Стартап-екосистема Ізраїлю. Головні уроки для України
Варто створити такі умови, аби нашим молодим людям теж хотілося отримати іноземний досвід і впровадити його тут, в Україні, а не просто якнайшвидше втекти
Ізраїль — один із найуспішніших технологічних хабів. Стан перманентного військового конфлікту не завадив країні стати лідером інноваційного світу: № 15 у рейтингу Global Innovation Index та № 7 за результатами дослідження американського видання Bloomberg.
«Чому все це відбувається в Ізраїлі? Я ніколи не бачив стільки хаосу та інновацій в одному місці», — сказав колись віцепрезидент NBC Universal.
Країна з населенням у 9 млн осіб (майже у 5 разів менше, ніж в Україні) за роки свого існування змогла зареєструвати понад 6142 стартапи, і лише за перший квартал 2021 року «виростити» 10 єдинорогів — компаній з капіталізацією понад 1 млрд. доларів. 363 приватних інвестори, близько 5800 іноземних, що прагнуть вкласти кошти в технологічні ініціативи, більше 350 акселераторів та інкубаторів — ось як виглядає стартап-екосистема на даний момент.
На мапі інноваційної інфраструктури Ізраїль займає впевнені позиції - Україна ж лише поступово починає проявлятися. То чому ми можемо у них повчитися?
Ефективність з’являється там, де є співпраця і єдиний вектор
Стартап-екосистема Ізраїлю — результат успішної взаємодії держави, компаній венчурного капіталу, успішних підприємців, системи освіти, бізнес-системи, інкубаторів, акселераторів.
З 1970-х років уряд Ізраїлю надає беззаперечну державну підтримку індустрії технологій та інновацій. Створюються технологічні хаби, напрацьовуються такі умови для іноземних інвесторів, що значною мірою зменшують ризики та збільшують потенційний прибуток. Паралельно ведеться робота на рівні цінностей: докладаються значні зусилля до розвитку культури менторства, завдяки якій стартап на кожному з етапів може отримати підтримку.
Вже на етапі зародження засновники проекту мають доступ для майстер-класів та спеціалізованих конференцій («Bad-Idea-Start-Up"-Meetup, AI Week на базі Тель-Авівського університету, Cybertech Tel Aviv тощо), можуть надихатися дописами у спеціалізованих стартап-медіа (CTech, NoCamels, Startup Digest Tel Aviv), відвідувати регулярні тренінги та мітапи від великих гравців (до прикладу, B2B Marketing of Software, Technology and Startups, City Accelerator TLV Meetup) або одразу створювати прототипи власних продуктів на хакатонах.
Ще більше можливостей з’являється у стартапу на етапі запуску. Цікаво, що існує навіть ряд юридичних компаній та банків, які спеціалізуються на допомозі підприємцям зі сфери інновацій, а доступ до венчурних інвесторів абсолютно вільний — лише у Тель-Авіві працює 13 організацій, які об'єднують венчурних інвесторів та бізнес-агентів.
Якісна освіта — чи не найважливіший аспект економічного успіху країни
Таким чином бачимо, що рецепт ідеальної синергії виглядає наступним чином: візію на 10−15−20 років має створювати держава, втілювати її у життя — молоді таланти, що мали доступ до гарної освіти, а експерти й лідери у своїх сферах мають їм у цьому допомагати та підтримувати.
Сьогодні - освітні можливості, завтра — впевнене зростання ВВП
Якісна освіта — чи не найважливіший аспект економічного успіху країни.
В Ізраїлі значну роль відіграють саме університети, на базі яких часто і зароджуються ідеї. Єврейський університет в Єрусалимі, Тель-Авівський університет, Техніон (Ізраїльський технологічний інститут), університет імені Бен-Гуріона в Негеві, Хайфський університет — усі ці топові навчальні заклади дають можливість протестувати ідею та знайти однодумців для її реалізації.
Водночас наукові та навчальні заклади уможливлюють проведення систематичних наукових досліджень, що в подальшому використовуються для випуску високотехнологічних виробів як для традиційних галузей промисловості, так і в оборонній сфері.
Фундамент до розвитку критичного мислення та розширеного кругозору закладається ще в школі. Так, серед обов’язкових предметів — англійська мова, математика, історія, географія, інформатика та юдаїка. В молодшій школі домашні завдання не задаються, адже основна мета викладання — навчити запам’ятовувати те, що відбувається під час уроку. Також учні мають свободу вибору певних дисциплін. Ця ж практика застосовується і у ВНЗ, де велика кількість часу відводиться на самостійне освоєння матеріалу, підготовку власних презентацій та воркшопи.
Лише зсув на рівні культури та цінностей може призвести до драматичного росту економіки
Навчити академічним знанням можна будь-кого, а от закласти відповідний фундамент для підприємницького мислення вдається не завжди.
Запорука успіху у сфері технологій та інновацій укорінена в культурний код мешканців Ізраїлю. Той принцип, яким ізраїльтяни послуговуються у повсякденному житті називається «хуцпа», і в перекладі з ідішу означає безсоромну зухвалість у поєднанні з відвагою. Він стверджує: ніхто не має боятися ставити питання, сперечатися і ділитися власною позицією.
З дитинства у ізраїльтян закладається толерантне ставлення до помилок. Їх не хвалять за хороші оцінки, однак і не сварять, якщо результати не виправдали батьківських очікувань. Їх навчають тому, що будь-яка невдача — це просто досвід, а будь-яка помилка — шанс зробити інакше, протестувати нову гіпотезу.
Дослідження Гарвардського університету підтверджують: підприємці, що одного разу пережили невдачу, мають більший шанс на успіх у проекті, аніж новачки.Тож, помилятися навіть корисно.
Як зазначав венчурний капіталіст Ерель Маргаліт, ізраїльтяни — це народ, який не думає про втрати, він сфокусований на нових досягненнях. І такий підхід позитивного мислення — це те, чого часто не вистачає зрілим українцям, які звикли бачити проблеми замість зон для росту.
Риса спокійно сприймати поразки, здатність до командної роботи, відповідальність та мислення outside the box — саме ці риси характеризують підприємницьку натуру. І саме на їхній розвиток необхідно направляти усі зусилля — з моменту народження дитини, протягом усіх етапів формування особистості.
То на що Україні варто звернути увагу?
Нам не варто прагнути зробити з України репліку ізраїльської Silicon Wadi. Достатньо просто спостерігати за тим, що відбувається у країні зі схожим рівнем геополітичної напруги, вчитися на досвіді і впроваджувати основні тези у наш особливий контекст.
Перш за все, відслідковувати внутрішні тенденції та швидко адаптуватися.
Наразі найбільш значущим фактором для економічного зростання України є ІТ-сектор — понад 26% зростання щорічно. Ці темпи перевищують будь-який інший сектор української економіки, тож варто було б скористатися потенціалом у повному обсязі.
По-друге, розвиток освіти. Підтримка урядових ініціатив зі стимулювання науково-технічного та інноваційного прогресу, створення додаткових умов для проведення досліджень, заключення іноземних партнерств для обміну досвідом. В Ізраїлі виїзд молодих професіоналів за кордон не називають «витоком мізків» — це називають «циркуляцією», бо ж молодь набравшись досвіду, повертається на Батьківщину і починає імплементувати зміни, засвоєні в інших країнах. Їм хочеться повернутися додому — і це те, над чим нам треба працювати. Варто створити такі умови, аби нашим молодим людям теж хотілося отримати іноземний досвід і впровадити його тут, в Україні, а не просто якнайшвидше втекти.
Ну, і обов’язково робота над цінностями та підходами до життя. Толерантність до помилок, Культивування методу постійних проб, допоки не вийде. Long-life learning і прагнення постійно покращувати свої вміння. Заклавши фундамент для підприємницького мислення ще у дошкільному віці, ми матимемо націю інноваційних та креативних молодих людей.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ