Великі націоналісти нашого часу. Чого можуть навчити Трамп і Моді?
Читайте NV у Google
Націоналізм — явище неоднозначне. З одного боку, сучасний світ побудований за принципом націй-держав, з іншого — прихід до влади радикальних правих у минулому чи правих популістів нічим хорошим не закінчується
Націоналісти бувають дуже різними, але серед них також є і важковаговики. Можна стверджувати, що візит Дональда Трампа в гості до Нарендра Моді - це справді зустріч двох найбільших націоналістів нашого часу. Найбільших, бо США є сучасною супердержавою, а Індія — нехай не ідеальною, але все ж найбільшою демократією світу, населення якої стрімко прямує до позначки в півтора мільярда душ. Ці два лідери намагаються зробити свої країни великими (знову) і важливими на міжнародній арені. Не забуваймо девіз Трампа «Make America great again!».
Якщо за політичними перипетіями у США слідкує увесь світ, то внутрішні процеси в одній з найбільших держав світу привертають менше увагу. І дарма, бо останнім часом в Індії відбувається багато цікавого. На думку одних, ця країна переживає період пробудження національної свідомості та перебуває на хвилі національного піднесення, в той час як «злі язики» кажуть, що в ній до влади дорвалися ревні націоналісти, які гнуть свою націоналістичну політику та розпалюють міжетнічні та релігійні конфлікти. Справді, на останніх виборах до Лок Сабха (нижньої палати індійського парламенту) перемогу здобула Бхаратія Джаната Парті (БДП), що здобула 37,63% голосів або 303 місця у парламенті. Загальнонаціональні вибори в Індії - це грандіозне дійство, яке складно уявити: виборцями є приблизно 7% населення планети або 900 мільйонів людей, які мали змогу проголосувати в сім етапів, у період з 11-го по 19-го травня 2019 року. Явка була найвищою в індійській історії - 67%, і при цьому індійська ЦВК працювала куди швидше за нашу, бо підрахунок голосів офіційно розпочався вранці 23-го травня і закінчився…у той же день.
Коаліція з правоцентристських партій «Національно-демократичний альянс», до якої входить і яку очолює БДП, отримала в цілому 353 місця в Лок Сабха 17-го скликання, що має всього 545 місць, що краще за результат виборів 2014 року, коли цей альянс здобув 336 місць. У нинішньому індійському парламенті (його нижній палаті) багато «нових облич»: 300 осіб стали депутатами вперше. Мабуть, наші дискусії про всілякі депутатські недоторканності, індемнітети та їх скасування могли би потішити індусів, бо за даними різних джерелах проти більше як 40% обраних до парламенту були порушені кримінальні справи. Втім, у контексті націоналізму особливо цікавою є така статистика: 90,4% депутатів Лок Сабха 17-го скликання сповідують індуїзм.
Питання релігії в Індії - гостре та актуальне. Останнім часом про порушення своїх прав заявляє понад 900-мільйонне ісламське населення країни. Приміром, з кінця минулого року не вщухають протести проти прийняття закону про спрощену процедуру отримання громадянства для мігрантів з Пакистану, Бангладеш та Афганістану, але за однієї умови: якщо вони — не мусульмани. Партія Нарендра Моді наполягала на тому, що цей закон може захистити меншини, які зазнають утисків у своїх країнах, а мусульмани, мовляв, у них не є меншиною, тому за цим критерієм утисків точно зазнавати не можуть. Під час візиту Трампа до Індії тільки лінивий політолог не порівняв такі дії з боку індійського уряду зі законодавчими ініціативами Трампа обмежити імміграцію у США вихідців із мусульманських країн.
Уряд Нарендри Моді також загострив відносини з Пакистаном. У серпні минулого року влада Індії за ініціативою правлячої партії БДП скасувала статтю 370 своєї Конституції, що надавала особливого статус Джамму і Кашмір — єдиного індійського штату, більшість в якому становлять мусульмани. Проте їх не просто позбавили особливого статусу, а ще й відокремили населений переважно буддистами Ледакх і створили як з нього, так і з решти Джамму і Кашміру союзні території, якими, на відміну від індійських штатів зі своїм самоврядуванням, керує центральний уряд Індії напряму. Ці реформи супроводжувалися збільшенням військового контингенту в регіоні, бо Пакистану ці дії з боку Індії дуже не до вподоби.
Місцевому ж населенню не сподобалися акції з блокуванням інтернету та арешти місцевих політичних лідерів. Колишня очільниця уряду Кашміру Мебуба Муфті в інтерв'ю ВВС навіть заявила: «Схоже, ми помилилися, коли обрали Індію, а не Пакистан». Противники таких дій уряду в самій Індії вказують на те, що саме особливий статус був для багатьох кашмірців «виправданням» їхнього перебування у складі Індії. Звісно, у цьому контексті можна пригадати і Трампа, який спромігся подратувати Данію пропозицією придбати Гренландію чи дорікнути Меркель «загарбницькими» діями німецького автопрому на американському ринку. Як Моді, так і Трамп вочевидь не церемоняться, коли йдеться про захист національних інтересів так, як вони це собі уявляють.
«Індійський Трамп», як інколи називають Нарендру Моді, та «справжній», американський Трамп на публіці не обговорювали та не коментували питання торгівлі, хоча торгівельна війна, нехай і меншого масштабу ніж з Китаєм, між Індією та США все ще триває. Американці завдали удару по індійській металургії, а Індія у відповідь — по американському медичному обладнанню та фармакологічному бізнесу.
Втім, Трамп і не обіцяв нову торговельну угоду з Індією «тут і тепер». До того ж, в Індії йому влаштували неймовірно помпезний прийом: кажуть, що на величезному стадіоні для гри в крикет в Ахмедабаді йому плескав найбільший — щонайменше стотисячний — натовп в його житті, а романтичні фото з Меланією на фоні Тадж Махалу могли розчулити будь-кого. Вишенькою на торті для Трампа було оголошення про придбання Індією американських військових гелікоптерів та іншої техніки для індійських військово-морських сил на 3 мільярди доларів.
Вдячний Трамп не лише наголошував на тому, що Індія відома всьому світові як країна, де мирно співіснують представники різних релігій (а в цих словах дехто з політологів навіть помітив завуальований докір на адресу Моді), але й підкреслив, що кожна країна має право боронити свої кордони. Трамп, знаєте, полюбляє стіни на кордонах та боротьбу з мігрантами — у цьому вони з індійським прем'єром дуже схожі. Справжні сучасні націоналісти.
Мабуть, ми також можемо чогось повчитися у Дональда Трампа чи Нарендри Моді в плані захисту національних інтересів, але все ж на завершення один саме індійський урок. Минулого року в грудні Конституційний Суд України підтвердив, що зменшення кількості народних депутатів відповідає Основному закону нашої держави, а 4-го лютого цього року Верховна Рада попередньо схвалила відповідний законопроект. У відповідь на питання, а до якої кількості їх зменшувати, можна себе не стримувати і взяти приклад з Індії.
У цій країні, населення якої за приблизними оцінками торік становило 1 мільярд 369 мільйонів, інтереси громадян у Лок Сабха (нагадаю: нижня палата двопалатного парламенту Індії) представляють 545 депутати. Нескладні математичні обчислення дають нам орієнтовний показник: один нардеп на трохи більше як 2,5 мільйони населення.
Тож якщо вірити нещодавно проведеній «оцінці» населення України і припустити, що нас, грубо, 38 мільйонів, то за індійським прикладом ми можемо скомпонувати дуже економну Раду — аж з 15 депутатів. Не треба буде відсаджувати опозиційні фракції кудись на гальорку, а видовищні акції з блокування трибуни забудуться як страшний сон, бо п’ятнадцять осіб можна з легкістю розсадити за круглим столом і, затамувавши подих, споглядати за становленням української багатостраждальної демократії за індійським зразком. Чому не навпаки? Бо якби індуси брали приклад з нас, то в уявній Верховній Раді Індії засідали би 16 212 нардепів.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ