Цукерберг поза законом. Чому Facebook більше ніхто не любить
У чому причина того, що ані Цукерберг, ані його продукт, більше не в фаворитах, та чому Facebook представляє загрозу для українського суспільства
Про корпорацію Цукерберга, як і про нього самого, ми чуємо останнім часом занадто часто. За даними аналітики Google Trends, динаміка згадувань імені по всьому світу була на піку на початку жовтня, у порівнянні з даними за інший період, а надпопулярний запит — «Цукерберг — метавсесвіт» став відображенням того, що незабаром Meta може досягти капіталізації в $3 трлн.
Здавалося б, усе добре: і розвиток, і великі гроші, і амбітні цілі.
Але, схоже, у компанії почалися проблеми, і в першу чергу — з довірою.
Коли ми з командою приїхали на Web Summit 2021 у Лісабоні, один із найбільших технологічних івентів світу, одразу було зрозуміло: щось не так. Представникам Facebook доводилось виправдовуватися ледве не на кожній з дискусійних панелей. Не презентувати нові продукти. Не розповідати про можливості і перспективи розвитку. Пояснювати, що вони насправді не винні.
Але «не винні» у чому? Розповім.
То що сталося?
ВІд моменту, коли на весь світ прогримів скандал з Cambridge Analytica, минуло декілька років. Тоді Цукерберг пообіцяв, що в мережі стане безпечніше. І…не стримав свою обіцянку.
Місяць тому американське видання The Wall Street Journal опублікувало результати незалежного розслідування — The Facebook Files. Завдяки доступу до внутрішніх документів холдингу, які потрапили до рук журналістів, вдалося з’ясувати багато цікавого. Такого, від чого рівень довіри, однозначно б похитнувся навіть у тієї компанії, яка раніше не була втягнута в репутаційні скандали.
Основна мета мережі - поляризувати суспільство
По-перше, конфіденційні документи пролили світло на більшість алгоритмів. Так, рівність між користувачами у мережі, яка часто є основним месседжем компанії - цілковита ілюзія. Як в реальному просторі, так і в віртуальному світі Facebook ділиться на «касти»: звичайні люди мають доступ до обмежених ресурсів, в той час, як понад 6 мільйонів політиків, зірок, лідерів суспільної думки та інфлюенсерів мають доступ до визначених переваг. На їхні публікації не поширюється жорстка цензура, профілі не блокуються безапеляційно, як у пересічних користувачів, а думки та погляди часто не піддаються аудиту і можуть бути «розшерені» без додаткової перевірки на правдивість та відповідність фактам. Такі алгоритми дозволили зірковому футболісту Неймару у 2019 році показати на всю свою аудиторію оголені фотографії жінки, яка звинуватила його у зґвалтуванні. До того, як контент усе ж таки було видалено Facebook, фото побачило понад десять мільйонів шанувальників.
По-друге, основна мета мережі - поляризувати суспільство. Бізнес-модель побудована таким чином, що публікації, які викликають гнів та обурення користувачів, а також непідкріплену фактами сенсаційність, опиняються в топі. Як свідчать внутрішні документи, сервіси Facebook використовувалися для поширення релігійної ненависті в Індії, а надмірне сприяння розповсюдженню антимусульманських матеріалів збіглося у часі зі смертоносними заворушеннями на території країни минулого року.
Більше того, негативна та агресивна інформація викликає більшу залученість аудиторії, а це означає - більше часу проведеного на платформі. Так легше та вигідніше продавати рекламу: максимально сегреговане суспільство та поляризовані групи — найкращий об'єкт впливу.
Ну і по-третє, залишається безліч питань до моральної складової бізнесу. Безумовно, Facebook — це комерційна організація, і основна задача СЕО — максимізувати прибуток корпорації. Але методи, які для цього використовуються, і досі в повній мірі не врегульовані ані міжнародними законами, ані законами совісті.
Незважаючи на те, що в організації усвідомлюють, наскільки токсичними для підлітків, зокрема дівчат, є картинки «ідеального життя» блогерів, платформа продовжує працювати над залученням до-підліткової аудиторії. І це все лише для того, аби витримати конкуренцію з Тік Ток та Snapchat. Чи варто ризикувати психічним здоров’ям цілого покоління заради чергового мільйону доларів? Особисто я не впевнений.
Етична площина питання
Сьогодні у світі понад 3,7 млрд громадян користуються соціальними мережами.
З них 2,8 млрд — це користувачі Facebook, 2 млрд — WhatsApp і 1,4 млрд — в Instagram (обидві платформи також належать Facebook). Така кількість юзерів перевищує населення будь-якої країни і навіть будь-які конгрегації найпоширеніших релігій.
Однак корпорація, яка має доступ до певної інформації, жодним чином її не використовує для покращення ситуації в світі. Знаючи, хто з користувачів займається торгівлею зброєю, наркотиками, а також маючи відомості про групи, за допомогою яких здійснюється торгівля людьми — Facebook умиває руки. В компанії не роблять нічого, аби викрити злочинні схеми і захистити своїх користувачів.
Як на мене, будь-хто, хто бачить скоєння злочину, має вчинити дії аби запобігти йому. Інакше — це пасивна участь у злочині, за яку також передбачена кримінальна і адміністративна відповідальності. Однак Facebook і досі прикривається правилами конфіденційності, не бажаючи нести відповідальність за прикриття схем та шахрайств. Що ж, на диво, ті правила вибірково працюють.
А що ж Україна?
Понад п’ять років Україна — один із об'єктів розпалювання інформаційної війни. І завдяки алгоритмам Facebook ми опиняємось у скрутному становищі: поляризоване суспільство, часто «однобоке» висвітлення проблеми, багато хейту та негативу. Усюди #зради — і це робиться навмисно.
Наразі до українців в повній мірі не дійшло усвідомлення того, як нашими minds маніпулюють. Але це однозначно незабаром має статись.
Внутрішнє вміння відрізняти правду від неправди залежить від рівня освіти, від медіа-грамотності та здатності мислити критично. А це приходить лише в процесі - постійного аналізу та пошуку істини серед великої кількості ботів та фейків.
Окрім негативного ефекту на інформаційний фон українського суспільства, соцмережі сімейства Facebook викликають і певні ментальні проблеми. Не лише в жителів України — по всій земній кулі. За даними опитування, близько 360 млн користувачів відзначають, що помітили негативний ефект від компульсивного використання мережі на собі. Кожен восьмий респондент зазначив, що постійне перебування в онлайні на даних платформах шкодить сну, роботі, стосункам та навіть вихованню дітей. А 12,5% опитаних переконані: Facebook — це серйозніша проблема за будь-які інші соціальні мережі.
Що відбуватиметься далі, як врегульовуватимуться нормативно-правові засади діяльності корпорації та як боротимуться з негативним впливом на психіку — будемо спостерігати. Але наразі очевидно одне: Facebook is not King anymore. І як на мене, зараз саме час, аби переглянути своє ставлення до алгоритмів, і чітко визначити задачі, задля яких варто використовувати мережу, а для яких — краще скористатися іншими інструментами комунікації.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ