Вечеря за 1430 євро. Що подають у найдорожчому ресторані Парижа

Гаррісон Вебб — британський блогер із понад мільйоном підписників у YouTube. Він відомий своїми оглядами на їжу та ресторани в Лондоні. В одному з випусків він відвідав Францію та її столицю, щоб скуштувати їжу у найкращому її закладі. Чоловік відправився до ресторану Le Cinq у готелі Four Seasons George V, одного з найдорожчих у країні, відзначеного трьома зірками Michelin.

Сет-меню тут коштує 640 євро, або близько 32590 грн, без урахування напоїв. Стоячи перед входом до закладу, Гаррісон Вебб вагався, адже його відлякувала ціна послуг ресторану. Він попередньо проглянув меню та здивувався ціні на спаржу. Цінник на неї — 130 євро, що здалося чоловікові «занадто». Утім, разом з оператором блогер зайняв місце всередині. Біля входу його особисто зустрів менеджер словами: «Bonsoir, Mr. Webb», а кожен співробітник вітав його на ім'я. Офіціанти відсували стільці, знайомили з командою ресторану й одразу створили атмосферу, яку блогер назвав справді особливою.

Спершу Гаррісону подали вино за рекомендацією сомельє, а також теплу вафлю з пармезану. Вона мала хрустку сирну скоринку, але всередині залишалася легкою, повітряною та майже невагомою. Блогер усміхнувся: «Ого… це дуже смачно», а потім додав, що кухарям удалося зробити справжнє диво. Компліменти не закінчилися: шеф надіслав наступний смаколик, що нагадував невелику магічну кулю — авторську тарталетку з імбиром і Aperol. Гаррісон описав її як «справжню подорож смаків»: спочатку солодкість, потім легка гіркота, а вже за кілька секунд розкривається насичений смак імбиру.

Наступним принесли amuse-bouche у вигляді прозорої і різнокольорової мозаїки та тарілки ніби з глини, наповненої травою. Такі невеликі закуски, за словами блогера, чудові, але потрібно повертатися в реальність. Адже ціна сервісу і додаткових страв у цьому ресторані — висока. «Я трохи забуваю ціну цього всього королівського місця. Треба повертатися на землю», — нагадав собі Гаррісон. Він зазначив, що особливістю закладу є те, що тут гості розсаджені на великій відстані одне від одного, усі працівники вітаються з кожним по імені, а меню має свої обмеження. Утім, чоловік продовжив дослідження.

Першою офіційною подачею стало амюз-буш із чорної ікри, ківі, дикої полуниці та вершкового крему. Поєднання фруктової свіжості, кремової текстури та солонуватої ікри настільки здивувало його, що блогер зізнався: «Я навіть не розумію, що зараз їм». Особливо його вразила кількість ікри, якої було настільки багато, що вона залишилася на тарілці навіть після того, як він закінчив страву.

Однією з головних причин обрати дегустаційне меню, не основне (між ними не можна переключатися), стала спаржа за 130 євро (близько 6620 грн). Її подали з повітряною піною з рислінгу, кількома складними соусами та трюфельною емульсією. Гаррісон жартував, що в дитинстві ненавидів спаржу, а тепер спеціально прилетів до Парижа по найдорожчу у своєму житті. Згідно з його враженнями, овоч був приготований бездоганно — ніжний, соковитий і без жодної «жорсткої волокнистості». Водночас блогер чесно визнав: «Чи заплатив би я 130 євро лише за спаржу? Ні. Але повторити таку страву вдома неможливо», адже кожен соус, на його думку, потребував годин кропіткої роботи.

Але була й страва, яка не сподобалася Гаррісону: припущені устриці з Бретані. Їх подали із витриманим у снігу трирічним саке, яке не було чоловіку до смаку. А устриці він описав як дуже морські, схожі на кропиву на смак і водночас гіркуваті через трав’янисті емульсії й відверто сказав, що це просто «не його страва».

Зате наступна подача повністю змінила його настрій. Грильований омар із Бретані із соусом із шафрану й амарето став справжнім відкриттям вечора. «Ніколи не куштував такого омара. Зовсім не схоже на все, що їв раніше», — підмітив він після першого шматочка. Особливо його вразило, що м’ясо буквально «лопалося» від соковитості, а соус мав несподівано насичений смак із легкою цитрусовою ноткою. Саме цю страву він назвав найкращою на той момент.

Пізніше на стіл подали телячу вилочкову залозу з каракатицею та морським їжаком. Попри скептичне ставлення до цих продуктів, Гаррісон визнав: «Я зовсім не думав, що мені це сподобається. Але це неймовірно». Основною м’ясною стравою стала ягнятина з ніжним соусом із халапеньо та гарніром, схожим на кус-кус. Вебб був у захваті: «Я із задоволенням занурився б у цю страву з головою», — пожартував він. На той момент йому здавалося, що кожна нова подача стає лише кращою за попередню.

Найбільше емоцій викликали десерти. Крем-брюле з полуницею та сорбетом із коріандру надзвичайно вразив Гаррісона. «Це один із трьох найкращих десертів у моєму житті», — сказав він після першої ложки. А трохи згодом додав: «Якби я був трильйонером, приїжджав би сюди за цим десертом щотижня».

Не менше сподобався й фінальний шоколадний десерт із морозивом з віскі. За словами Гаррісона, віскі робив шоколад іще більш насиченим, хоча його смак залишався дуже делікатним.

Після вечері блогера запросили до закритого винного льоху, де зберігається близько 40 тисяч пляшок вина. Окрім дегустацій, Гаррісону провели екскурсію кухнею, де показали особливості французького сервісу. Кухня поділена на чіткі секції, які не перетинаються між собою. Там панує ідеальний порядок, а також тиша. Як зазначили працівники рестрану, французи люблять бути сфокусованими під час роботи, без зайвого галасу. «Це як висока мода».

Завершилася чотиригодинна гастрономічна подорож рахунком у 1430 євро або близько 73 тисяч гривень.