«Дубінським і Деркачем не закінчиться». Україна ще «виколупуватиме» агентів РФ, які носять вишиванку у Верховній Раді — інтерв'ю з Ягуном

— Думаю, воно просто йде послідовно, там група була велика. Я не думаю, що зупиняться саме на цих двох особах. Я думаю, [історія] буде розвиватися.

Один із цієї групи — той, що керував нею безпосередньо, — вже сидить, по ньому пройшло слідство і є вирок. Тим більше, Деркач фігурує і в інших справах, не лише щодо інформаційної дестабілізації України, а і по впровадженню в органи державної влади російської агентури.

Це все величезна комплексна справа, яка час від часу перетинається. І цю ворожу агентуру ми ще будемо, напевно, не один день і не один місяць виколупувати.

— Ця історія стосувалася і Сполучених Штатів, і впливу на вибори там. Як ви вважаєте, це якось може нині вплинути на наші відносини зі Штатами, можливо, навіть позитивно?

— Позитивно, я думаю, так, бо ми демонструємо, що ми продовжуємо реалізацію тих своїх намірів, які були оголошені, — про зачистку нашого простору, зокрема й інформаційного, від російської агентури. Ми підтверджуємо, що інформація, яка стала підставою для санкцій проти цієї особи, підтвердилась і в нашому випадку.

Єдине, що там треба розуміти: він же діяв безпосередньо проти США. Там досить хворобливо ставляться до втручання, особливо в виборчі, політичні процеси. І є надзвичайно жорстке лобістське законодавство, яке не можна порушувати. Бо можна було підвести, що це лобізм, що вони когось просувають, свої наративи в рамках того законодавства. Але це треба мати певні дозволи на таку діяльність тощо. Там дуже багато є нюансів.

Але головне — те, що ми довели: ця група людей діяла не просто так, а за завданням Російської Федерації з метою дискредитувати Україну, зокрема в очах США. І на те, аби дестабілізувати ситуацію всередині нашої країни.

Якщо ми це все доведемо в суді і люди отримають реальне покарання, я просто буду вітати це. Це дуже позитивно, як на мене, і для України. Бо в майбутньому ми матимемо ті прецеденти, які, на жаль, ми не змогли реалізувати 2014−2015 років, бо дуже багато людей тоді діяли приблизно за тією ж схемою, але вони уникли покарання і виїхали за межі України.

— Як так сталося, що стільки депутатів-зрадників опинились у Верховній Раді? Причому не лише від партії ОПЗЖ — від якої, здавалось би, найбільше треба було очікувати цього. А і Олексій Ковальов, «слуга народу» вже, мабуть, покійний, і Олександр Дубінський. Частина виїхала. А ще частина може ж залишатися в українському парламенті?

— Думаю, що так, бо є не лише ті, що явно працюють проти України. Є не лише [партії] ОПЗЖ чи Слуга народу, про які ми говоримо. Є досить патріотичні структури, які є в парламенті, які себе так позиціонують. У їхньому середовищі є люди, які можуть, умовно, носити вишиванку і бити себе кулаками у груди за Україну, але працювати так підступно, що ми ще довго будемо їх вираховувати. На жаль, і це можливо.

І, можливо, навіть не зможемо довести до кінця [усі справи], хоча певні опосередковані ознаки [цього] є.

Я думаю, щодо цього парламенту, зокрема і фракції Слуги народу, це просто була помилка людей, які формували списки. Вони просто заздалегідь не провели роботу і все це формувалося різними угрупованнями.

Ми знаємо декілька фінансових груп, політичні групи, які просто подавали [кандидатів в нардепи] списками по 30−40 людей. Внутрішня безпека політичної структури як така або не [діяла], або взагалі була відсутня. Брали просто всіх, використовуючи метод: якщо обличчя відоме, людина десь засвітилася, нехай уже тоді буде в парламенті.

І зараз вони, грубо кажучи, відхаркують ті всі проблеми, які були в нас 2018—2019 років.

— Ще одна цікава ситуація стосується чинного нардепа, якого, правда, вже виключили зі Слуги народу, — Євгена Шевченка. Він їздив до білоруського узурпатора Лукашенка, навіть знімав про нього пропагандистський фільм. Нова історія. Цей нардеп Шевченко прийшов на інтерв'ю до політолога Вадима Карасьова, який працював на ресурсах ще одного нардепа-зрадника Медведчука. Зараз розповідає про суперечки між Залужним і Зеленським, критикує контрнаступ. І розповідає якісь дикі історії, мовляв, Залужний мало не хотів замінити солдатів роботами. Просто якась російська пропаганда. Як ви розумієте, що відбувається?

— Я дивився інтерв'ю. У мене таке враження, що в людини, певно, якийсь психічний розлад. Я не лікар. Але ті речі, які він там говорив, ті наративи, які він повторював, трошки дивно виглядали. Може, людині слід більш обережніше такі речі говорити.

Насправді я би звернув увагу і правоохоронних органів на ті висловлювання і на тих людей, які надали йому повноваження представлятися від певних військових структур України. Треба розібратись із людиною безпосередньо. Я думаю, він своїми заявами дуже багато зробив шкоди не стільки Україні, скільки сам собі.