Самогубство, розстріл, шибениця. NV проаналізував обставини смерті п’ятьох диктаторів-агресорів, а також зміни в їхніх країнах потому
Читайте NV у Google
NV обрав пʼятірку деспотів, які війнами та репресіями впродовж десятиліть тероризували свої та чужі держави, й розповідає, за яких обставин вони пішли з життя і що трапилось після їхньої смерті.
30 травня 2023 року під час атаки невідомих безпілотників на Москву і Московську область російський диктатор Володимир Путін міг перебувати у своїй резиденції в Ново-Огарьово, про це повідомило The Moscow Times із посиланням на «близького до Кремля співрозмовника», який спілкувався на умовах анонімності.
За словами джерела видання, главу кремлівського режиму розбудила служба безпеки через повітряну загрозу. Судячи з даних депутата Держдуми Олександра Хінштейна, який опублікував список населених пунктів, де впали безпілотники, системи ППО збили їх приблизно за 10 км від резиденції Путіна.
Отже, на цей раз російський воєнний злочинець відбувся переляком. Але узурпаторам не завжди щастить.
Єдиний вихід — самогубство
Адольф Гітлер (роки життя: 1889−1945) прийшов до влади як призначений канцлер Німеччини в січні 1933 року. Впродовж наступних 12 років диктатура його націонал-соціалістичної партії принесла світу чимало смертей і страждань. Гітлер став одним із ініціаторів Другої світової війни та Голокосту — трагічних подій, що забрали життя понад 40 млн людей. Сам Гітлер вкоротив собі віку в берлінському бункері за декілька днів до завершення війни навесні 1945 року.
Перспектива поразки Німеччини була досить очевидною ще на початку 1945-го. Втім, Гітлер, попри поради своїх поплічників, не бажав підписувати капітуляцію. Він усе ще сподівався на конфлікт між союзниками, у якому Німеччина пристане до країн Заходу у протистоянні Радянському Союзу. Тому залишався у Берліні, де ховався від нищівних авіа-бомбардувань союзних військ у бункері під будівлею рейхсканцелярії. За свідченнями особистого секретаря Гітлера, він мав проблеми зі здоровʼям та приймав десятки різних препаратів. А через проблеми із хребтом все менше рухався.
Військові вермахту приховували від диктатора стрімке просування радянських військ до Берліна, тож, коли ті опинилися в 17 км від міста, це стало для нього несподіванкою. Він лютував і звинувачував своїх соратників у зраді. Тоді ж він вирішив покінчити життя самогубством, аби не потрапити в полон.
Вранці 30 квітня 1945 року Гітлера попередили про можливе захоплення бункера, до якого вже наближалися радянські солдати. Після обіду він зачинився в своєму кабінеті з Євою Браун — своєю багаторічною коханкою, з якою напередодні повінчався у тому ж сховку. Невдовзі пролунав постріл. За свідоцтвом Артура Аксмана, керівника нацистської молодіжної організації Гітлерʼюгенд, увірвавшись до кабінету, він побачив Гітлера із простреленою головою та Браун, чия голова лежала на плечі чоловіка — вона померла, прийнявши ціанід.
Обидва тіла кремували в саду рейхсканцелярії. Коли ж за добу бункер захопили радянські військові, вони знайшли поховання. Пізніше тіло Гітлера було ідентифіковане за зубними протезами.
Сьогодні останки фюрера зберігаються в Росії, яка довгий час не давала дозволу на їх ДНК-аналіз, і це сприяло виникненню кількох конспірологічних теорій про інсценування самогубства і можливу втечу диктатора до Латинської Америки.