Ядерний арсенал КНДР збільшився до критичної межі: чим це загрожує - інфографіка NV
Кім Чен Ин та його донька разом з північнокорейськими воєначальниками спостерігають за запуском балістичної ракети малої дальності Hwasong-11 (подібна до російського Іскандера), квітень 2026 (Фото: KCNA via REUTERS)
Ядерний арсенал Північної Кореї наближається до критичної межі: протягом найближчого десятиліття він може перевершити арсенали Ізраїлю, Пакистану та Великої Британії, водночас можливості ядерних ракет КНДР будуть здатні — або вже здатні — перевантажити наземну протиракетну оборону США, яка покликана захистити країну від подібної атаки.
Такі висновки наприкінці квітня озвучило у своєму матеріалі агентство Bloomberg, посилаючись зокрема на дані Південної Кореї про те, що Пхеньян тепер має потужності для створення до 20 одиниць ядерної зброї на рік.
«[Північнокорейські] міжконтинентальні балистичні ракети Хвасон-15, Хвасон-17, Хвасон-18 та Хвасон-19 у поєднанні з існуючими боєголовками вже можуть забезпечити йому [Пхеньяну] обсяг вогневої потужності, необхідний для подолання американських наземних систем протиракетної оборони, призначених для відбиття маломасштабної атаки», — писав Bloomberg.
У своїй інфографіці NV розповідає про ядерні потужності Північної Кореї.
Ядерний арсенал Північної Кореї
- ~50 ядерних боєголовок
- від 10 до 48 пускових установок
- до 24 міжконтинентальних балістичних ракет
- ~12−20 одиниць на рік — швидкість вироблення ядерних боєголовок Північною Кореєю
Заявлена дальність північнокорейських ракет
Хвасон-15:
Дальність: ~13 тис. км
Хвасон-17
Дальність: ~14−15 тис. км
Хвасон-18, -19
Дальність: ~17 тис. км
Американська наземна система протиракетної оборони на маршевій ділянці польоту (GMD)
Це система протиракетної боротьби США для перехоплення боєголовок на проміжній фазі балістичної траєкторії польоту. Вона є головним компонентом американської стратегії протиракетної оборони проти балістичних ракет, включаючи міжконтинентальні балістичні ракети, що несуть ядерні, хімічні, біологічні або звичайні боєголовки.
Система складається з двох військових баз з ракетами-перехоплювачами:
- 40 ракет у Форт-Грілі, Аляска (з можливістю розміщення додаткових 20-ти)
- 4 ракети на базі Ванденберг в Каліфорнії
Система відстежує цілі за допомогою мережі радарів та випускає наземний перехоплювач, який влучає у ворожу ракету в космічному просторі.