Україна посилила атаки на логістику окупантів: чи примусить це Росію до миру — The Telegraph

7 червня, 19:58
Український військовий готує до запуску дрони для мідлстрайків, 2026 рік (Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko)

Український військовий готує до запуску дрони для мідлстрайків, 2026 рік (Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko)

4 серпня у листі до російського диктатора Володимира Путіна президент України Володимир Зеленський закликав його припинити війну, доки його не знищили власні громадяни, пише The Telegraph. Шість місяців тому Путін міг би насміхатися з таких формулювань, але зараз ситуація змінюється, зазначає видання.

У статті пояснюється, що Україна завдала потужного удару безпілотниками, уразивши, зокрема, Петербуг, коли Путін відкривав там економічний форум, в самій Росії дедалі складніше ігнорувати втому від війни, а на лінії фронту в Україні просування російських військ припинилось.

Реклама

The Telegraph порівнює нинішню ситуацію зі спробою контрнаступу України у 2023 році, яка здавалась «останнім реальним шансом України здобути вирішальну перемогу на полі бою», оскільки зараз Сили оборони України також завдають ударів по сухопутному коридору окупантів у Крим. Водночас видання зазначає, що ударів за допомогою безпілотників вони завдають не лише по ключовій дорозі на півдні - автомагістралі Р-280, а й по логістиці вздовж усієї лінії фронту.

The Telegraph розповідає про появу в Мережі відео прильотів українських безпілотників. Зокрема, кілька днів тому російський солдат зняв «третій безпілотник за півгодини», який врізався у вантажівку, залишену ним та його товаришами по службі на дорозі.

«Російські та українські Telegram-канали останнім часом були завалені подібними відео», — сказано у статті.

Видання також нагадує, що альтернативний шлях у Крим через Керченський міст теж вразливий до атак і просто не може впоратись з обсягом трафіку, необхідним для функціонування півострова. Зокрема, через обмеження постачання пального на заправках у Криму запровадили обмеження у 20 літрів на продаж бензину.

«Але найголовніше те, що наступальні операції Росії вздовж лінії фронту також вичерпали пальне — і не лише на півдні. Просування різко сповільнилося, а українські контратаки посилюються», — додає The Telegraph.

Цей зсув спонукав американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) 25 травня заявити, що війна вступає в нову фазу — принаймні, «доки інноваційний цикл Росії не зробить нинішні оперативні концепції України неефективними».

«Після відсутності успіху [у контрнаступі]… ідея ізоляції Криму знову повернулася. Сьогодні кількість і якість ударних безпілотників українських Збройних сил дозволяють реалізувати такий план», — зазначив один з генералів, який планував контрнаступ України у 2023 році Михайло Забродський. За його словами, у поєднанні з українськими морськими операціями, що блокують Крим з боку Чорного моря, кампанія, імовірно, завдасть «серйозного болю росіянам». Водночас Забродський додав, що без фізичного захоплення сухопутного мосту «слід розуміти, що ізоляція самого Криму, навіть якщо вона буде повністю успішною, матиме лише тимчасовий ефект».

«Росіяни рано чи пізно знайдуть контрзаходи або альтернативні лінії комунікації [лінії постачання]», — пояснив він.

Видання констатує, що «задушення Криму з повітря та моря» навряд чи призведе до поворотного моменту у війні саме по собі, але це лише частина «логістичного блокування» російської армії, про яке говорив міністр оборони України Михайло Федоров.

«Ми масштабуємо мідлстрайк-операції, щоб систематично знищувати логістику та лінії постачання противника, позбавляючи його можливості здійснювати наступальні дії», — написав він у Telegram-каналі, офіційно оголосивши про стратегію наприкінці травня.

The Telegraph уточнює, що термін «мідлстрайк» українські військові використовують на позначення ураження цілей на глибині від 20 до 200 км від лінії фронту.

«Протягом минулого року було запущено в масове виробництво кілька нових безпілотників, призначених для усунення розриву між атаками на російські війська на фронті з малої відстані та глибокими рейдами в саму Росію. Федоров заявив, що уряд виділив п’ять мільярдів гривень … на закупівлю таких систем», — сказано у статті.

За словами головного аналітика українського благодійного фонду Повернись живим та наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень у Києві Миколи Бєлєскова, нинішня стратегія обмеження російської логістики менш амбітна і водночас набагато ширша за масштабом, ніж контрнаступ 2023 року.

«Наша мета зараз скромніша. Йдеться про створення умов для стабілізації фронту. Тільки тоді можна буде подумати про спроби повернути територію», — зазначив він.

Бєлєсков також розповів, що найбільшою концентрація ударів є на дорогах у Донецькій області.

Видання нагадує, що, хоча російський наступ після невдалого контрнаступу України 2023 року був повільним та супроводжувався великими втратами, окупантам вдалося досягти Костянтинівки, створивши основу для наступу на «пояс фортець», який утворює останній плацдарм України в Донецькій області. ЗМІ із посиланням на українську розвідку писали у травні, що один вищих командирів російської армії переконував Путіна, що Слов’янськ і Краматорськ будуть захоплені до кінця року.

У статті згадується, що Андрій Загороднюк, колишній міністр оборони, який є співзасновником Центру оборонних стратегій, почав пропонувати використовувати дрони для розширення «зони ураження» вздовж лінії фронту глибше на територію, що контролюється Росією. Він стверджував, що безпілотні системи, роблячи занадто небезпечним для російських військ досягнення фронту, не кажучи вже про його перетин, можуть фактично заморозити лінію фронту — незалежно від того, чи готовий Путін формалізувати це припиненням вогню.

The Telegraph розповідає, що Загороднюк та його колега Аліна Фролова назвали свою стратегію «стратегічною нейтралізацією», а її ідея базувалася на доктрині «повітряного перехоплення» НАТО.

«Саме це зробило б НАТО. Проблема в тому, що у нас не було авіації, тому все, що я казав, це: „Давайте зробимо це за допомогою безпілотників, які можуть бути точними авіаційними бомбами“. Вся ідея полягала в тому, що якщо вони не зможуть підтримати фронт, то сухопутна війна мертва — сухопутна війна в цьому районі закінчиться», — пояснив Загороднюк.

За словами Забродського, під час контрнаступу 2023 року удари по російських лініях постачання були частиною плану, але обмежено.

Після провалу наземного наступу ідея атакувати, зокрема, російську логістику, набула більшої популярності, але Україна тоді ще не виробляла достатньої кількості сучасних безпілотників, щоб мати достатньо великий вплив, пише видання.

За словами Бєлєскова, цю стратегію зробили можливими технологічний розвиток українських безпілотників та безпілотників країн-партнерів України.

У статті пояснюється, що основними елементами поточної кампанії є FP-2 — односторонній ударний безпілотник, розроблений українським стартапом Fire Point, та Hornet — полістирольний пристрій, керований штучним інтелектом, від американської фірми Perennial Autonomy.

Крім того, минулого тижня 412-та бригада Nemesis застосувала проти цілей у Криму та вздовж траси Р-280 раніше секретний безпілотник Morrigan.

Ще одним фактором успіху Бєлєсков назвав кампанію ударів по засобах ППО росіян, що почалася ще рік тому. Водночас українські війська також покращили власну протидронову оборону за допомогою безпілотників-перехоплювачів.

The Telegraph констатує, що загалом стратегія стабілізації фронту працює: за даними Інституту вивчення війни, протягом перших чотирьох місяців року російські війська сповільнилися до середньої швидкості просування лише 2,9 кілометра на день — порівняно з 13,2 кілометра на день у 2025 році, а протягом двох тижнів у лютому Україна вперше з 2023 року звільнила більше земель, ніж захопила Росія.

Незважаючи на це, після чотирьох років війни мало хто в Україні готовий сказати щось настільки оптимістичне, пише видання.

«Контрнаступ 2023 року був розроблений, тому що Сполучені Штати хотіли мати ситуацію, коли Україна могла б щось виграти, а потім вони могли б сказати Росії: „Бачите, ви знову і знову програєте. Хлопці, давайте просто сядемо і поговоримо“. Те, що відбувається сьогодні, — це не стратегія США, це українська, але це [так само] відбувається тому, що Крим — дуже болюча точка для Росії. Я не збираюся говорити, що станеться [цього разу], але є шанс, що ми можемо зробити справжній зсув у цій війні», — сказав Загороднюк.

Тим не менше, минулого тижня командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький заявив Reuters, що Україна вступила у вирішальний шестимісячний період для визначення умов для потенційних мирних переговорів, а 1 червня голова Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що президент доручив йому завершити війну «якомога швидше… бажано до зими», нагадує видання.

У відритому листі до російського диктатора від 4 червня Зеленський виклав своє бачення: прямі переговори віч-на-віч у нейтральній країні, негайне припинення вогню вздовж лінії зіткнення на час переговорів та американський і європейський моніторинг для забезпечення миру.

«Коли, або якщо він зрозуміє, що починає програвати, Путін цілком може укласти таку угоду як найкраще рішення. Однак існує небезпека, що він вирішить, що відповіддю буде більше, а не менше насильства», — сказано у статті.

The Telegraph зазначає, що у Москві ходять чутки про можливість нової мобілізації в Росії цього року.

«Фундаментально, росіяни не зможуть досягти своїх політичних цілей воєнними засобами, якщо продовжуватимуть цю нинішню тенденцію, тому питання стає таким: „Як вони намагаються досягти цих цілей?“ Можливо, вони вважають, що можуть краще досягти цих цілей, або затягуючи конфлікт, що вони могли б зробити лише зменшивши інтенсивність бойових дій, або оголосивши мобілізацію, що є надзвичайно ризикованим і дестабілізуючим у Росії, або шляхом припинення вогню, а потім переходячи до політичної дестабілізації [України]», — припустив Джек Вотлінг, старший науковий співробітник кафедри прикладних військових наук Королівського інституту об'єднаних збройних сил.

Агентство Bloomberg писало минулого тижня, що російський Центробанк повідомив Путіну про неприйнятність воєнних витрат. Однак, на думку Волтінга, згода на припинення вогню — це лише один із варіантів, які Путін може обрати.

Деякі європейські чиновники попереджали, що Путін може спробувати вийти з глухого кута, розширивши війну — атакувавши країну НАТО, а потім погрожуючи застосувати ядерну зброю проти будь-якої контратаки, щоб розколоти Альянс, поклавши край європейській підтримці України, сказано у статті.

Зеленський написав у своєму листі до Путіна, що Росія планує воювати до 2028 року та розглядає можливість залучення до війни Білорусі та Придністров'я.

The Telegraph підсумовує, що результат війни залежатиме від того, чи зможе Україна зберегти та розширити свою перевагу в найближчі місяці.

Логістичне блокування є реалістичним, але на цьому етапі «це мета, річ, яку ми хочемо реалізувати, а не факт», зазначив Бєлєсков. Забродський тим часом скептично ставиться до захоплених заяв про те, що війна справді вступила в нову фазу. За його словами, існують незмінні правила конфлікту, які означають, що лише фізичний контроль над територією на полі бою або «контроль над ворожими можливостями» поза нею справді визначають хід будь-якої війни. Можливо, значне приниження на полі бою, раптова втрата великої частини окупованої території або економічні та політичні потрясіння всередині Росії можуть стати поворотним моментом.

«Однією з причин провалу контрнаступу 2023 року було те, що він був так широко висвітлений», — зазначив Вотлінг. Видання додає, що тепер очікувати, що Україна оголосить про свій наступний крок не варто.

Але поки що Зеленський чітко дав зрозуміти, що не Україна, а сам Путін має турбуватися про виживання. «Це факт російської історії, який ви добре знаєте — коли Росія втомлюється, приходять зміни», — написав президент України у своєму листі.

Показати ще новини