Спроби Трампа завершити війну провалилися, бо він недооцінив бажання Путіна знищити Україну — The Atlantic

«Він [Трамп] думав, що зможе укласти домовленість шляхом простої угоди, яка б визнала територіальні здобутки Росії та задовольнила б її економічні інтереси. Він не зрозумів, наскільки Володимир Путін прагне знищити незалежну українську державу, або наскільки важко буде змусити його погодитися на щось менше», — констатує автор оглядової статті The Atlantic Томас Райт. Він є старшим науковим співробітником Брукінгського інституту, а раніше обіймав посаду старшого директора зі стратегічного планування в Раді національної безпеки США за часів адміністрації Джо Байдена.

У публікації наголошується, що Білий дім робив спроби тиску як на Київ, так і на Москву, однак результату це не принесло.

«Нещодавно президент Трамп спробував змінити динаміку: він сказав Путіну, що може надати Україні далекобійні ракети Tomahawk, і спробував переконати Володимира Зеленського, щоб той поступився територією, але обидві спроби виявилися безуспішними», — йдеться в матеріалі.

Автор публікації нагадує, як високопосадовці адміністрації Трампа постійно заявляють, що вони нібито дуже близькі до врегулювання війни — якби тільки сторони, мовляв, проявили розсудливість. «Схоже, що вони вважають цей фундаментальний конфлікт [війну РФ проти України] простим і придатним для компромісу: Росія хоче отримати решту територій, які вона ще не контролює на Донбасі; Україна хоче надійних гарантій безпеки. Але насправді проблема набагато більш складна та нерозв’язна», — наголошує The Atlantic.

Видання підкреслює, що спроби США досягти дипломатичного прориву наштовхнулися на глибокі протиріччя, які неможливо вирішити без зміни позиції Москви щодо майбутнього України.

«Москва розглядає вільну, незалежну та військово спроможну Україну як неприйнятну загрозу. Якщо війна закінчиться на будь-яких умовах, окрім повного підкорення України Росією, ще більше постраждала та мілітаризована Україна відновиться економічно та відбудує свою оборону за підтримки Заходу. Москва вважає такий результат неприйнятним, і її єдиний план боротьби з ним — знищити українську державу. Саме це Москва має на увазі, коли говорить про усунення „першопричин“ [війни]», — підкреслює автор публікації головний мотив Кремля, який не враховує адміністрація Трампа.

Томас Райт пояснює, що для Путіна надзвичайно висока ціна продовження війни є цілком виправданою, адже вона заважає перспективам України стати на ноги. Російський диктатор «не змінить своєї думки лише тому, що гранична вартість санкцій зростає, або тому, що Україна завдає більш глибоких ударів», наголошує автор The Atlantic. На його думку, саме тому позиція Росії майже жодним чином не змінилася з моменту вступу Трампа на посаду президента. Фактично Росія озвучує лише такі пропозиції, від яких Володимир Зеленський та офіційний Київ можуть тільки відмовлятися. «Вона вимагає поступок, які політично зруйнують українського президента, таких як здача додаткових територій та демілітаризація України», — пояснює автор статті

Він наводить думку Нейта Рейнольдса, наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир і колишнього аналітика розвідки США, за словами якого єдина суттєва зміна за час другого президентства Трампа відбулася лише в переговорній позиції України. Коли президентом був Джо Байден, Україна вимагала від США залізних гарантій безпеки в обмін на припинення бойових дій. Однак після лютневого конфлікту в Овальному кабінеті з Трампом Київ підтримав ідею США про безумовне негайне припинення вогню — можливо, для відновлення відносин з Вашингтоном. «Це був розумний крок, який показав, що саме Росія є перешкодою на шляху до миру. Але Трамп не чинив серйозного тиску на Москву, і обидві сторони залишаються такими ж далекими одна від одної, як і раніше», — констатує The Atlantic.

Видання пише, що «Трамп не зможе завершити війну в найближчі кілька місяців, але під час свого терміну він міг би почати створювати військові та дипломатичні умови для успішних переговорів пізніше». ​​

Для цього президенту США навіть не знадобиться радикальна зміна напрямку його дій, пояснює The Atlantic. «Трамп повинен продовжувати допомагати Україні переконувати Путіна, що він не має жодної надії досягти своїх цілей на полі бою», — йдеться у публікації. У ній наводиться думка ексміністра оборони України Андрія Загороднюка, який називає цю стратегію «стратегічною нейтралізацією» — коли Україна прагне паралізувати наступальні можливості Росії на суші, на морі та в повітрі, щоб, навіть якщо РФ здатна продовжувати боротьбу, вона не змогла б перемогти.

Утім, як пише автор статті, схоже, що насправді Трамп хоче не стільки допомогти Україні перемогти в тривалій війні, скільки «оживити» свої дипломатичні зусилля заради мирної угоди. «І з цією метою він може зробити щось більше: він може глобалізувати свої мирні зусилля — можливо, закликавши до мирного саміту та змусивши інші країни погодитися на ідею негайного припинення війни за поточними лініями фронту», — озвучує один з варіантів автор публікації.

Він нагадує, що Україна й раніше проводила такі «саміти миру», але їй було важко залучити країни глобального Півдня до своїх пропозицій. Той факт, що Зеленський зараз підтримує безумовне припинення вогню, значно полегшує це завдання. «Бразилії, Саудівській Аравії, Південній Африці, Сенегалу, Індії та іншим країнам, які виступали за мир, буде важко відмовитися від чіткої перспективи його досягнення, особливо зараз, коли Трамп виключив членство України в НАТО», — йдеться у статті.

Тож метою Трампа могло б бути згуртування ще більшої кількості країн світу для заклику до негайного та безумовного припинення вогню, «а деталі його виконання мають бути узгоджені сторонами».

«Росія виступатиме проти цього, але буде змушена пояснити чому. Цей процес підкреслить абсурдність вимог Путіна щодо додаткових територіальних поступок та демілітаризації України. Як найближчий союзник Росії, Китай не піде на розрив з Москвою, підтримавши безумовне припинення вогню, але тоді він також буде збентежений необхідністю пояснювати цей вибір», — припускає The Atlantic.

Видання резюмує, що війна в Україні «навряд чи закінчиться єдиним, вражаючим проривом». «Але ці кроки та трохи терпіння могли б допомогти створити умови для вирішення [проблеми війни] з часом — такого, яке б не передбачало знищення та підкорення Росією свого сусіда [України]».