Чи можливо досягти повного припинення вогню до 20 квітня і як РФ підриває ці зусилля — розбір ISW
Росія навряд чи погодиться на повне й безумовне припинення вогню до 20 квітня — дати, яка починає звучати як умовний «дедлайн» для РФ у публічних заявах західних політиків.
Таку думку висловили аналітики Інституту вивчення війни у своєму звіті за підсумками 31 березня.
Вони нагадали про заяву президента США Дональда Трампа, який окреслив неуточнений у термінах «психологічний дедлайн», до якого Росія має погодитися на повне загальне припинення вогню. В ISW констатували, що ця заява пролунала на тлі продовження спроб Росії скористатися ідеєю припинення вогню в Чорному морі, щоб заблокувати зусилля щодо подальшого повного припинення вогню та домогтися додаткових поступок від Заходу. Водночас президент Фінляндії Олександр Стубб 30 березня заявив, що запропонував Трампу дату 20 квітня як потенційний дедлайн для «повного припинення вогню без жодних умов» під час зустрічі з президентом США 29 березня.
Однак, як прогнозують в ISW, Росія навряд чи погодиться на повне й безумовне припинення вогню протягом трьох тижнів [до 20 квітня], враховуючи те, що РФ вже вимагала від Заходу послаблення санкцій як попередньої умови навіть для тимчасового припинення вогню в Чорному морі. 25 березня Кремль заявив, що не виконуватиме домовленості про припинення вогню в Чорному морі, доки США не знімуть санкції з російського державного Россельхозбанку та інших фінансових організацій, залучених до російської торгівлі продуктами харчування та добривами. Агентство Bloomberg 28 березня повідомило, що Росія також вимагає від Європейського Союзу відновити підключення Россельхозбанку до міжнародної банківської системи SWIFT як передумову для реалізації домовленостей про припинення вогню в Чорному морю. Згідно з цією інформацією, Москва бачить це крок як тест на те, чи готові США виконати вимоги Росії та підштовхнути європейських партнерів до послаблення санкцій.
Ще 11 березня Сполучені Штати та Україна запропонували ідею повного 30-денного припинення вогню. Відтоді триває обговорення шляхів реалізації такого режиму, зокрема й у тимчасовому припиненні ударів по енергетичній інфраструктурі та в Чорному морі - що свідчить про те, що умови припинення вогню ще не повністю узгоджені, нагадують в ISW. Тож залишається малоймовірним, що Сполучені Штати, Україна та Росія зможуть домовитися про умови повного припинення вогню протягом наступних трьох тижнів, резюмують фахівці Інституту вивчення війни.
Тим часом російські чиновники продовжують намагання підірвати потенційну американсько-українську угоду щодо корисних копалин, просуваючи гіпотетичні американсько-російські проєкти з видобутку рідкісноземельних елементів, додають в ISW. Фахівці Інституту наводять нові заяви спікера Кремля Дмитра Пєскова та генерального директора Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва на цю тему. Зокрема Дмитрієв стверджує, що представники Росії та США почали обговорення спільних проєктів щодо рідкісноземельних елементів. За його словами, американсько-російська економічна співпраця нібито мають бути в центрі уваги, якщо США хочуть покласти край війні в Україні, причому така співпраця розпочнеться лише після завершення мирних переговорів.
У такий спосіб Кремль намагається представити Росію як продавця рідкісноземельних елементів, який перевершує Україну, та підірвати цілі адміністрації Трампа пов’язати американські і українські економічні інтереси через американсько-українську угоду про корисні копалини.
Водночас в ISW додають, що економічне співробітництво, якого Росія прагне зі США, не стримає РФ від повторного вторгнення в Україну в майбутньому і не сприятиме досягненню цілей адміністрації Трампа щодо економічних зв’язків США та України. Така співпраця також пришвидшила б відновлення російської армії. А доступ Росії до корисних копалин на окупованих територіях Україні, ймовірно, розширив би і можливості Китаю отримати доступ до них. Адже ще з 2005 року Росія співпрацює з КНР у видобутку російських рідкісноземельних мінералів.
ISW продовжує оцінювати, що Росія використовує економічні стимули, не пов’язані з війною, щоб вимагати від Сполучених Штатів поступок щодо війни в Україні. Ці поступки позбавили б США важелів впливу, які є вирішальними для заявленої мети Трампа досягти міцного та взаємовигідного миру в Україні, наголошують в ISW.