Глава НАТО викликав невдоволення в Європі, підтримавши війну Трампа в Ірані - FT
Читайте NV у Google
Глава НАТО Марк Рютте викликав невдоволення в Європі після зустрічі з Дональдом Трампом (Фото: REUTERS/Ів Герман)
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте викликав невдоволення серед європейських чиновників своєю підтримкою війни президента США Дональда Трампа проти Ірану, повідомляє Financial Times із посиланням на джерела.
Дипломати Альянсу сказали, що заява Рютте про те, що європейські союзники зрештою «об'єднаються», щоб відгукнутися на заклик Трампа розгорнути військово-морські сили в Ормузькій протоці, викликала невдоволення в офіційних осіб у низці європейських столиць.
Також наголошується, що така заява від Рютте загострила напруженість усередині НАТО з питання про те, наскільки далеко можна зайти в поступках США.
«Це ставить нас у справді незручне і незручне становище. Ми хочемо показати готовність, але також вірно і те, що ми не в змозі якимось чином втручатися (у війну — ред.)», — сказав один із дипломатів ЄС.
Рютте ж вважає, що Трамп робить усе, щоб «забезпечити безпеку у світі».
«Цілком логічно, що європейським країнам знадобиться пара тижнів, щоб дійти згоди», — сказав Рютте, маючи на увазі вимогу Трампа приєднатися до супроводу суден через Ормузьку протоку.
Три європейські дипломати з країн-членів НАТО заявили, що занепокоєні розбіжностями між коментарями Рютте і думкою більшості в ЄС.
Представник НАТО заявив FT, що Альянс уважно стежитиме за ситуацією на Близькому Сході.
«НАТО не бере участі у війні в Ірані, але уважно стежить за ситуацією, щоб забезпечити безпеку союзників. Генеральний секретар постійно перебуває в контакті з лідерами країн-учасниць Альянсу», — заявив він.
Водночас деякі європейські чиновники вважають, що конфлікт на Близькому Сході не можна назвати «не нашою війною» з огляду на його величезний вплив на ціни на нафту та газ.
«Наслідки — наші, тому й конфлікт — наш», — заявив один із чиновників.
14 березня президент США висловив сподівання, що кілька країн відправлять свої кораблі в Ормузьку протоку для забезпечення її розблокування.
17 березня президент Франції Еммануель Макрон заявив, що його країна не братиме участі в операціях з розблокування Ормузької протоки. Водночас він запевнив, що Франція буде готова приєднатися до місій супроводу кораблів, коли ситуація на Близькому Сході «заспокоїться».
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також відмовив Трампу у відправці військових кораблів до Ормузької протоки. Згодом відмовою відповіла і Німеччина.
19 березня Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Японія і Канада заявили про готовність зробити «свій внесок» у забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку. Водночас у спільній заяві вони не уточнили, яким саме буде цей внесок.
Згодом Італія, Німеччина та Франція зазначили, що готові гарантувати безпеку в Ормузькій протоці лише після припинення вогню.
Ормузька протока залишається ключовим маршрутом для світових поставок нафти і скрапленого газу. Іран фактично заблокував цей шлях, а США та їхні союзники обговорюють варіанти відновлення безпечного проходу суден. На тлі цього конфлікту ціни на енергоносії різко зросли, а адміністрація Трампа тимчасово послабила санкції на частину іранської нафти, яка вже перебуває в морі, щоб знизити тиск на ринок.