«Ми її не починали». Європа відмовилася допомагати Трампу з Іраном, але реагує на війну на своїх умовах — Reuters

Про це пише агентство Reuters, вказуючи, що, коли президент США Дональд Трамп закликав країни направити кораблі для відновлення роботи Ормузької протоки, він отримав відмову від низки найближчих союзників Сполучених Штатів.

Так, риторика канцлера Німеччини Фрідріха Мерца була вкрай прямолінійною. Зокрема, він висловив сумніви в доцільності цієї війни. Він підкреслив, що досі відсутній переконливий план, «як ця операція може увінчатися успіхом».

«Вашингтон не консультувався з нами і не говорив, що необхідна європейська допомога», — заявив він.

Також Мерц підкреслив: «Ми заявили, що поки триває війна, ми не братимемо участі в забезпеченні свободи судноплавства в Ормузькій протоці, наприклад, військовими засобами».

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у понеділок був настільки ж прямолінійний, зазначає Reuters.

«Це не наша війна, ми її не починали», — цитує агентство Пісторіуса.

Аналогічну позицію висловив президент Франції: «Ми не є стороною конфлікту».

Таким чином Європа розраховує, що переваги перебування осторонь перевершують численні ризики для трансатлантичних зв’язків, які й так перебувають під істотним тиском через різні причини, починаючи від війни в Україні та закінчуючи тарифними суперечками, вказує Reuters.

Європейські лідери заручилися підтримкою громадської думки. Наприклад, опитування YouGov показало, що британці виступають проти ударів по Ірану у співвідношенні 49% до 28%, а в Іспанії 68% опитаних компанією 40db заявили, що виступають проти війни, пише агентство.

Європейські уряди підкреслюють, що не бажають вступати у війну, в якій їм не дали права голосу і де вони не бачать кінцевого результату. Європейський чиновник, ім'я якого Reuters не розкриває, зазначив, що цілі США у війні не визначені і не ясні, і, судячи з усього, відрізняються від цілей війни Ізраїлю, зокрема, щодо зміни іранського режиму.

Країни Європи відреагували на війну в Ірані, але на своїх умовах, зазначає Reuters.

Так, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Лондон працює із союзниками над планом щодо відновлення роботи Ормузької протоки. Франція прагне сформувати коаліцію для забезпечення безпеки протоки після стабілізації безпекової ситуації - і без участі Сполучених Штатів. Зокрема, Париж вів консультації з європейськими, азійськими, включно з Індією, та арабськими державами Перської затоки щодо плану, який передбачає супровід танкерів і торгових суден військовими кораблями.

Зрештою європейські лідери насамперед прагнули показати єдність і навчилися справлятися з тим, що вони вважають непередбачуваним керівництвом Дональда Трампа, резюмує Reuters.

11 березня Трамп заявив, що війна з Іраном скоро закінчиться, тому що там, за його словами, «практично не залишилося цілей для ураження».

13 березня видання The Wall Street Journal написало, що, незважаючи на заклики радників припинити спецоперацію, Трамп планує продовжувати удари по Ірану та його союзникам. Тоді ж президент США заявляв, що американські військові завдали «одного з найпотужніших ударів в історії Близького Сходу» по військових об'єктах на іранському острові Харг.

Трамп стверджував, що внаслідок спецоперації Іран «повністю розгромлений». За словами глави Білого дому, Тегеран прагне укласти угоду, однак він на неї не погодиться.

Під час інтерв'ю для NBC News Трамп пояснив, що не готовий на цьому етапі укласти угоду про припинення війни проти Ірану, бо «умови поки що недостатньо хороші».

16 березня президент Трамп під час спілкування з журналістами на борту літака Air Force On заявив, що він ще не готовий оголосити перемогу у війні з Іраном — незважаючи на свої колишні заяви, що «США завдали країні нищівної поразки у військовому та економічному плані».

19 березня спікер Палати представників США Майк Джонсон заявив, що американська місія в Ірані, на його думку, «майже виконана» і може завершитися «дуже скоро».