П’ять запитань про ймовірне вторгнення Росії. Сценарії, напрямки, методи й найнебезпечніша зброя нападу — пояснюють військові експерти
100 тисяч військових, три напрямки наступу й ракетно-авіаційні удари: на що здатні сили російської армії, які накопичуються зараз на кордонах України? НВ розпитав військових експертів про реальні натепер сценарії, методи й цілі нападу
Уже місяць у західних і українських медіа публікують інформацію про підготовку вторгнення російської армії в Україну.
Уперше про ознаки нової військової ескалації повідомило наприкінці жовтня американське видання The Washington Post: російські військові вкотре накопичують сили та засоби біля кордонів України. Твердження базувалося на інформації від нерозкритих високопосадових джерел — мовляв, після навчань «Захід-2021» 41-а загальновійськова армія не повернулася на місце постійної дислокації до Новосибірська, а об'єдналася з іншими військовими підрозділами на кордоні з Україною. На додачу, техніку та військових до українського кордону нібито перекидала і Перша гвардійська танкова армія з Підмосков'я.
На початку листопада інше американське видання Politico на підтвердження тези про загрозу з боку Росії опублікувало супутникові фотографії. На фото видно скупчення бронетанкових підрозділів, танків і самохідної артилерії в районі російського міста Єльня неподалік кордону з Білоруссю. 8 листопада з’явилося повідомлення від видання Bloomberg, згідно з яким, за перший тиждень листопада Росія перемістила до кордонів з Україною щонайменше один танковий батальйон.
Німецьке видання Süddeutsche Zeitung стверджувало: Вашингтон попередив своїх союзників щодо можливості ескалації на Донбасі найближчим часом.
Отже, європейські та американські ЗМІ стверджували: Росія не просто залишила війська у прикордонних районах, а й продовжує їх стягувати. Після цих публікацій держсекретар США Ентоні Блінкен заявив про загрозу російського вторгнення, а директор ЦРУ Вільям Бернс прилетів до Москви, щоб обговорити ціну можливого вторгнення з президентом Росії Володимиром Путіним.
Українська влада, утім, увесь цей час інформацію спростовувала — в офісі президента не було таких даних.
Тільки 11 листопада президент Володимир Зеленський уперше визнав скупчення російських військ на кордоні з Україною. За його даними, ідеться про близько 100 тисяч військових. Голова військової розвідки України Кирило Буданов 21 листопада навіть назвав час можливого вторгнення: січень-лютий 2022 року, а також його сценарії.
За його словами, на той час біля кордонів з Україною — близько 92 тисяч військових. Вони можуть атакувати з трьох напрямків: десантними нападами в Одесі й Маріуполі та меншим уторгненням через Білорусь.
29 листопада у МЗС звітували про те, що біля кордонів уже не 92 000 військових, а понад 40 тактичних батальйонних угруповань, у яких налічується близько 115 000 військових.
Наразі президент Росії Володимир Путін стверджує, що про можливе введення російських військ в Україну говорили ще на початку року, але цього не сталося. Водночас він заявив, що розширення військової інфраструктури НАТО на територію України може бути «червоною лінією» для Росії.
Якою може бути підтримка України з боку США, НАТО та ЄС в разі вторгнення, досі є незрозумілим. Принаймні, публічно представники західних партнерів наголошують лише на тому, що Росія заплатить високу ціну за напад, проте не називать складових цієї ціни.
В офіційному Києві навіть після доволі недвозначних заяв із Кремля високопосадовці не досягли консенсусу щодо наявності загрози. Секретар РНБО Олексій Данілов «не бачить загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну», а міністр оборони Олексій Резніков «не вірить» у великий наступ.
Хто має рацію? Наскільки ймовірним є наступ російських військ і за якими сценаріями? НВ детально розпитав про це військових експертів.
Маркери вторгнення: скільки з них є на кордонах України
Військова розвідка України постійно визначає та моніторить рівень воєнної загрози, пояснює в коментарі НВ представник Головного управління розвідки Микола Красний. На цей показник упливає безліч чинників, але головні — три.
Перший — проведення заходів оперативної та бойової підготовки поблизу кордонів.