«Демократія не може бути заручницею Росії». Федоров закликав провести вибори в Україні

За його словами, держава має забезпечити можливість голосування для військовослужбовців, мільйонів українців, які перебувають за кордоном, а також громадян із прифронтових територій.

«Якщо війна триватиме ще рік, два, три, чи може Росія фактично отримати право визначати, коли українці знову зможуть обирати свою владу? Я переконаний, що ні. Демократія не може бути заручницею Росії. Ми воюємо саме тому, що хочемо залишитися вільною європейською державою», — зазначив колишній міністр оборони.

Він наголосив, що Україна не може залишатися без повноцінно призначеного глави Міноборони під час війни, а також закликав до ширшої дискусії про майбутнє держави та демократії.

За словами Федорова, оборонна політика держави не може перебувати у стані тимчасовості, оскільки Україна щодня бореться за своє існування. Водночас він наголосив, що питання виходить за межі однієї посади чи міністерства. На його думку, країна має визначити, як повинна функціонувати держава в умовах тривалої війни.

Окремо Федоров прокоментував протести проти своєї відставки, які тривають вже місяць.

Читайте також:

Володимир Фесенко

Повернення Єрмака і Картонкового майдану

«Люди не можуть нескінченно жити в державі, де вони не розуміють, чому ухвалюють ті чи інші рішення. Чому одні реформи рухаються вперед, а інші блокуються. Чому рішення, які на фронті потрібні сьогодні, місяцями ходять кабінетами. Й особливо небезпечно, коли в суспільства виникає відчуття, що головним критерієм для призначення людини є не її професійність, не результат і не здатність змінювати країну, а особиста лояльність до системи», — сказав він.

Також Федоров заявив, що вибори є не лише процедурою голосування, а моментом відповідальності влади перед громадянами.

«Вибори — це не лише бюлетень. Це момент, коли влада знову приходить до громадянина і говорить: „Ось що ми зробили. Тепер ви вирішуєте, чи довіряєте нам далі“. Саме цей принцип відрізняє демократичну державу від системи, де влада сама вирішує, коли суспільство може її оцінювати», — сказав він.

За його словами, Україна має будувати державу, де інституції сильніші за прізвища, результат важливіший за політичну лояльність, а боротьба з корупцією є запорукою майбутнього країни.

«Проблема України точно не в українцях. Наші люди вже давно готові до іншої країни. Тепер наша держава повинна стати гідною своїх людей», — сказав експосадовець.

31 липня Михайло Федоров заявляв, що не перебуватиме в політичній опозиції до президента Володимира Зеленського під час війни, однак не погодиться на повернення до уряду, окрім як на посаду очільника оборонного відомства.

Відставка Федорова та можливе призначення Хмари міністром оборони — головне

18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання на призначення Євгенія Хмари міністром оборони. Генерал-майор Хмара з січня 2026 року був в.о. керівника СБУ, а до того начальником Центру спеціальних операцій А СБУ.

Зеленський доручив йому виконувати обов’язки глави Міноборони 16 липня, після того, як 14 липня Верховна Рада відправила у відставку весь уряд і тодішнього міністра оборони Михайла Федорова.

З 16 липня в Києві та інших містах почалися акції на підтримку Федорова та з вимогою відставки Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ. Президент замінив Сирського на Михайла Драпатого, а з Федоровим мав кілька зустрічей та пропонував йому різні посади, зокрема віцепрем'єра з питань військових інновацій. Але сам Федоров заявив, що не погодиться на жодну посаду, окрім міністра оборони.

19 серпня Верховна Рада може призначити Хмару новим міністром оборони. За даними джерел Української правди, для цього він може звільнитися з військової служби, адже очільником відомства має бути цивільний.

Крім того, за даними джерел УП, після призначення Хмари частина команди його попередника Михайла Федорова може залишити відомство та перейти разом із ним до інших проєктів. Через це новому очільнику МО доведеться формувати власний колектив.