«Відмова від ядерки — це перемога». Де насправді схибили США, змусивши Україну позбутись ядерної зброї, — аналітик Євген Глібовицький
Євген Глібовицький, співзасновник Інституту фронтиру, пояснив NV, від чого врятував Україну Будапештський меморандум, і в чому приховано справжній негатив відмови від радянського ракетного арсеналу.
Відмова України від ядерної зброї в 1990-х роках була не поразкою, а стратегічною перемогою, яка врятувала країну від авторитаризму.
Таку непересічну оцінку цій події дав Євген Глібовицький, генеральний директор і співзасновник Інституту фронтиру, у розмові з NV для спецпроєкту до Дня Незалежності.
За словами Глібовицького, сьогодні в українському суспільстві популярна думка про втрату ядерного арсеналу як одну з найбільших помилок молодої держави. Однак експерт переконаний, що ми не до кінця усвідомлюємо складність тогочасного контексту та довгострокові наслідки такого рішення.
«Збереження ядерної зброї зменшувало вразливість [старої] системи — по Росії видно, що робить збереження ядерної зброї з країною із слабкою демократією», — пояснює Глібовицький. На його думку, наявність ядерного арсеналу в умовах нестабільної демократії різко підвищує ризики встановлення диктатури.
Гендиректор Інтитуту фронтиру вважає: якби Україна зберегла ядерну зброю, то президенти Леонід Кучма чи Віктор Янукович могли б залишатися при владі значно довше, використовуючи ядерний статус як інструмент шантажу та утримання влади.
Водночас Глібовицький вказує на іншу проблему тогочасної міжнародної безпекової архітектури. «Проблема була не в тому, що Україна позбулася ядерної зброї, але у тому, що ядерної зброї не позбулася Росія», — підкреслює він.
За оцінкою експерта, саме це стало найбільшою помилкою безпекової політики, яку проводили Сполучені Штати та західні країни щодо пострадянського простору. Збереження Росією ядерного арсеналу при слабких демократичних інститутах створило передумови для агресивної зовнішньої політики Кремля, наслідки якої світ спостерігає сьогодні.
