«Тривалість життя росіянина — 12 хвилин». Як проходить битва за село, що має вирішальне значення для оборони Запоріжжя — The Times
Українські військові тримають важливе село в Запорізькій області (Фото: REUTERS/Stringer)
Село Степногірськ Запорізької області має важливе значення, оскільки його втрата може створити умови для окупації обласного центру. Росіяни перекинули на цей напрямок елітні підрозділи, однак Сили оборони завдають значних втрат окупантам.
Про це йдеться в матеріалі The Times, опублікованому 22 лютого.
Видання пише, що Степногірськ є останнім українським оплотом перед річкою Кінська. Якщо росіянам вдасться її перетнути, вони зможуть діставати артилерією до міста Запоріжжя.
«Втрата Степногірська дозволить ворогу подолати природний бар'єр, просунути артилерію та безпілотні засоби і цілодобово обстрілювати Запоріжжя. Це викличе паніку серед цивільного населення і гуманітарну кризу. Це створить умови для окупації Запоріжжя і втрати обласного центру», — заявив Монгол, старший офіцер, який командує підрозділом спецпризначення ГУР Ferrata.
Як повідомляє The Times, до Степногірськи прибули близько 20 000 російських військових, які намагаються вийти до Запоріжжя. Росіяни відправили до села елітні підрозділи — дві парашутно-десантні дивізії, мотострілецьку дивізію та бригаду спецпризначення.
Водночас Україна зосередила там спецпризначенців ГУР, чисельність яких у сім разів менша за росіян, а також невелику кількість регулярної піхоти, підрозділи безпілотників та територіальної оборони.
The Times пише, що задача підрозділу Ferrata полягає в проведенні розвідки, контратак і рейдів на російські позиції.
«Я вважаю, що тривалість життя одного мобілізованого росіянина тут становить приблизно 12 хвилин, не більше. А вартість його життя, з точки зору снарядів і безпілотників, витрачених на його вбивство, становить приблизно 5000−6000 доларів», — заявив офіцер Ferrata.
Однак для українських сил не всі місії є вдалими. Командир відділення Ferrata, сержант із позивним Айс розповів, що у грудні відправився з командою з 15 бійців на місію з установки спостережних і засідкових пунктів поблизу ферми, яку зайняли росіяни. Була загроза оточення села. Частину шляху українські військові проїхали, а потім пішли пішки.
«Нам довелося пройти 15 км до цілі. Неможливо під'їхати на броньованому транспортному засобі — його одразу знищать [дрони]», — зазначив Айс.
Він розповів, що перш ніж почати залучати регулярну піхоту для забезпечення засідок, вони протягом трьох днів спостерігали за росіянами на відстані 170 метрів. Пізніше росіяни почали обстріл. Один з українських бійців загинув.
«За 15 хвилин вісім FPV-дронів влетіли в наш бліндаж, який вже був наполовину зруйнований і почав горіти. Міномети та артилерія обстрілювали цю територію, тому ми не покидали її і не починали гасити пожежу — ми дозволили ворогу думати, що ми згоріли», — розповів Айс.
Українські військові три години пролежали у палаючій траншеї, перш ніж ризикнули втекти, зазначив Айс.
28 грудня 2025 року Сили оборони Півдня повідомили, що Гуляйполе і Степногірськ частково перебувають під контролем російських військ, і ситуація там складна, однак бої за ці населені пункти тривають.
21 лютого 2026 року речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин зазначив, що українські підрозділи на Гуляйпільському напрямку здійснюють контратакувальні і штурмові дії та стримують спроби ворога проводити атаки.
«З початку операції, що розпочалася наприкінці січня 2026 року, відновлено контроль над територією понад 300 кв. км. Так, відновлено контроль (в тому числі зачищено від ДРГ противника) над низкою населених пунктів на адміністративній межі Запорізької і Дніпропетровської областей», — заявив Волошин.
