Прощання з епохою. Топ-5 демонтажів радянських пам'ятників в Україні
1. Найголовніший пам'ятник Леніну Української СРСР в Києві
8 грудня 2013 року в розпал подій Євромайдану група невідомих знесла пам'ятник Леніну на Бессарабській площі в центрі Києва.
ЗМІ повідомляли, що дві групи молодих людей накинули на нього троси і повалили вручну вниз. Відразу ж після падіння пам'ятника, особи, що стягнули його з постаменту, втекли.
Зазначалося, що поруч перебували міліціонери, але вони не втручалися в події.
Після знесення пам'ятника його розбили кувалдами, і люди, що перебували на місці подій, розібрали його частини на сувеніри.
Пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві було встановлено в 1946 році навпроти Бессарабського ринку. Статую Леніна створив московський скульптор Сергій Меркуров для павільйону СРСР на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (1938 рік). Монумент був виготовлений з рідкісного матеріалу – карельського кварциту. Такий же матеріал використовувався в мавзолеї Леніна в Москві.
Цей пам'ятник вважався головним монументом Леніна в Українській РСР. Після знесення в 1991 році за рішенням Київради пам'ятника Жовтневої революції на нинішньому Майдані Незалежності бессарабський Ленін став місцем проведення масових заходів прорадянських політичних партій.
В травні 2017 року повідомлялося, що залишився від цього пам'ятника постамент прикрасили свіжими саджанцями розмарину, м'яти і чебрецю. Загальна кількість рослин перевищувала тисячу.
"З одного боку м'ята і розмарин замаскують кам'яну колону, з іншого – свого роду очистять місце, яке асоціюється не тільки з радянським лідером, але і з шибеницею, яка була тут за часів німецької окупації", – ішлося в прес-релізі фонду ІЗОЛЯЦІЯ, який організував реалізацію цього проекту.
Тимчасова інсталяція називалася Ритуал природи, її створила мексиканська художниця Іса Каррілльо.
Крім того, 28 травня 2017 року журналістка Ірина Ромалійська повідомила на своїй сторінці в Facebook, що з голови пам'ятника зробили незвичайний арт-об'єкт.
На опублікованому нею фото видно, що те, що залишилося від голови Леніна, помістили на металеву підставку на ніжках, які нагадують лапки павука.
2. Другий за висотою пам'ятник Леніну в Україні на площі Свободи в Харкові
28 вересня 2014 роки після багатотисячної акції на підтримку єдності України група активістів прийшла до пам'ятника Леніну на площі Свободи. Люди повалили його через чотири години.
Спочатку представники ультрас перфоратором вибили на постаменті напис Слава Україні!. Потім людей стало більше, і один з активістів виліз на підніжжя пам'ятника і почав болгаркою підпилювати Леніну ноги. З метою безпеки люди стояли в декількох десятках метрів від постаменту.
З приходом темряви нижні частини "вождя" вже стали надбанням натовпу. На площі пішов слух, що є кран, який за 100 тис. грн приїде і повалить пам'ятник, проте майже відразу стало відомо, що міліція не пускає важку техніку на площу Свободи.
Міліціонери не втручалися в те, що відбувається. Згідно з офіційним повідомленням, з протестувальниками було проведено роз'яснювальну роботу. Незабаром глава МВС заявив, що силовикам було доручено охороняти людей і стежити за їхньою безпекою.
Коли пішла третя година знесення пам'ятника, луснув трос, яким активісти намагалися повалити Леніна. Одну людину було поранено, але приїхавши на місце події медики сказали, що з ним усе буде гаразд.
Потім присутні використовували вже сталеві троси, що дало результати: Леніна з пошкодженими ногами було повалено о 22:25 за Києвом – натовп тут же кинувся до нього, щоб розібрати частини статуї на сувеніри.
Пам'ятник Леніну на площі Свободи в Харкові було встановлено 5 листопада 1965 року. Його висота становила 20,2 метрів, і він був другим за висотою пам'ятником Леніну в Україні (після пам'ятника Леніну в Севастополі). Величезна скульптура всередині була порожньою і трималася на сталевих штирях, вставлених у її ноги.
2 жовтня 2014 року стало відомо, що постамент, що залишився після знесення пам'ятника Леніну на площі Свободи в Харкові, обнесли риштуванням.
У прес-службі Харківської міськради повідомили ЗМІ, що риштування встановила Харківська облдержадміністрація на вимогу керівництва міста.
"Харківська обласна державна адміністрація визнала незаконність знесення постаменту, пішла на вимоги міської влади і відгородила пам'ятник будівельним риштуванням", – розповіли в Харківській ОДА.
Там уточнили, що комунальники починають роботу з приведення постаменту пам'ятника до належного вигляду.
Проте, 11 квітня 2016 року почався демонтаж цього постаменту,
14 квітня 2016 року демонтаж постаменту було завершено – від нього залишилася тільки купа каміння.
3. Один із найбільших пам'ятників Леніну в Україні в Запоріжжі
14 березня 2016 року в Запоріжжі розпочалася підготовка до демонтажу найбільшого в Україні пам'ятника Леніну, встановленого 1964 року, висота якого становила 19,8 метра, а вага – 40 тонн. Перед цим Запорізька міськрада ухвалила рішення, що пам'ятник має бути демонтовано до 19 березня.
Робочі приватної будівельної фірми почали здійснювати підготовчі роботи і встановлювати будівельне риштування навколо постаменту.
Незабаром ЗМІ з посиланням на джерело в правоохоронних органах повідомили, що за сто метрів від пам'ятника, знайшли вибухівку, яку вибухотехніки контрольовано підірвали. Поруч із монументом нібито знайшли також кілька коктейлів Молотова.
Демонтаж пам'ятника 16-17 березня 2016 року відбувся спокійно. Будівельники зрізали пам'ятник з постаменту разом з плитою і за допомогою крана поставили на вантажівку. За демонтажем спостерігало близько сотні чоловік.
Потім пам'ятник доставили на один зі складів КП Водоканал.
За словами очевидців, провезти його на територію складу комунальникам вдалося не відразу: через широкий розмах руки Ленін не проходив у ворота. У підсумку на територію складу його доставили за допомогою вантажного крана. Комунальники відзначили, що пам'ятник буде зберігатися тут, доки громадськість не вирішить його подальшу долю.
4. Найміцніший: пам'ятник чекістам біля метро Либідська в Києві
Найміцнішим пам'ятником, судячи з історії його демонтажу, виявився пам'ятник чекістам біля станції метро Либідська в Києві.
Спочатку 28 квітня 2016 року його спробували демонтувати представники громадянського корпусу Азов і батальйону ОУН. На місці події був присутній також депутат Ігор Луценко, який заявив, що прийшов для моральної підтримки.
Зруйнувати пам'ятник активісти декомунізації спробували за допомогою кувалд, але це їм не вдалося – монумент виявився занадто міцним.
Майже через місяць, 23 травня 2016 року, глава Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович повідомив на своїй сторінці в Facebook, що пам'ятник Чекістам незабаром все-таки буде демонтовано.
Він також опублікував фото пам'ятника, затягнутого сіткою.
Журналістка Мар'яна Пєцух повідомила, що пам'ятник накрили сіткою співробітники Київзеленбуду і 23 травня знімуть його цоколь, щоб оглянути основу і зрозуміти, як його далі демонтувати. Вона зазначила, що сам демонтаж повинен відбутися 24 травня.
Демонтаж пам'ятника все-таки почався 25 травня 2016 року. Причому він проходив за допомогою екскаватора, і, за словами куратора проекту Soviet Mosaic in Ukraine фонду Ізоляція Євгенії Моляр, процес демонтажу більше нагадував знищення.
"Мовляв, це рішення голови РДА. Звичайно ІНП тут ні до чого, просто голова РДА не хоче в тюрму на 5 років, а про музей, напевно, просто забув, або не почув", – відзначала вона.
Багато користувачів соцмереж були шоковані подібним "демонтажем" пам'ятника і зажадали коментарів від директора Інституту Національної пам'яті Володимира В'ятровича.
"Закон передбачає усунення цього пам'ятника з публічного простору. Спосіб усунення і його подальша доля вирішуються міською владою. Запитуйте саме там. Як і про музеї", – написав В'ятрович у відповідь.
Пізніше один із очевидців демонтажу повідомив, що пам'ятник чекістам є монолітом з анкерами і суцільним бетоном, а його вага сягає 300 тонн. Тому комунальники планують зрізати голови чекістів з постаменту і лише їх перевезти до музею.
Про те, що пам'ятник чекістам остаточно демонтовано, 29 травня 2016 року повідомив депутат Київської ради Руслан Андрейко.
5. Найвигідніший: пам'ятник Леніну в Чопі
17 березня 2017 року місті Чоп Закарпатської області раніше повалений активістами бронзовий пам'ятник Леніну продали за 253 931 грн на аукціоні.
Місцева влада повідомила кореспонденту BBC Україна, що ці гроші підуть на поліпшення якості питної води в місті.
Зазначалося, що місцевий підприємець, який став єдиним учасником аукціону, відмовився від коментарів з приводу свого придбання.
Заступник мера Чопа Ігор Гижа розповів, що пам'ятник стояв на Привокзальній площі міста "досить давно" (після встановлення пам'ятника площу перейменували на честь Леніна, а зараз вона називається Європейською). Висота бронзової скульптури -– 3,5-4 м, вага – 3700 кг.
На початку 1990-х, коли Україна стала незалежною, в Чопі провели референдум, на якому було прийнято рішення перенести пам'ятник в інше місце – будинок ветеранів.
24 лютого 2014 року невідомі активісти повалили пам'ятник, проте його практично не було пошкоджено.
Після цього міська рада забрала пам'ятник і перевезла на зберігання у двір комунального господарства.
Оцінювача пам'ятника обрали на конкурсі, причому депутати міськради наполягали, що монумент є не брухтом, а саме виробом. В іншому випадку його ціна склала б лише близько 150 тисяч гривень.
Гижа також розповів, що покупець уже забрав пам'ятник і заплатив за нього.
Варто зазначити, що влада Чопа – не єдина, у кого виникала ідея продати пам'ятник Леніну.
Так, мер міста Новгород-Сіверський у Чернігівській області Олег Бондаренко в квітні 2016 року розмістив на сайті OLX оголошення про продаж бронзового пам'ятника Леніну, встановленого в центрі міста, за 1 млн грн.
У той же час, він говорив ЗМІ про можливість знизити ціну, але не нижче балансової вартості монумента, яка становить 160 тисяч гривень.
Можливість продажу пам'ятника Леніну 28 лютого 2017 року розглядала також Запорізька міська рада, але її підтримало менше половини депутатів.
