Західні радники допомогли Україні розробити нову концепцію війни, яка стала стратегічним документом — WSJ
Читайте NV у Google
Україна розробила нову стратегію ведення війни (Фото: Генштаб ЗСУ/Facebook)
Після провалу контрнаступу у 2023 році Україна розробила нову стратегію ведення війни, яка передбачає системні удари по тилу російської армії. Оперативну концепцію за участю західних радників підготували для українського військово-політичного керівництва, і згодом вона стала стратегічним документом.
Про це пише у своїй колонці членкиня редакційної колегії Wall Street Journal Джиліан Кей Мельхіор.
Нова українська стратегія передбачає руйнування логістики, командних пунктів і систем забезпечення російської армії, що має послабити її позиції на фронті та змусити Кремль витрачати більше ресурсів на оборону.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк провів консультації із західними радниками, щоб розробити оперативну концепцію, яка поширилася серед вищого урядового та військового керівництва як стратегічний документ. Деталі цього документа стали відомі вперше.
Як йдеться у статті, поширення дронів призвело до патової ситуації на фронті. Захід використовував би авіацію для прикриття власних військ і завдання ударів по противнику в цьому районі, але можливості Повітряних сил України є обмеженими. Загороднюк у своїй концепції дій описує «нову парадигму використання авіації», за якою Україна може досягти «тих самих результатів», використовуючи «менш досконалі» засоби, які є «набагато дешевшими», але «не менш ефективними».
WSJ відзначає, що безпілотники середньої дальності стали основним інструментом цієї нової концепції. Ключовою метою є «розгром російських збройних сил з тилу», — зазначив професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюс у Шотландії Філіпс О’Браєн — один із західних експертів, які співпрацювали з Загороднюком. Західна військова доктрина називає це «повітряним перекриттям». Вона передбачає знищення, зрив, відволікання та затримку логістичних процесів, які забезпечують функціонування фронту противника. Українські безпілотники націлені на російські командні пункти, лінії зв’язку, склади боєприпасів і палива, центри управління безпілотниками, логістичні об'єкти та резервні сили.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що Україна за останні місяці «вчетверо збільшила» кількість ударів з метою перекриття шляхів постачання.
Лише у травні Україна завдала ударів по 414 штабах, командних пунктах та інших важливих об'єктах тилу противника, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Україна також активізує удари на великі відстані по військових та енергетичних об'єктах, розташованих у глибині території Росії. Ці атаки середньої та великої дальності змушують Кремль ухвалювати важкі рішення щодо розподілу сил протиповітряної оборони — і того, що залишити без захисту. На фронті українці зараз мають більше безпілотників малої дальності, ніж росіяни. У сукупності це «дозволяє досягти оперативного ефекту, якого ми раніше не бачили в таких масштабах», зазначила експертка Інституту вивчення війни (ISW) Катерина Степаненко.
У документі оперативної концепції передбачається, що під час тривалої кампанії з блокування «утримання позицій стане дедалі більш неможливим для російських сухопутних військ, які не отримуватимуть достатнього забезпечення з тилу та дедалі більше зазнаватимуть втрат на фронті».
У травні ISW повідомив, що вперше з 2023 року Україна почала відвойовувати більше території, ніж втрачає. Тим часом Росія бореться з виснаженням: президент Фінляндії Александр Стубб заявив цього місяця швейцарській газеті NZZ, що зараз на кожного вбитого чи пораненого українця припадає вісім російських жертв, тоді як у грудні цей показник становив три. За словами Стубба, у 2026 році Росія несла близько 35 тисяч втрат на місяць, водночас залучаючи близько 27 тисяч новобранців.
У документі з оперативною концепцією зазначається, що Крим «залежить від кількох вразливих ліній постачання». Нещодавно Україна завдала ударів по автомагістралях, залізницях і мостах, від яких залежить логістичне забезпечення Криму з боку Росії, а також по об'єктах енергетичної та транспортної інфраструктури й системах протиповітряної оборони в районі Керченської протоки.
Постійні атаки України на Чорноморський флот Путіна вже змусили Росію вивести значну частину своїх військово-морських сил з Криму, а удари по інших російських позиціях та об'єктах можуть змусити Москву відступити ще далі. Якщо так триватиме й надалі, «Крим перетвориться з активу на пасив» для Росії, вважає Загороднюк.
Мельхіор пише, що існує кілька факторів, які пояснюють, чому Україні знадобилося стільки часу, щоб розпочати масштабну кампанію ударів у тил противника. По-перше, Київ мав обмежені кошти на озброєння та інші нагальні потреби, зокрема на безпілотники для фронту та засоби протиповітряної оборони. Європа послабила деякі обмеження, які заважали Україні використовувати допомогу для фінансування ЗСУ.
Міністерство оборони України та Генштаб виділили понад 111 мільйонів доларів на закупівлю засобів для ударів середньої дальності. Вітчизняні виробники зараз масово випускають озброєння з дальністю дії від 15 до 125 миль (приблизно від 24 до 201 км). Українці також вдосконалюють здатність своїх безпілотників протистояти російській радіоелектронній боротьбі.
«Моя мета, або мета нашого полку, — контролювати глибину», — каже командир полку безпілотних систем Лава корпусу Хартія Володимир Мірчук. За його словами, це велика операція. Вона триває кілька годин і залучає пілотів різних типів дронів, а також розвідувальні та ударні дрони. Мірчук каже, що спостерігає за розвитком цих складних атак «як за футбольним матчем» з екранів у командному пункті. Кожна успішна місія ще більше ізолює росіян на фронті. «Мені це подобається», — додав він.
За даними ISW, Україна наразі має перевагу над Росією у сфері ударних засобів середньої дальності та зберігає ініціативу в цьому напрямку. Це збільшує витрати та ризики для Кремля, одночасно послаблюючи переговорну позицію Росії.
Українські удари по РФ та окупованих територіях — головне
Наприкінці травня 2026 року міністр оборони України Михайло Федоров офіційно оголосив про запровадження так званого «логістичного локдауну» для збройних сил РФ.
За його словами, Сили оборони планомірно посилюють тиск на маршрути постачання окупаційних військ, суттєво розширюючи масштаби так званих мідлстрайків (ударів середньої дальності) по ворожій інфраструктурі.
Федоров також уточнив, що завдяки технологічним рішенням та новим типам безпілотників українським військам протягом останніх місяців вдалося в чотири рази збільшити обсяги ураження російських польових складів боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів, скупчень військової техніки, командних пунктів та ключових шляхів постачання на оперативній глибині.
18 червня Москва зазнала масованої атаки сотень безпілотників, лунали вибухи, у мережі публікували кадри масштабних пожеж. Згодом Сили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ, розташованого в районі Капотня — за 15 км від Кремля. На заводі спалахнули пожежі щонайменше в п’яти місцях, Москву огорнув чорний дим. Російські ЗМІ писали, що це була найбільша атака на російську столицю з початку війни.
За даними Генштабу, на НПЗ було пошкоджено комплексну установку з переробки нафти, три резервуари РВС-10000 та один резервуар РВС-30000.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) констатували, що українські удари по Москві виявили слабкі місця російської ППО, а російські «воєнкори» після атак почали відкрито критикувати цензуру та нездатність влади захистити населення від наслідків війни.
19 червня Москву знову атакували десятки безпілотників.
22 червня російська столиця в черговий раз зазнала масованої атаки безпілотників. Мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито збиті близько 80 дронів, які рухалися в бік міста, а також про падіння уламків у Московській області.
Паралельно цього ж дня було завдано ракетного удару по Воронежу. В результаті атаки було уражено Воронезький завод напівпровідників — надзвичайно важливе підприємство оборонного комплексу країни-агресора, яке виробляє деталі для російських ракетних комплексів Іскандер, зенітних систем Панцирь та крилатих ракет Х-101.
