Чому безпілотники не можуть замінити Україні артилерію і як РФ готується до операції проти Молдови — ISW
Україна намагається компенсувати переваги Росії в живій силі та техніці за допомогою більш досконалих систем та озброєння. Однак тривалі затримки західної безпекової допомоги можуть підірвати ці зусилля, тим більше що БПЛА не можуть компенсувати потребу ЗСУ в сучасних артилерійських системах і боєприпасах до них.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Коментуючи успішне затоплення Україною корабля Цезар Куніков, аналітики ISW нагадують, що з початку повномасштабного вторгнення Росії українські сили знищили або пошкодили щонайменше п’ять десантних кораблів Росії. Речник ВМС України Дмитро Плетенчук заявив, що лише п’ять із 13 десантних кораблів ЧФ, які були у Росії на початку повномасштабного вторгнення, залишаються «в строю», ще чотири кораблі знаходяться в ремонті, а чотири знищені. Експерти ISW підкреслюють, що пошкодження і затоплення десантних кораблів ЧФ РФ ще більше зменшуює здатність Росії проводити десантні операції. Водночас ISW продовжує оцінювати, що наразі РФ навряд чи планує проводити десантну операцію в Україні, оскільки російська морська піхота вже розгорнута по всій території. Натомість ударна кампанія України влітку та восени 2023 року успішно відтіснила ЧФ РФ у східну частину Чорного моря.
Україна продовжує намагатися компенсувати переваги Росії в живій силі та техніці за допомогою більш досконалих сучасних систем та озброєння, хоча тривалі затримки західної безпекової допомоги підірвуть ці зусилля, констатують в ISW. Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявив в інтерв'ю, опублікованому 14 лютого, що Україна не може конкурувати з Росією за кількістю артилерійських снарядів, танків і солдатів, але здатна досягти переваги на полі бою, використовуючи високотехнологічну зброю. За словами заступника міністра оборони, ЗСУ довели, що добре навчена армія з більш досконалою зброєю може перемогти ворога з чисельною перевагою в живій силі та техніці. Аналітики ISW звернули увагу на низку інших важливих висновків, які озвучив в цьому інтерв'ю генерал-лейтенант Іван Гаврилюк:
- ЗСУ мають кращі ударні можливості [завдяки західній зброї], які раніше вже дозволили Україні погіршити логістичне забезпечення та бойові можливості Росії. Утім, ЗСУ користуються цими перевагами лише тоді, коли мають достатньо високоточних боєприпасів великої дальності та боєприпасів для західних артилерійських систем, які мають більшу дальність і кращу точність, ніж російські артилерійські системи.
- Україна докладає зусиль для масштабної інтеграції можливостей ударних безпілотників у ЗСУ та прагне поступово збільшувати співвідношення кількості машин і людей на полі бою.
- Прогрес України в розширенні операцій безпілотників не замінює потреби України в передових артилерійських системах та інших можливостях дальньої дії.
- Війна в Україні демонструє, що артилерія досі відіграє ключову роль на полі бою, і саме українські РСЗВ та артилерійські підрозділи завдали найбільших втрат Росії. Гаврилюк заявив, що безпілотники мають певні переваги перед артилерією, зокрема у вартості, однак вони більш чутливі до зовнішніх факторів, таких як російські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), а також до природних факторів (ймовірно, погодних умов). Водночас безпілотники, які зараз є на озброєнні ЗСУ, не здатні створювати певні ефекти на полі бою, яких може досягти артилерія — наприклад, руйнувати польові укріплення. До того ж більшість українських БПЛА не можуть надійно знищувати російську бронетехніку — так, як це може зробити артилерія.
- Україні необхідно зосередитися на комбінованих операціях з використанням безпілотників і артилерійських систем, щоб підвищити точність вогню та заощадити артилерійські боєприпаси. Здатність України проводити такі комбіновані операції наразі залежить від західних поставок артилерійських снарядів.
- Поточна нестача снарядів продовжує впливати на можливості ЗСУ та змушує Україну коригувати оперативні плани.
- Росія так само намагається отримати переваги на полі бою за допомогою технологічних інновацій, хоча зосереджена на досягненні переваги за рахунок більшої кількості живої сили та техніки.
В ISW підкреслюють: залишається незрозумілим, як довго ще Росія буде здатна мобілізувати свій оборонно-промисловий комплекс ОПК і генерувати нові сили, не вдаючись до суттєвих і, можливо, непопулярних дій. Раніше ISW оцінював, що якщо росіяни збережуть ініціативу на полі бою в Україні протягом тривалого часу, то можуть віддати перевагу зусиллям з формування сил над потребами своїх поточних наступів. Російське командування також може використати таку пріоритизацію, щоб більше зосередитися на технологічних інноваціях та масштабувати адаптацію до зміни поля бою. Однак поки немає ознак того, що російське командування має намір застосувати такий підхід, зауважують в ISW.
Описані Іваном Гаврилюком спроби України домогтися переваги за рахунок більш досконалих систем озброєння перегукується зі стратегією, яку пропонував попередній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, нагадують в ISW. Аналітики мають на увазі підхід, що передбачає використання технологічних адаптацій та інновацій задля того, аби компенсувати чисельну перевагу Росії в Україні, перехопити ініціативу на полі бою і відновити маневрові дії замість позиційних боїв. Росіяни теж могли б спробувати застосувати такий підхід, але «Україна, схоже, дотримується його набагато обдуманіше та злагодженіше, аніж Росія», констатують експерти Інституту вивчення війни. Вони підкреслюють, що Україна відновлює свій ОПК, аби виробляти та підтримувати передові систем самостійно чи в прямому партнерстві з іншими країнами та інтегрувати їх в тактику ЗСУ
Тому передчасне припинення допомоги Заходу завадило б Україні досягти такої самодостатності і переваги над російськими силами. Отже, здатність України реалізувати таку стратегію залежить від подальшої підтримки Заходу, що дозволить українським силам зберегти переваги на полі бою, водночас надаючи Україні нові переваги над масою військ РФ, резюмують в ISW.
Кремль проводить інформаційні операції проти Молдови, дуже схожі на ті, які Москва використовувала перед вторгненням в Україну в 2014 і 2022 роках. Ймовірно, у такий спосіб РФ готує підґрунтя, щоб виправдати можливу майбутню ескалацію проти Молдови, переконані аналітики ISW. Зокрема міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 14 лютого заявив, що Захід нібито зупинив переговорний процес у форматі 5+2 щодо Придністров'я (формат включав Росію, Україну, Придністров'я, Молдову та Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) як посередників і ЄС і США як спостерігачів). Лавров заявив, що Росія «зробить усе», щоб відновити формат 5+2. Хоча віце-прем'єр-міністр Молдови Олег Серебрян 28 січня заявив, що Молдова не повернеться до цього процесу, доки триватиме війна Росії проти Україні. Лавров також завив, що в Придністров'ї перебувають близько 200 000 російських громадян і що Росія «стурбована їхньою долею» і «не дозволить їм стати жертвами чергової авантюри Заходу». Терміни можливої російської гібридної операції в Молдові поки невідомі, констатують в ISW, однак Кремль створює інформаційні умови, щоб це стало можливим «найближчим часом», вважають експерти.
