Сторінки історії 21-го століття пишуться зараз в Україні

Минулого тижня Сенат США проголосував на знак солідарності з Україною та іншими демократіями, яким загрожує авторитарна тиранія.

Що напише історія про цей новий конфлікт між демократією та авторитаризмом? Чи буде історія цього разу такою ж прихильною до союзників, чия перемога у Другій світовій війні не лише розгромила нацистів, але й поклала початок нестримному процвітанню Америки та найбільшому періоду миру і прогресу, який коли-небудь бачила Європа?

Сторінки історії 21-го століття пишуться зараз в Україні. Від лідерів вільного світу залежить, чи зможуть свобода, мир і процвітання знову перемогти.

Протягом останніх 80 років США та їхні союзники і партнери підтримують яскраве світло демократії - і для тих, хто загинув за свободу, і для тих, хто в усьому світі дивиться на США як на носія маяка демократії. Сьогодні Україна піднімає факел демократії і роздумує над словами Джона Адамса: «Свободу треба підтримувати попри всі небезпеки. Ми маємо на неї право, отримане від нашого творця».

Сенат США схвалив бажання засновників Америки підтримувати права всіх народів, які прагнуть свободи.

На початку третього року неспровокованої війни Росії проти України темні сили знову кидають виклик свободам і правам тих, хто живе в демократичних суспільствах. Хоча битви, що відбуваються далеко від берегів США, можуть здатися багатьом надмірною загрозою, варто лише поглянути на історію.

На порозі Другої світової війни у 1938 році Великобританія і Франція уклали угоду з нацистським і фашистським режимами, щоб зупинити Гітлера від розв’язання війни. Вони не тільки не втихомирили Гітлера, але й дали йому можливість занурити світ у найбільшу війну, яку він коли-небудь бачив. Як наслідок, далекі береги Європи стали місцем поховання сотень тисяч американських солдатів.

Загроза сьогодні не менш реальна, ніж у 1938 році

Загроза сьогодні не менш реальна, ніж у 1938 році. Росія під керівництвом Путіна продемонструвала своє бажання кинути виклик Заходу — спочатку вторгненням у Грузію в 2008 році, потім анексією Криму в 2014 році, а тепер тотальною війною проти України, що триває з 2022 року і дотепер. І паралелей з Другою світовою війною можна провести безліч. Як нацисти об'єднували диктаторські режими довкола себе, так і сьогоднішня Російська Федерація не є самотньою серед авторитарних держав у цій війні. Іран і Північна Корея надають їй матеріальну підтримку, включаючи іранські безпілотники і північнокорейські ракети.

Як і наприкінці 1930-х років, те, що відбувається в Україні, не обмежиться Європою, а матиме довготривалі наслідки для США та їхніх союзників і партнерів по всьому світу. Ми вже були свідками жахливих нападів Ірану на Ізраїль маріонеткову організацію ХАМАС. Хоча дехто може розділити ці дві атаки, оскільки вони відбуваються на різних військових театрах, це атаки спільного ворога, спрямовані на національні інтереси США. Якщо США проґавлять Україну, наші колективні вороги без вагань продовжать випробовувати демократію на міцність.

Ми не знаємо, як довго триватиме ця війна, або коли і як вона закінчиться. Але ми точно знаємо, що це не вибір між війною і миром, бо якщо агресор переможе, миру не буде. Якщо Росія переможе Україну, це буде не просто перемога російської диктатури, а перша перемога її коаліції диктаторів. А що роблять переможці з перемогою? Вони йдуть далі.

Коли Гітлер розчленував Чехословаччину та вторгся в Польщу в 1939 році, світ вступив у Другу світову війну. Російська окупація України, яку США і Захід допустили, зробить світ менш безпечним для Ізраїлю, країн Балтії та американських військ за кордоном.

Однак це не обов’язково має бути історія 21-го століття. Після Другої світової війни США відбудували Європу за допомогою Плану Маршалла. Вливання американського капіталу в Європу створило ринки для американських товарів і союзників, з якими США могли розділити тягар захисту демократії.

Процвітання і доброзичливість (goodwill), створені завдяки Плану Маршалла, є планом майбутнього України, який створить можливості для американського бізнесу, в тому числі в оборонному секторі, який отримує вигоду від витрат США на військові товари для розгортання в Україні, і створить українську армію, готову стримувати ворогів Заходу від подальших нападів.

За підтримки США Україна може не лише виграти цю війну, але й продемонструвати супротивникам Америки, що Сполучені Штати та їхні союзники по всьому світу не пасуватимуть перед обличчям агресії. Вони не дозволять загасити полум’я свободи, запалене засновниками Америки. Вони не допустять, щоб жертви останніх двох років були марними. Вони не допустять, щоб винні у цьому руйнуванні залишилися безкарними.

«Ми, американці, засвоїли гіркі уроки двох світових воєн, — сказав Рональд Рейган у 1984 році. — Краще бути тут, готовими захищати мир, ніж сліпо ховатися за морем, поспішаючи відповісти лише після того, як свобода буде втрачена. Ми зрозуміли, що ізоляціонізм ніколи не був і ніколи не буде прийнятною відповіддю тиранічним урядам з експансіоністськими намірами».

Сьогодні дехто дуже хоче, щоб Америка забула про це, відступила перед обличчям тиранії. Україна вірить у силу Сполучених Штатів та їхніх батьків-засновників, які забезпечать, щоб полум’я свободи запалало не лише над американськими берегами, але й над берегами їхніх союзників по всьому світу. Будь ласка, не підведи нас, Америко.

Вперше опубліковано на The Hill