Чому Путін почав хвилюватися і кому послав чорну мітку

Річ у тім, що, по-перше, Путін людина недовірлива, а по-друге, він людина старого гарту. Його курс долара — це перший, прямий, головний і важливий, найочевидніший показник стану економіки. Якщо він собі поставив цю зарубку в голові, що до 100 рублів за долар економіка в порядку, а після 100 рублів економіка вже в поганому стані, то так воно і буде. Це для Путіна особисто його головна зарубка, позначка, називайте, як хочете. Тому, коли курс вискочив за ці 100 рублів, Путін почав панікувати. Я не знаю щодо панікувати, але турбуватися точно почав. Тому що для нього ж, як для людей, які сформувалися у своєму нинішньому вигляді в 90-ті роки, коли зростає курс долара, це — погано, падає курс долара — добре. Так само думають багато росіян, які теж з тих часів пам’ятають, що чим вищий курс долара, тим треба сильніше боятися всього, що відбувається. Тому курс дуже важливий ще й у медійному, психологічному, перцептивному сенсі. Це сприйняття, яке суспільству важливіше, ніж сам цей курс. Що вищий рубль за 100, то більше починається те саме хвилювання, яке переходить у паніку. Терміново треба бігти, щось робити, знімати рублі, продавати рублі, купувати долар тощо.

На минулих вихідних радник Володимира Путіна з економічних питань (є у нього такий помічник, звуть його Максим Орєшкін) виступив відкрито в пресі. Звинуватив Центральний банк Росії в ослабленні курсу рубля, заявив, що російська економіка потребує сильної національної валюти. Це фактично він сказав те, чого сам Путін хотів би сказати, але сказати не міг. Тобто той факт, що він оголосив, що Центральний банк поганий і не робить усе необхідне для утримання курсу рубля на належному рівні, свідчить про те, що сам Путін почав смикатися на цю тему і сам Путін почав хвилюватися.