Іноземна зброя та техніка для ЗСУ. Як себе показали «ветерани війн» і дебютанти
Нині ЗСУ мають безпрецедентний досвід освоєння та бойового застосування доволі широкої лінійки зразків озброєння та техніки західного виробництва
Нещодавно парк озброєння та техніки ЗСУ поповнився новими зразками іноземного виробництва. Зокрема, німецькими машинами-амфібіями, самохідними мінометами M120K Rak на колісному шасі БТР «Росомак», шведськими самохідними артилерійськими установками «Арчер» калібру 155-мм на колісному шасі. До слова, цей шведський «Лучник» розгортається для стрільби за 30 секунд і може вести вогонь на відстань до 60 кілометрів керованим снарядом.
Станом на сьогодні, до експлуатації у Збройних Силах України допущено безпрецедентна кількість зразків озброєння та військової техніки західних виробників. Зокрема, у 2023-му — понад півтори сотні. (До речі, у цьому переліку, окремі зразки ОВТ займають кілька позицій. Якщо, до прикладу, йдеться про комплекс ППО, то це радар, центр управління, пускова установка).
Бронетанкова техніка — найбільша група іноземних зразків ОВТ, торік допущених до експлуатації у ЗСУ. Це танки, БТР, БМП, легкоброньовані транспортні засоби — близько 25 зразків. Друга група за чисельністю — артилерія (ствольна, самохідна, безвідкатні гармати та міномети) — близько 20 зразків. Далі варто виділити лінійку стрілецької зброї іноземного виробництва (гвинтівки, кулемети, гранатомети калібром 40мм). У цьому переліку іноземних зразків чисельна й транспортна група: колісна автомобільна та спеціальна гусенична техніка.
Україна за час війни стала одним з найбільших імпортерів зброї у світі. Нині ЗСУ мають безпрецедентний досвід освоєння та бойового застосування доволі широкої лінійки зразків озброєння та техніки західного виробництва.
Досвід українських військових — світове ноу-хау
Якщо шукати в історії війн приклад масового постачання воюючій країні широкої номенклатури іноземного озброєння та військової техніки, то це, безумовно, Друга світова війна і програма ленд-лізу для радянських військ від союзників по антигітлерівській коаліції.
Випробувана війною зброя має значно вищу ціну
Тисячі найменувань предметів постачання і промислові обсяги відвантаження: від свинячої тушкованки до танків та бойових літаків. Але от у чому колізія: «совіти» покористувались плодами військової промисловості союзників і … дуже швидко вичистили згадки про цю допомогу з історичної пам’яті. Мовляв, ми все самі: і воювали, і створювали зброю. До слова, такої ж позиції дотримуються у РФ й зараз, знецінюючи внесок західних союзників у перемогу над нацизмом. Це й не дивно, адже прагнення кремлівського диктатора реанімувати труп радянської імперії з усіма її артибутами та догмами очевидне.
Але від історії з ленд-лізом минуло вже понад 80 років. Від початку широкомасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року почалась інша історія. Нині ЗСУ мають чималий арсенал зброї світового масштабу з огляду на різноманіття зразків ОВТ та їхніх модифікацій. Значну частину ОВТ нам передали союзники як військову допомогу, певну кількість ми закуповуємо.
На початок вторгнення в Україну російська армія у рази переважала ЗСУ за кількістю танків, БМП, артилерійських стволів, РСЗВ та багатьох інших зразків озброєння. До війни Росія готувалася роками. РФ переважає нас за економічним потенціал, масштабом оборонної промисловості. До того ж, до 2014 року проросійські міністри оборони в Україні активно вели цілеспрямовану політику на зниження боєздатності ЗСУ…
Нам підставили плече союзники. Поставки озброєнь від західних партнерів дозволило суттєво зменшити збройний дисбаланс з агресором. Перші партії ОВТ — протитанкові комплекси, стрілецька зброя, боєприпаси та бронеавтомобілі від США, Великої Британії та низки європейських країн надійшли в Україну у лютому-березні 2022-го. А вже з квітня, коли Україна продемонструвавши виняткову стійкість та здатність знищувати переважаючі сили ворога, пакети військової допомоги зросли та значно розширився перелік ОВТ: засоби ППО та ракети до них, артилерія та боєприпаси, безпілотники різного призначення, важка бронетехніка, бойові броньовані машини, спецтранспорт та багато іншого.
Водночас, набирає обертів вітчизняний ОПК. Темпи розкручування обсягів виробництв без перебільшення можна назвати проривними. Так, у 2023 році підприємства вітчизняної «оборонки» втричі збільшили обсяги виробництва власної зброї та військової техніки, а за окремими зразками ще більше. Але цього ще замало з огляду на військову потугу Росії. У стислі строки Україна не може самостійно налагодити виробництво всіх необхідних озброєнь для відсічі агресора. Насамперед, маю на увазі сучасні системи ППО та ракети до них, РСЗВ, ракети дальнього радіусі дії, снаряди 155 мм тощо. Тому допомога партнерів залишається критично важливою для України, як у подальшому постачанні ОВТ, так і щодо підтримки в інноваційному розвитку нашої «оборонки».
У контексті порушеної теми, сфокусую увагу на безпрецедентній світовій практиці Збройних Сил України в освоєнні дуже широкої номенклатури озброєння та техніки багатьох іноземних виробників у найкоротші терміни. Як на мене, цей досвід наших військових — світове ноу-хау.
Коли у нас критично бракувало запасів озброєння та техніки, союзники запропонували допомогу. Але, завдання якнайшвидше доставити нам партію сучасної техніки, до прикладу САУ чи гаубиці, це лише пів справи. Важливо ще й підготувати екіпажі та артилерійські розрахунки, організувати дієву систему технічного обслуговування нової для нас зброї та техніки, знайти кращу тактику застосування, з огляду на характер бойових дій російських військ…
Думаю, у союзників були певні побоювання щодо здатності українських воїнів ефективно застосовувати їхню техніку. Але ми не схибили, ми їх здивували.
Спочатку, коли готували персонал. До прикладу, на підготовку розрахунку артсистеми середньої технологічної складності за стандартами НАТО відводиться мінімум пів року. Наші специ освоювали програму за 1−2 місяці. Що спрацьовувало? Більшість із тих, хто опановував за кордоном іноземну зброю, воїни з бойовим досвідом та високою мотивацією.
Високоточні ракетно-артилерійські системи, передані нам союзниками, почали відігравати одну з ключових ролей на полі бою. Наші воїни показали, що вони вміють воювати. Подивіться на статистику втрат агресора, скільки знищено, спалено їхніх танків, літаків, артилерійських установок, ББМ.
Ми освоїли все новітнє з досвіду армій наших союзників та додали до нього своє. І цей мікс дає результати на полі бою у війні, навіть зі значно переважаючим у живій силі та техніці ворогом.
Більше того, наші закордонні партнери, вивчаючи досвід бойового застосування своїх ОВТ в руках наших воїнів, вносять певні корективи та удосконалення як у програми підготовки своїх профільних фахівців, так й у field manuals, себто документи на кшталт наших бойових статутів, де йдеться, зокрема, про тактику застосування ОВТ.
На полі бою і «ветерани», і дебютанти
Безпрецедентна динаміка бойових дій досить швидко сформувала список першочергових потреб українського війська. В переліку пакетів матеріально-технічної допомоги, які надають Україні західні союзники, як перевірені у боях зразки ОВТ, так і озброєння та військова техніка, для яких російсько-українська війна стала місцем першого бойового випробування.
Для прикладу, одним з перших допущених до експлуатації у ЗСУ вже після російського вторгнення західних зразків ОВТ став улюблений «робочий коник» піхотинців багатьох армій — американський гусеничний бронетранспортер М113. До слова, це перша серійна військова машина з алюмінієвим корпусом. З 1960 років, коли перші одиниці М113 зійшли з конвеєра, їх виготовили понад 80 тисяч. Та й окрім війни в Україні, цей ветеран встиг повозити піхоту під час десятка інших військових конфліктів різного ступеня інтенсивності. У Силах оборони України зараз експлуатується сотні М113 різних модифікацій. І наші воїни однозначно схвально відгукуються про «ветерана"-іноземця: маневрений, краще броньований у порівнянні з радянськими аналогами, технічно надійний, зручніший для перебування всередині машини екіпажу та десанту.
У переліку зразків ОВТ, які одними з перших отримали допуск до експлуатації в ЗСУ — чеська самохідна гаубиця «DANA-M2». Хоча й під радянський 152-мм калібр, але зі збільшеною у півтора рази дальністю стрільби, автоматичною системою заряджання, управління вогнем та бронекапсулою для екіпажу. Конкретно ця модифікація набула досвіду бойового застосування саме під час російсько-української війни.
Окремий важливий аспект, це «авторитет» зброї та техніки. Випробувана війною зброя має значно вищу ціну, ніж «парадний» зразок, навіть за хорошої рекламації. Бойових досвід зброї напряму впливає на конкуренцію на внутрішньому та світовому ринку ОВТ. Перед компаніями, чия зброя активно використовується у війнах, відчиняються нові вікна можливостей на світовому ринку ОВТ. Адже випробування на полігонах в умовах мирного часу не розкриває усього спектру критичних навантажень на зразок ОВТ, які трапляються в умовах реального бою.
На відміну від американських комплексів MIM-104 Patriot, які успішно вражали цілі під час війни у Перській затоці та в інших локальних конфліктах на Близькому Сході, норвезько-американський зенітний ракетний комплекс середньої дальності NASAMS та зенітний ракетний комплекс ППО і ПРО середнього радіусу дії розробки німецької компанії Diehl Defence IRIS-T своє «бойове хрещення» прийняли саме в Україні.
Фактично найсвіжішим «дебютантом» серед допущених до експлуатації в Силах оборони України стала шведська самохідна артилерійська установка «Арчер» калібру 155-мм на колісному шасі, про яку я вже згадував вище.
Сумісність із НАТО та ренесанс вітчизняного ОПК
Звертаю також увагу на те, що нині Збройні Сили України характеризується не лише, як «просунутий користувач» окремих систем західного озброєння. Це і пряма імплементація одного з базових принципів НАТО — інтероперабільності, тобто взаємосумісництва. Цей стандарт має значно ширші обсяги. Не лише у суто військово-технічному компоненті, а й стосується елементів логістики, принципів управління, оперативного планування застосування військ тощо. Матеріально-технічні стандарти входять в трійку базових вимог і визначають єдині вимоги до озброєння і військової техніки членів Альянсу, управління їхнім життєвим циклом, а також кодифікації предметів забезпечення.
За звичних обставин, країна-кандидат досягала б цих стандартів за рахунок виконання річних національних програм співробітництва з Альянсом. Власне, до широкомасштабного вторгнення РФ Україна так і робила. І цей процес був планомірним, розрахованим на роки. А сьогодні відбувається прискорене практичне набуття взаємосумісності у застосуванні зразків ОВТ за широкою номенклатурою.
Після війни буде проведений глибокий аналіз тактики застосування та ефективності усієї зброї та техніки. Його результати стануть фундаментом для формування майбутньої технічної моделі ЗСУ.
Також досвід застосування зброї та техніки іноземного виробництва є дуже цінним для підприємств вітчизняної «оборонки». Він може слугувати поштовхом у розвитку вітчизняної індустрії ОПК. Особливо в контексті виробництва нових окремих критично-важливих номенклатур озброєння та військової техніки.
В України є великі шанси з часом перетворитися з найбільшого у Європі імпортера озброєння і військової техніки, на одного з конкурентних гравців світового ринку озброєнь. Таку перспективу наблизить створення спільних підприємств разом із європейськими та американськими оборонними корпораціями на території України. Скажу більше, ми вже досягли з окремими країнами та транснаціональними компаніями певних домовленостей про співпрацю з локалізації виробництва озброєнь. Україна широко відкрита для партнерства у галузі виробництва ОВТ. Чим більше ми ставатимемо самодостатніми у забезпеченні ЗСУ новими зразками ОВТ, тим менше потребуватимемо допомоги із зовні. У наших партнерів має бути у цьому зацікавленість, адже у майбутньому ми маємо стати східним флангом НАТО.
І насамкінець. Світ дуже змінився. Сучасні війни — це домініон передових технологій. Де виграє не той, хто за класичною схемою закидає противника великою кількістю людей чи танків. А той, хто надає своїм військам кращі технології у вигляді сучасних інструментів ведення війни. Хто має краще оснащену піхоту, краще броньовану техніку, влучнішу та далекобійнішу артилерією, багато сучасних дронів та роботизованих систем, тощо. Ініціатива за тими, хто вкладається в інноваційні розробки, масштабує їх та швидко проводить роботу над власними помилками.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV