Дніпро на мілині. Що може зробити Київ
Київ буде з кожним роком все більше страждати від явищ, пов’язаних з посухою, якщо ми не почнемо вживати заходів вже зараз
В 2020 році в Україні вперше голосно заговорили про нову екологічну проблему — посуху і зневоднення водойм. Обміління річок, висохлі криниці, зникаючі озера й болота — все це відбивається не лише на врожаях чи житті села. Київ з кожним роком все більше потерпатиме від явищ, пов’язаних з засухою. Якщо ми не почнемо вживати заходів вже зараз.
Колись зелена і багата на річки й озера, тепер наша країна страждає від зменшення запасів прісної води, пилових бур і лісових пожеж. І якщо, дивлячись на могутній Дніпро, ми ще не дуже розуміємо масштабів зменшення водних ресурсів в цілому по країні, то смог від лісових пожеж і пилові буревії вже добре налякали киян.
Після сухої осені, безсніжної зими і весни без водопілля Держводагенство України констатувало: рівень водних запасів сягнув у березні-квітні критичної межі. Зокрема, добові максимуми припливу до Київського водосховища були одними з найнижчих за останні 100 років спостережень.
На щастя, травень і літні місяці не стали посушливими, і Україна отримала врожай і відносне відновлення водних артерій. Проте дані спостережень Укргідрометеоцентру останніх місяців вказують на збереження критичного стану: в басейні Дніпра в цілому і в Києві зокрема за літо випало близько 55% кліматичної норми опадів.
Що з цього помічає пересічний киянин? Змілілий Дніпро, цвітіння води (яке пов’язано в тому числі з гіршим, ніж раніше, водообміном русла річки), нові мілини, які з часом перетворюються на острови. Більш допитливий спостерігач знає, що зникають малі річки в межах міста, а водойми, канали і озерця засипаються заради будівництва або просто пересихають без джерел.
Зневоднення країни не може бути проблемою якогось окремого регіону, бо всі рівні екосистеми тісно пов’язані між собою. Висохли болота Полісся — почастішали лісові пожежі - дим з Чорнобильских лісів чорною хмарою труїв багатомільйонний Київ. Пересихають малі річки і меліоративні канали — відбувається ерозія пахотних земель — буревії з грунту і пестицидів закривають небо столиці. Дим від тліючих торфовищ, осінній і зимовий смог в Києві - це теж опосередковані наслідки порушеного водообміну в екосистемі регіону.
Навіть питання питної води стало ширшим за проблему її якості - нашій країні час задуматися вже про саме збереження запасів прісної води. Всупереч усталеній думці, «повноводна» Україна вже не може похвалитися великими запасами цього скарбу: по рівню забезпеченості населення прісною водою наша держава займає лише 125 місце з 180 країн. І, наприклад, щорічний обсяг прісної води на людину в нас вдвічі менший за споживання розвинутими євпропейськими країнами типу Італії або Франції.
Київ не може лишатися оазою посеред країни, яка потерпає від власних екологічних проблем і кліматичних змін планетарного масштабу. Проте ми в столиці можемо задавати тренди по рівню усвідомлення нових викликів і управлінню процесами збереження довкілля. Мислити глобально — діяти локально. Ми не можемо просто дивитися на те, як щезає сітка блакитних артерій на карті столичного регіону.
Щодо абсолютно всіх водойм/водних масивів, розташованих на території міста Київ, має бути впроваджено інтегроване управління за басейновим принципом. Для цього Україні потрібен відповідний орган управління водними ресурсами, який міг би залучати інвестиції у їх розвиток.
Серед найбільш цінних екосистем столиці - болотні угіддя, річки, водоносні шари і озера. Вони будуть цілеспрямовано відновлюватися і охоронятися. Власне, ми вже рухаємося в цьому напрямку, коли не лише опікуємося створенням зон відпочинку чи контролем показників шкідливих речовин в Дніпрі, але й створюємо ландшафтні парки і заказники, такі як Осокорківські луки. Саме охорона від винищення будівельною машиною, а також комплексний підхід до збереження водних екосистем Києва можуть стати тим рецептом, який так необхідний і столиці, і всьому придніпровському регіону.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ