Читайте NV у Google
Україна має унікальний шанс перейти від латання наслідків війни до системного відновлення — але це вікно швидко зачиняється
Мій батько — ливарник, який виріс із учня формувальника до начальника цеху з 450 робітниками. У 2022-му добровольцем пішов на фронт — служив під Соледаром, на Куп’янсько-Лиманському, Харківському й Сумському напрямках. Тоді я пообіцяв йому: «Ми ще відбудуємо країну разом».
23 січня 2023 року Юлія Свириденко підписала наказ № 574 про відмову в грантах до 8 млн грн. Мій результат за оцінкою «Ощадбанку» — 23 бали: лише на три менше за прохідний і вищий, ніж показники 153 інших заявників, серед яких — Sunvita Group з обігом понад $20 млн, «Стронг-Інвест» (актив KSG Agro) та завод «Житомир-Агробудіндустрія». І добре, що так: виграй тоді без досвіду й структури — міг збанкрутувати або влізти в борги.
Я приготувався до довгого забігу. Перейшов із адвокатського бюро та кафедри права в реальний сектор. Потім виграв стипендію Єврокомісії для молодих підприємців. Партнерство з Ardevur Commodities Holding Ltd могло стати моїм квитком на Мальту. Але залишився: війна триває, і я не шукав обхідних шляхів.
Війна триває, і я не шукав обхідних шляхів
Один із бар'єрів — відсутність інфраструктури в рідних Сумах. Мерія створила індустріальний парк ще 2018-го, але за сім років він так і залишився порожнім полем: 17,5 га без комунікацій, будівель та залізничного сполучення. На території — уламки фундаментів і чагарники. Коли загрожувало виключення з реєстру, керуючою компанією «для галочки» призначили збиткове КП «Електроавтотранс», що обслуговує тролейбуси. І попри це, чиновники досі подають заявки на облаштування мереж, возять стенди на ReBuild Ukraine й витрачають бюджет на відрядження.
Ще 2020-го я відмовився балотуватися до міської ради, хоча запрошували три партії — зокрема, сам мер. Йому першому зателефонував і запропонував допомогу з парком. Зустрічався і з в.о. директора фіндепартаменту, і з заступницею голови ОДА. Але їм це нецікаво. Куди простіше перекладати бруківку, розставляти МАФи, контролювати маршрутки, сміття й гуманітарку.
Індустріальний парк планували підключити до мереж ліквідованого ливарного заводу — водопостачання, водовідведення та газопроводу з ГРП. Після розпродажу майна територія «Центролиту» мала увійти до периметра ІП «Суми». Частину будівель викупили підприємці й відновили ливарну справу: один із бізнесів навіть під час війни збільшив виручку з 58 до 128 млн грн, а його дилер у Братиславі Mashdetal Trading s.r.o. демонструє 46% рентабельності. І водночас потенційний якірний інвестор ІП — завод Guala Pack, збудований за кількасот метрів від цієї ділянки, — тепер релокується до парку «Біла Церква». Там уже підписано угоду на €12 млн.
Усе це змусило мене шукати рішення поза межами усталених підходів. На заході за участю Конфедерації фінської промисловості я познайомився з Lamor Corporation. Їхня контейнерна система очищення зливних вод генерує тепло завдяки тепловим насосам і вже обігріває понад 40 000 будинків. В українському кліматі ККД ще вищий — стоки тепліші, ніж у Скандинавії.
Попри €50 млн фінансування від Finland-Ukraine Investment Facility (із можливим розширенням до 85 млн), проєкт не підтримали в Держвідновленні через віддаленість очисних споруд від житла в більшості громад, низькі тарифи й високі витрати. Але поруч із кластерами тепличного господарства чи індустріальними парками — пріоритетом нового прем'єра — така система створює енерго- та водозабезпечення замкненого циклу з мінімальними втратами.
Зберігши контакт із CEO Lamor, продовжив вивчати цю можливість. У 2024−2025 роках я на pro bono-засадах адміністрував Advisory Board при Агентстві відновлення. У його межах керівник WASH-секції UNICEF Ніколас Осберт провів аудит водоканалів, що дозволяє визначити населені пункти з практичною техніко-економічною доцільністю таких рішень.
Коли команда Осберта готувала ТЕО для серії СЕС сумарною потужністю 145 МВт на об'єктах критичної інфраструктури, ми зустрічалися з литовськими інвесторами, котрі розглядали запуск вітропарків. В окремих громадах, наприклад для підкачки води, це економічно складно. Але поблизу індустріальних парків комбінація вітростанцій, СЕС і теплових сториджів — виправдана.
Після завершення режиму Автономних торговельних заходів (АТМ) 5 червня 2025-го торгівля з ЄС переходить у формат Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA). «Чиста» енергія забезпечує фіскальні преференції для продукції з екоіндустріальних парків — завдяки сертифікатам GoO, маркуванню ESG і нижчому вуглецевому сліду, що вже впливає на тендери, квоти й доступ до ринку.
Україна має унікальний шанс перейти від латання наслідків війни до системного відновлення — але це вікно швидко зачиняється. Якщо втратимо момент, другого такого шансу може не бути.