Відповідь на головне питання. Чи почав би Путін війну, якби не Майдан

Я оцінюю Євромайдан в контексті всіх тих рухів, які почалися з Арабської весни і закінчилися протестами у Білорусі і в Казахстані. Це десятиліття революції. Більшість цих революцій зазнали поразки. Є статистика, яка показує, що це була найменша успішність з точки зору революцій. Власне, в тому контексті Євромайдан є одним з небагатьох винятків, коли революція дійсно зазнала перемоги.

Революція, яка зазнала перемоги. Чому я кажу «зазнала перемоги»? Через наступні трагічні події. Мене запитують — чи розв’язала б Росія війну, розуміючи, що втрачає свої позиції в Україні. Відповім, що Росія мала плани військової масштабної агресії щодо України ще задовго до Майдану.

Згідно з моїми джерелами, джерелами моїх колег, які знаються на цьому, ці плани визначені ще в кінці 2008 року. Вони, єдине, не сподівалися, що стане це в такий спосіб — в спосіб Майдану, тому що очікування були, що в Україні почнуться, як казали, масові заворушення у 2015 році. Янукович знову буде подаватися на президента, і зрозуміло, що вдасться до маніпуляцій. І власне в той момент вважалося, що це найкращий час для вторгнення Росії в Україну, щоб, мовляв, забезпечити порядок в цій країні, врятувати від хаосу. Тому не можна сказати, що Росія зразу «покарала» українців за революцію. Вона мала цей план. І це, власне, те, що сталося в 2014 році.

План Путіна складався з трьох частин.