Плани Путіна і Білорусь. Що зараз залежить від Зеленського
Наша дипломатія дуже обережна, тому що немає чіткої позиції президента Зеленського
Україна стає для білоруської опозиції місцем, де вона сподівається знайти підтримку. Родненков і Кравцов — це не перші політичні біженці в Україні. Наша країна приваблива для білорусів, хоч і кажуть, що «події в Білорусі не мають нічого спільного з Майданом».
Наша дипломатія дуже обережна, тому що немає чіткої позиції президента Зеленського. А коли ми говоримо про президента, то можемо спокійно сказати про Андрія Єрмака — найпершого непублічного голову офісу президента, який не мав жодного досвіду — ні міжнародного, ні державницького, але при цьому отримав широкі можливості впливати і вирішувати. Зараз він неприховано підкреслює свій ледве не визначальний вплив на міжнародну політику України.
Путін відверто визнав Лукашенка легітимним президентом, відбудеться зустріч. Росія зараз фактично робить Білорусь частиною союзної держави. І тут, очевидно, тривають непублічні консультації. Ми це не можемо знати, але я це розумію. І тут ми повертаємося до Зеленського, до ідеї не дратувати Росію. Адже Зеленський сказав, що він — єдиний президент, який може закінчити цю війну вже в цьому році.
Наскільки зараз відносини України і Білорусі можуть впливати на настрої і плани особисто Путіна? Отут я можу бачити зв’язок. Україна зробила спільну заяву з ЄС, але треба сказати знову, що і Європейський союз до того, що роблять в Білорусі займає позицію, м’яко кажучи, неадекватну. Це знову виклик.
Варто розуміти, що говорячи «Білорусь» ми розуміємо «Путін». Зараз отруєння Навального підняло трохи градус, тому що ще кілька днів тому Меркель говорила, що треба добудовувати Північний потік-2. У свою чергу, ЄС зробив спільну заяву, в якій сказав своє «фе» США щодо санкцій по Північному потоку-2. ЄС часто в економічній політиці вибирає економічні дивіденди. І події в Білорусі ЄС точно сприймає як події, що дуже близькі до Путіна. Тому коли ЄС виробляє позицію щодо Білорусі, не маючи чіткої позиції щодо Путіна, він не може визначитися. Цікаво, що ще Путін повинен зробити, щоб стало зрозуміло — саме він останній диктатор Європи, а не Лукашенко.
І цілком зрозуміло, що це означає для України, для Зеленського — ми ж теж хочемо іти у фарватері з ЄС. Але Білорусь для нас — це потенційна можливість відкриття ще одного фронту проти України, якщо відбудеться реалізація планів Путіна, і вона стане частиною союзної держави, де не Лукашенко буде лідером. Тому це все дуже складно.
З іншого боку, всі ці геополітичні гравці дуже залежні від позиції і від можливих змін в адміністрації президента США після виборів у листопаді. То можна прогнозувати, що кардинальних змін до виборів США не буде. Будуть коливання — крок туди, крок сюди. Мене турбує одне: в цих дуже складних геополітичних розкладах Україна має дуже аматорського керівника. І я маю на увазі Андрія Єрмака, який зараз фактично грає першу скрипку.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ