Більше ніж ракети

29 жовтня 2020, 16:00

Космос є останнім бастіоном української суб'єктності в світі

Сильна конкурентна позиція України на глобальному космічному ринку може стати шансом для розбудови сучасної космічної екосистеми всередині країни, мультиплікатором економічного зростання для багатьох високотехнологічних галузей української промисловості.

Реклама

Для цього необхідно підготувати фундамент, бо місце країн в космічних перегонах визначається комбінацією фінансових, інтелектуальних та технічних ресурсів, їх концентрацією для розвитку національних космічних програм та інтеграцією в міжнародні партнерства.

Для здобуття глобального лідерства та суб'єктності необхідне створення повноцінної національної космічної екосистеми, де є місце кооперації, конкуренції та партнерству державних та приватних компаній в межах єдиної космічної стратегії.

Яскравим прикладом такої моделі є кооперація NASA з приватними компаніями SpaceX, Blue Origin та Dynetics у рамках глобального проєкту повернення людини на Місяць за програмою Artemis.

Українські підприємства та наукові установи завжди були ракетно орієнтованими. Інтелектуальний потенціал ракетобудування дуже швидко вступив у конфлікт з можливостями та цілями держави в освоєнні космосу. Сьогодні Україна не має в експлуатації власної ракети-носія, власного або хоча б контрольованого космодрому. Держава не виступає замовником на запуск космічних апаратів, а значить і не має запиту на серійне виробництво ракет-носіїв для потреб держави. Очевидно, що парадигма та стратегічні цілі України в космосі повинні змінитися. Для цього треба знайти перспективний напрямок, обрати свою нішу та власну стратегію лідерства в космосі. Саме такою стратегію може стати розвиток нашого потенціалу у стрімко зростаючій сфері орбітальних сервісів.

Орбітальні сервіси є продовженням розвитку мультимодальних космічних перевезень, де великі важкі ракети виводять корисне навантаження на низькі навколоземні орбіти, а звідти флот космічних буксирів, що вже чекають на свої вантажі, розвозить їх по кінцевих орбітах.

Хто сильний в космосі, той сильний і на Землі

Подібний підхід дає можливість радикально знизити вартість доставлення вантажів та почати системну індустріалізацію космосу.

По-справжньому захоплюючою стане можливість впровадження орбітальних сервісів для організації стабільної життєдіяльності людини в умовах космосу і побудову стійкої орбітальної економіки.

На перший погляд, дозаправка і переміщення на нову орбіту старого «похованого» супутника не виглядає такою ж ефектною і яскравою подією, як політ Юрія Гагаріна або перші слова Ніла Армстронга на Місяці, але на майбутнє людства в космосі вплине не менше.

Також вже існують проекти по зведенню з орбіти списаних апаратів та іншого космічного сміття. З початку освоєння людиною космічного простору там накопичилося 7,5 тисяч тонн сміття. Це проблема, яку потрібно вирішувати вже сьогодні.

Отже, орбітальні сервіси на наших очах стають реальністю, забезпечуючи успішне виконання не лише наукових, але і комерційних місій. А головною рушійною силою, що відповідає за їх впровадження, стають не держави, а компанії і стартапи нової орбітальної економіки.

Зрозуміло, що розробка технологій орбітальних сервісів в Україні буде вимагати нових досліджень та інноваційних технічних рішень. Передвісником орбітальних сервісів в Україні стала ідея так званого «подвійного старту», технічно описана та запатентована КБ «Південне».

Серед компетенцій українських космічних інженерів — організація неруйнівної взаємодії орбітального апарата з апаратом клієнта, розробка та виготовлення систем зближення та стикування (близько 65% всіх стикувань в історії космонавтики).

Організація орбітальних сервісів перспективна ще й тому, що вимагає будівництва не одного апарата, а флоту космічних буксирів на різних орбітах Для промисловості це означає серійність виготовлення апаратів, а значить — високу економічну ефективність виробництва.

Розвиток технологій орбітальних сервісів, в свою чергу, змінює парадигму супутникобудування. Йдеться про модульний принцип побудови платформ апаратів і зменшення рівня резервування апаратури, що означає економію на оплаті пускових послуг, а врешті — стандартизацію й зниження собівартості.

Ми не встигли за стрімким розвитком супутникових технологій в минулому десятиріччі, програвши цей ринок конкурентам, бо історично були ракетно орієнтованими. Сьогодні ми не здатні конкурувати з Ілоном Маском та Джеффом Безосом у виробництві надпотужних ракет-носіїв.

Але космос — це вже більше ніж ракети. Прямо зараз закладаються основи будування космічних апаратів нового покоління на базі стандартів орбітальних сервісів. І у нас є всі шанси використати власний досвід та технології для повернення України до клубу провідних космічних держав світу. Стати суб'єктом нової хвилі освоєння космосу, лідером у розвитку орбітальних сервісів та у підкоренні нового фронтиру для людства. Тож спробуємо не втратити цей шанс. Бо хто сильний в космосі, той сильний і на Землі.

«Українські основи» — спільний проєкт провідних українських інтелектуалів та НВ, в рамках якого письменники, філософи, журналісти, вчені, громадські активісти розмірковують про засади української політичної нації, держави і суспільства. Всі тексти шукайте тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Показати ще новини