Апокаліпсис в Австралії. Як планеті пережити аномальні пожежі
Це найпотужніші пожежі за останні 50 років, і кінця їм поки не видно
Чед Стейплз, директор зоопарку міста Моґо (Австралія), зустрів цей Новий рік, як і належить, з родиною. Його святковими гостями стали мавпи, червоні панди та інші маленькі тварини, яких він сховав від пожежі у своєму домі. Чед та ще 14 його колег відмовилися евакуюватися із міста, до якого наближалося полум’я, та лишилися рятувати мешканців зоопарку, які стали їм уже рідними. Жодна людина чи тварина не постраждали.
Більш як мільярду диких тварин в Австралії пощастило менше. За підрахунками Стюарта Бланча, науковця з австралійського Фонду захисту дикої природи (WWF), це лише скромна оцінка кількості особин, що загинули за останні кілька місяців. Із вересня в країні лютують пожежі, що охопили понад 6 млн га землі - площу, що дорівнює десятій частині України. Для багатьох видів така втрата може стати критичною і призвести до їхнього вимирання. Адже життю тварин загрожує не лише вогонь, а й втрата домівок, джерел їжі та води, загибель від лап хижаків (в тому числі і людини).
Пожежі для Австралії досить звична справа. Є навіть більш-менш визначений сезон пожеж, коли щороку десь щось займається і горить. Однак до стихії такої сили країна була не готова. І от уже п’ятий місяць рятувальники не можуть приборкати вогонь, який вбив принаймні 28 людей, ще тисячі змусив покинути домівки й тікати. Це найпотужніші пожежі за останні 50 років, і кінця їм поки не видно.
Що так розлютило матінку-природу
Чому, здавалося б, природне для регіону явище обернулося катастрофою? Із 1950 року надспекотна погода трапляється все частіше, а сезон пожеж триває все довше. 8 із 10 найгарячіших років в історії країни відбулися у 2005−2019 роках. А кількість дощів, які послаблюють пожежі, знизилися на 11% на південному сході - в самому епіцентрі нинішніх подій. Суха та спекотна погода з рекордними температурами більше 40 градусів у грудні 2019 на нетипових територіях та надшвидкий вітер (до 100 км/год) створили ідеальні умови для швидкого поширення вогню.
Це не трагічна випадковість, а сумна закономірність. Клімат планети почав стрімко змінюватися, відколи людство увійшло в індустріальну епоху і почало активну промислову діяльність. Спалювання викопних палив в енергетиці і транспорті, масштабне сільське господарство, будівництво та промисловість, вирубування лісів та розорювання земель спричиняють викиди парникових газів в атмосферу. Ці гази не відпускають тепло і сприяють нагріванню планети — так само гріються рослини у теплицях, коли гаряче повітря навколо них не може вийти назовні.
Учені десятиріччями наголошують, що така ситуація матиме катастрофічні наслідки для планети (серед них і часті посухи та пожежі). Активісти та активістки виходять на багатотисячні страйки з вимогою скорочувати викиди. За останніми даними, у нас лишилося всього десять років, щоб змінити ситуацію — у 2030 світ пройде точку неповернення. Після непередбачуваних пожеж, що цього року охопили ледь не всю південну півкулю, ця дата, можливо, зсунулася ще ближче. І з кожним роком ми все більше відчуваємо її наближення.
Вогняне колесо
Останні новини з Австралії принесли ще більше тривожних сигналів. Стихія розійшлася настільки, що почала підживлювати сама себе. Дим від пожеж, піднімаючись високо в атмосфері, утворює хмари, які можуть поширитися на далекі відстані і спричинити грози. Блискавки від таких гроз часто стають причиною нових підпалів. Як це все відбувається можна подивитися на відео, знятому у Квінсленді, Австралія, під час пожеж у 2016.
Крім того, через нагрівання повітря і зміну атмосферного тиску посилюється вітер. Він роздмухує вогонь та розносить на великі відстані обвуглені частини, що так само стають джерелами займання. З кожним днем зупинити стихію стає все складніше.
Погіршується ситуація і у глобальному масштабі. Горіння вивільняє значну кількість парникових газів, які посилюють зміну клімату. За приблизними підрахунками, викиди від пожежі вже досягли 2/3 річних викидів усієї країни. Щоб повернутися до початкового стану та поглинути увесь викинутий СО2 лісам Австралії знадобиться ціле століття. Пожежі посилюють зміну клімату, а зміна клімату розбурхує нові пожежі.
Попереджені та неозброєні
Чедові Стейплзу та його колегам вдалося врятувати зоопарк, бо вони знали про наближення вогню і були підготовлені. Вони не займалися гасінням пожежі (чого б їм, скоріше за все, уже не вдалося б), а не давали вогню наблизитися. Тож зараз, коли загроза відступила, замість випаленої землі, жирафи, носороги та їх доглядачі ходять по зеленій траві.
Науковці давно попереджали уряд Австралії, що зміна клімату та більш сухі і теплі погодні умови можуть стати однією з причин, через які звичні пожежі будуть незвично руйнівними. Однак влада не хотіла почути їх і підготуватися до такої ситуації.
Що загрожує Україні?
В Україні пожежі трапляються не так часто і масштабно, та все ж регулярно. Щороку у нас палають торфовища, а цієї осені через пожежі столицю оповило смогом. Журналісти відвідували Обухівський район, де було кілька займань, і хоч на момент їх прибуття полум’я вже загасили, однак новини невтішні. За словами місцевої влади, річка, яка мала б наповнювати канали і стримувати небезпечну територію від займання, висохла. А для гасіння пожежі воду довелося везти із сусіднього району. Тобто якщо пожежі стануть сильнішими та потужнішими (що зараз вже цілком імовірно), то ресурсів на їх подолання може забракнути.
Але вогонь — це не єдина стихія, що загрожує Україні. Науковці виявили, що поки частина території потерпатиме від спеки, іншу може, навпаки, затопити. Через зміну клімату піднімається рівень моря, і більше мільйона гектарів земель ризикує опинитися під водою, 200 тисяч га з них — сільськогосподарські. Постраждають 590 населених пунктів, повністю зникне Вилково, Затока, Лазурне, затоне п’ята частина Одеси. Не кажучи вже про дороги, порти, вокзали, та екологічно небезпечні об'єкти. Однак попередження науковців влада ігнорує, і плану дій для територій, що можуть постраждати, немає.
Заміна лампочок вже не допоможе
То що робити і куди бігти, якщо у нас немає перспективи втекти на планету, яку людство ще не встигло зруйнувати? Елтон Джон, Пінк, гурт Металіка, Кріс Гемсворт, Ніколь Кідман та десятки інших знаменитостей перераховують гроші в австралійські фонди допомоги. Ню-модель Кайлен Ворд назбирала вже понад мільйон доларів, пообіцявши надіслати своє оголене фото усім, хто пожертвує не менше десяти доларів одному із фондів. Десятки благодійних організацій працюють зараз в Австралії, допомагаючи з евакуацією, притулком для біженців, харчами, відновленням домівок та довкілля.
Це боротьба з наслідками, і вона безумовно важлива. Але щоб уникнути подібних катастроф у майбутньому, світовим лідерам час нарешті розплющити очі і побачити першопричину — руйнівний вплив людської діяльності на довкілля. Звідусіль лунають заклики, що необхідно економити тепло та енергію, заміняти лампочки та техніку на енергоефективні, їсти менше продуктів тваринного походження, частіше користуватися електротранспортом та не купувати зайвих товарів, які швидко опиняться на смітнику. Особисті зусилля кожного та кожної важливі, але їх замало. Відмовлятися від викопного палива на користь зеленої енергетики, екологізувати промисловість та сільське господарство, розвивати безпечний транспорт — це задача держав.
У 2015 році країни світу підписали Паризьку угоду, якою визнали існування проблеми та погодилися скорочувати парникові викиди. Відтоді ситуація не поліпшилася, зміна клімату посилюється, а встановлені цілі зі скорочення викидів ведуть нас до потепління на 30С до кінця століття (порівняно із серединою ХІХ ст.), в той час як максимально припустима цифра за підсумками науковців — 1,50С. Зараз світ дійшов уже майже до 10С. До речі, у рейтингу країн за рівнем їх протидії зміні клімату Австралія посіла 56 місце із 61. Її індекс критично незадовільний, а кліматична політика — взагалі відсутня.
В Україні ситуація дещо краща — початкові наші плани (національно-визначений внесок до Паризької угоди) були незадовільними та передбачали підвищення викидів замість скорочення. Наразі його уже переглядають і до вересня презентують оновлену версію. Крім того, нещодавно уряд оголосив про розробку бачення зеленого енергетичного переходу — довгострокової стратегії того, як має розвиватися відновлювана енергетика в країні. Але це тільки перші кроки. І поки ми відтягуємо неминуче, кліматичний годинник продовжує цокати.
Але змінювати звички все ж доведеться
Подолати кризу, у якій ми опинилися, зовсім не легко. І це не відбуватиметься «десь там» у державних заявах та стратегіях. Щоб стабілізувати ситуацію, до середини століття світові необхідно досягти балансу, коли всі парникові викиди, спричинені діяльністю людства, поглинатимуться лісами, торф’яниками, океаном тощо — це так звана вуглецева нейтральність. А це потребує системних змін, які вплинуть на життя кожного і кожної з нас. Особистий вибір відмовитися від поїздки на авто, м’ясного обіду чи двадцять першої сорочки не тільки трохи зменшить ваш вплив на глобальну проблему, а й допоможе підготуватися до життя у новому, більш дружньому до довкілля світі.
Не менш важливо почати адаптуватися до змін, які вже відбуваються та до імовірних майбутніх змін. Це важливий аспект для майбутнього розвитку, який допоможе знизити втрати від тих подій, яких уже не оминути.
15 працівників зоопарку Моґо ризикували життями замість евакуюватися, бо розуміли: їхній зоопарк — це не просто місце, яке є джерелом прибутку. Це дім — і тварин, за яких вони відповідають, і великою мірою їх самих. І їм вдалося вистояти та перемогти.
Нам час узяти з них приклад і згадати, що земля — це не безмежне джерело ресурсів. Це дім, про який варто піклуватися. Єдиний, який ми маємо.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу