Драматичні вибори в Польщі та Румунії 18 травня та наслідки для нас

Ключові теми кампанії — зростання популярності ультраправих сил, питання міграції, ставлення до ЄС та підтримка України.

У Польщі виборці визначатимуться між трьома дуже різними кандидатами:

Рафал Тшасковський, мер Варшави й кандидат правоцентристської Громадянської платформи Туска, лідирує в опитуваннях з 31%. Він виступає за поглиблення інтеграції з ЄС, реформу судової системи та обережну, але стабільну підтримку України. Водночас у кампанії він заговорив жорсткіше про міграцію, реагуючи на зміну настроїв виборців.

Кароль Навроцький, історик і керівник Інституту національної пам’яті, має підтримку близько 25%. Він позиціонує себе як «президент безпекової стабільності» та має підтримку партії Качинського/Дуди «Право і справедливість"(PiS). Часто з’являвся на заходах в військовій формі.

Славомір Менцен, співголова ультраправої Конфедерації, набирає 15−19% і є фаворитом серед молоді. Він представляє табір із націоналістичною та євроскептичною програмою. Його кампанія насичена провокативними гаслами, жартами про «п’ять речей, які ми не хочемо» (ЄС, податки, аборти, ЛГБТ і мігрантів), і активною присутністю в TikTok, де його відео набирають мільйони переглядів. Виступає проти надання допомоги Україні та критикує санкції проти Росії.

Кампанія проходила під гаслом «поляки передусім»

Кампанія проходила під гаслом «поляки передусім», із дискусіями навколо українських біженців, витрат на оборону, і балансу між ЄС та суверенітетом країни.

У Румунії 18 травня відбудеться другий тур президентських драматичних виборів, де зійдуться:

Джордже Сіміон, лідер ультраправої партії AUR, який шокував країну перемогою в першому турі з 41% голосів. Він проти допомоги Україні, називає ЄС «колонією» і обіцяє повернути промисловість «у румунські руки». Кампанія базується на популістських меседжах, антиглобалізмі і конспірології. Сіміон відомий своєю проросійською риторикою та підтримкою ідеї об'єднання Румунії з Молдовою. Він дозволяє собі заяви про заперечення молдовської державності.

Нікушор Дан, чинний мер Бухареста, що посів друге місце з 21%. Він представляє помірковано центристський табір, виступає за збереження проєвропейського курсу, реформу судової системи та підтримку України. Однак його кампанія менш емоційна й націлена переважно на міський електорат.

Опитування показують, що боротьба буде вкрай напруженою: обидва кандидати мають близько 48−50% підтримки. Результат залежить від явки в малих містах і настроїв серед тих, хто голосував проти всіх у першому турі.

Важливим символічним моментом стала зустріч Менцена і Сіміона у Варшаві.

Вони заявили про «спільну боротьбу за Європу народів, а не бюрократів», і закликали до «сильних національних держав» замість наднаціональних структур. Зустріч активно просувалася в соцмережах і була чітким сигналом: ультраправі Європи формують власний альянс.

Також вони обговорили спільні стратегічні цілі, зокрема:

— Протидію впливу ЄС та НАТО на внутрішню політику своїх країн.

— Необхідність зниження податкового навантаження та дерегуляції економіки.

— Спільну позицію щодо припинення надання військової допомоги Україні.

— Зміцнення традиційних цінностей та національної ідентичності.

Ця зустріч стала сигналом для інших ультраправих партій у Європі про можливість об'єднання.

Вибори в Польщі та Румунії стануть тестом на стійкість демократичних і проєвропейських сил у Східній Європі. А водночас — дзеркалом загальноєвропейського тренду на популізм, ізоляціонізм і радикалізацію.

Звичайно, результати виборі в дружніх сусідніх країнах є важливими для майбутньої підтримки України.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV