Читайте NV у Google
Ще рік тому за слово «націоналізація» з офісів Кремнієвої долини виводили за вухо в коридор і давали підсрачника
Однак минулого тижня продемократичний сенатор Берні Сандерс в The New York Times озвучив ідею, що держава (США) повинна забрати собі 50% власності OpenAI, Anthropic та xAI — живими акціями, з місцями в радах директорів і правом вето.
Багато хто подумав, що у діда почався старечий маразм. Але — ніт…
Декілька днів тому керівник Palantir Алекс Карп у інтерв'ю CNBC теж заявив: «Через два роки Берні Сандерса ніхто не вважатиме диваком. Навпаки — всі питатимуть: «Берні, що за скромність — чому лише 50%?..» Карп переконаний, що впродовж декількох наступних років буде здійснена повна націоналізація більшості компаній, які мають якесь відношення до штучного інтелекту.
Хто такий той Алекс Карп і чому до нього варто прислухатись? Його Palantir зшиває дані з супутників, дронів, радарів і розвідки в одну картину бою — софтом користуються Пентагон, НАТО і спецслужби половини західного світу. Як каже сам Карп: «Ми присутні майже в кожному конфлікті на планеті». До речі, нещодавно ми знову бачили його в Києві поруч із Зеленським і Федоровим. Карп взагалі був одним із перших західних CEO, хто приїхав до нас ще влітку 2022-го. Тож чоловік добре знає, як виглядає зброя майбутнього — він її нам частково й постачає.
— Наш слоняра! — скажуть патріотично налаштовані громадяни. І дійсно — треба йому за це віддати належне і подякувати. Втім, як то кажуть: «Всі ми хороші люди. Але не завжди. Не зі всіма. І не у всьому…» Для прикладу, швейцарська армія торік від його послуг відмовилась — можливості там такого масштабу, що аудит запідозрив, що разом із софтом у країну в'їжджає й американська розвідка.
Багато хто подумав, що у діда почався старечий маразм. Але — ніт
Цікаво, що дисертацію з соціальної теорії Карп захищав у Франкфурті — у тій самій школі, де Адорно з Хоркгаймером критикували капіталізм. Тож націоналізацію він пророкує не з якогось бадуна — Алекс на цій теорії виріс і досі називає себе «прогресистом із партійним квитком». Щоправда цей партквиток не заважає продавати софт Пентагону та ICE — торік американський уряд приніс Palantir майже два мільярди доларів виручки.
Але найцікавіше, що сьогодні про часткову націоналізацію говорять уже не лише демократи — Трамп теж збирає AI-босів обговорювати «партнерство з американським народом».
Насправді, прецедент вже створено в серпні 2025-го, коли держава націоналізувала 10% акцій компанії Intel за $8,9 мільярда. І всі чемно тоді погодились з такою «промисловою політикою». Як наслідок, сьогодні Сандерс уже пропонує віджати пакет уп’ятеро більший за інтелівський, Карп — удесятеро. Гроші — не питання. Надрукують скільки потрібно — і самі ж від імені компаній вкладуть в необхідну інфраструктуру, яка по-факту теж залишиться під їхнім контролем. Win-win.
Тепер головне запитання: у людей збираються забрати половину бізнесу — де обурені маніфести про священну приватну власність? Чому на Волл Стріт та в Кремнієвій Долині така підозріла тиша? Бо воно всіх влаштовує.
Подивіться на світ очима Сема Альтмана. Його OpenAI зʼїдає понад $10 мільярдів за квартал — гроші горять швидше, ніж заробляються. Паралельно компанію засипали судовими позовами. Півтора десятка видавців і авторів — від The New York Times до укладачів словника Merriam-Webster — звинувачують ChatGPT у тому, що він вивчився на їхніх текстах без дозволу, а тепер ще й відбирає в них читачів.
Нью-йоркський суд вже зобов’язав OpenAI відкрити позивачам 20 мільйонів діалогів користувачів з ботом — шукатимуть, чи не переказує машина чужі статті дослівно. На цьому фоні держава в капіталі — це дах. А крім того — бездонний клієнт, юридична парасоля і регулятор, який віднині сидить у твоїй же раді директорів… Тож насправді Альтман сам приніс у Вашингтон концепцію Public Wealth Fund — і повʼязав собі на шию піонерський галстук першим.
— Стривайте! А як же IPO? Вони ж усі на біржу виходити зібрались…
— Так — 1 червня Anthropic конфіденційно подав документи на IPO з оцінкою під трильйон доларів. Рівно через тиждень те саме зробив OpenAI — з прицілом на дебют уже восени…
— Як це поєднується з націоналізацією?
— Елементарно, Ватсон)
По-перше — дозволяє зафіксувати ціну. Половину все одно заберуть акціями, тож краще, щоб у момент розрахунку ці акції мали офіційне біржове котирування на піку ажіотажу. Бо одна справа — віддати половину приватної контори, вартість якої державі ще треба якось довести, і зовсім інша — половину компанії з публічним цінником у трильйон. Розкуркулення буде відбуватися строго за ринковим курсом.
По-друге — жива броня. Коли акції OpenAI лежать на накопичувальних пенсійних рахунках (401К) мільйонів американців, націоналізація перетворюється на замах на виборця. Тож інших 50% зʼявляється шанс зберегти. По-третє — вікно для виходу, в яке засновники та ранні інвестори встигають вистрибнути, продавши свої пакети акцій на піку ейфорії. А державі дістанеться те, що залишиться вже після банкету…
— А як же вільний ринок?
— А шо вільний ринок? Він закінчується там, де починається технологія, здатна зруйнувати світ. У 1942-му Америка вже мала найнебезпечнішу розробку століття — ядерну зброю. І питання, чи залишати її в приватних руках, навіть не стояло на порядку денному. То чому зараз має бути по-іншому?
Текст опублікований з дозволу автора