Кому Путін передасть контроль над Північним Кавказом
Суперечка колишнього подружжя Бакальчуків навколо контролю над компанією Wildberries уже зараз ставить Путіна перед вибором
Коротко нагадаю, що Тетяна Бакальчук (у дівоцтві Кім), вирішивши розлучитися з чоловіком, пішла на реорганізацію свого бізнесу. Було проведено операцію зі злиття з компанією зовнішньої реклами RUSS (підконтрольною Сулейману Керімову). У результаті чого було створено нову юрособу «РВБ», директором якої став Роберт Мірзаян (директор RUSS). З огляду на масштаби і вплив бізнесу Wildberries, ініціатор злиття Сулейман Керімов отримував не тільки формальний дозвіл антимонопольних органів, а й схвалення Путіна. Що логічно, з огляду на російську політику «імпортозаміщення» і бажання створити «суверенний інтернет». У цій схемі Wildberries розглядали і розглядають як потенційного конкурента таким майданчикам, як Amazon, Alibaba. Класична ситуація в російському бізнесі, коли злиття і поглинання, здатні призвести до появи монополіста, особисто отримують схвалення на рівні президента.
Нові співвласники бізнесу — не чужі для Кремля. Це структури Сулеймана Керімова, який, крім видобувних активів, власне, рекламного бізнесу, є найбільшим приватним акціонером російського державного банку ВТБ.
Формально угода виглядає «чистою» — у Тетяни Бакальчук пакет акцій у розмірі 99%, її чоловік володіє лише 1%. Але, останній намагається претендувати на половину капіталу, враховуючи розпочатий шлюборозлучний процес.
До чого тут Кадиров?
Ось тут починається найцікавіше. Владислав Бакальчук родом із Люберець і розвивав свій бізнес у Москві, будучи співвласником одного з найбільших інтернет-провайдерів російської столиці. А ось його дружина — Тетяна Кім народилася в Грозному. І Кадиров, який не тільки монополізував владу в Чечні, а й претендує на роль «арбітра» в бізнесі й інших суперечках, що зачіпають інтереси чеченців і вихідців із Чечні, втручання в її бізнес сприймає як цілком природний процес. Тим паче, що Тетяна за партнера обрала «конкуруючий» бізнес-клан вихідців із Дагестану.
Його дружина — Тетяна Кім народилася в Грозному
Тому візит Романа Бакальчука до Кадирова виглядає так само логічним і цілком природним. Як і комунікація суті питання «повернути жінку в сім'ю» і «не дати зруйнувати сімейну справу шляхом передачі її дагестанцям». Тут Кадиров зіграв на своїх підданих чудово. Після слів мають іти справи, і ми знаємо про перестрілку біля офісу Wildberries. Нападники були співробітниками силових структур Кадирова, а в результаті перестрілки було вбито двох охоронців (виправлення: інгуші, найняті RUSSом — читай дагестанським кланом).
Варіанти вибору для Кремля
Уже на цьому етапі у Кремля виникла ситуація вибору. Скасувати угоду зі злиття Wildberries і RUSS до закінчення шлюборозлучного процесу Бакальчуків означало б «відкликати слово Путіна» про згоду на передачу контролю над компанією структурам Керімова. І паралельно підтвердити претензії Кадирова на роль «смотрящего» за всім Кавказом, на яку той заявив претензії після заворушень в аеропорту Махачкали. Поганий варіант, оскільки Керімов і його партнери є важливою групою з погляду збереження керованості Дагестану. І подвійно поганий, оскільки рішення про зміну функціоналу Кадирова і вихід останнього (точніше не тільки його, але, насамперед, Золотова) на перші ролі в силовому блоці поки що не ухвалено. Тим більше, що наразі триває реорганізація «армійської» складової і відбуваються кадрові чистки у ФСБ. Рішення щодо Кадирова невдале навіть із погляду часу — занадто багато впливу отримає.
Другий варіант — публічно підтримати Керімова, осадивши Кадирова. Але це означатиме публічне приниження керівника Чечні. Адже йдеться про публічне звернення Бакальчука до нього і бізнес дружини, яка народилася в Грозному. А Кадиров де-факто є «арбітром» у справах, пов’язаних із вихідцями з Чечні. Такий ляпас може похитнути негласні домовленості Путіна з кланом Кадирових, досягнуті під час другої чеченської війни.
Тому Путін утримався від прямого втручання на початковому етапі конфлікту. Тим паче, зараз його функціонал змінюється з «президента-арбітра» (першого серед рівних із погляду кремлівських кланів) на царя, до якого можуть лише звертатися по допомогу і захист, але не вимагати самостійного втручання.
Підвищення ставок для Кадирова
Кадиров прекрасно розуміє описані вище розклади. Адже зараз ідеться не про бізнес Бакальчуків, а про його власне місце в оточенні Путіна. Перестановки в МО, переділ сфер упливу всередині ФСБ створюють унікальні можливості для різкого посилення власного впливу. Зокрема, з реалізацією ідеї отримання неформального статусу «смотрящего за Кавказом». Для цього необхідно піднімати ставки і «дотискати» як опонентів, так і Путіна.
Альтернатива — здати назад — для Кадирова вкрай небезпечна. Адже він у такий спосіб демонструє не тільки поразку в боротьбі з іншим кавказьким кланом, а й нездатність розв’язати справу, безпосередньо пов’язану з вихідцями з Чечні. Тобто це загроза для його становища всередині, як він вважає, «своєї» республіки.
Тому Кадиров заявляє про нібито підготовку замаху, пропонуючи Керімову і його партнерам «спростувати ці слова». В іншому разі нібито буде оголошено кровну помсту. Чи може Керімов скористатися пропозицією «спростувати чутки»? Однозначно ні, оскільки він тоді постане в ролі того, хто виправдовується, реагує на претензії «сильнішого» опонента. Що природно, призведе до зменшення авторитету і впливу в Дагестані (та й у Москві).
Ситуація патова, і вона виходить на рівень рішень Кремля. Нагадаю написану вище тезу — Путін уже «цар». А царю пишуть чолобитні. Тобто ідеальним виходом для російського президента є ситуація, коли обидві сторони звернулися до нього по захист. У такому разі він може виступити таким собі арбітром у суперечці.
Є дві альтернативи такому сценарію:
1. До Путіна звертається лише одна зі сторін. У такому разі він змушений буде змусити висловитися іншу (наприклад, викликати до себе). Але варіанти компромісу при цьому обмежені — чолобитна ж одна і реагувати треба на неї. Простіше кажучи — покарати «кривдника».
2.Обидві сторони піднімають ставки, не звертаючись до Путіна. У такому разі доведеться вдаватися до тактики «покарання обох». У такому разі угода про злиття Wildberries і RUSS, найімовірніше, розвалюється. А замість Керімова в партнери Тетяні Бакальчук можуть запропонувати інших партнерів. З найімовірніших це структури Сбербанку або VK (як такі, що контролюють інтернет) або Алішера Усманова, який раніше опікувався питаннями, пов’язаними з розвитком онлайн-майданчиків і онлайн-торгівлі. Але тут необхідне рішення Путіна.
Якщо ж рішення не буде, будуть наступні кроки сторін протистояння, на які Путіну реагувати доведеться. Але вже у форматі «покарання обох», або обравши одну жертву для публічної прочуханки, що автоматично призведе до переділу впливу на Північному Кавказі. Кадиров розраховує на останнє і на те, що «сікти» будуть не його.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV