«Зелені» міста. Як ефективно використовувати енергію природи?
Про те, як громади рухаються до стовідсоткового самозабезпечення відновлювальними джерелами енергії
Сьогодні половина населення нашої планети живе в містах, що є економічними та інтелектуальними центрами, але одночасно — генераторами забруднення навколишнього середовища. Вони споживають дві третини світової енергії та виробляють 70% викидів CO2. Тобто темпи зміни клімату напряму залежать від здатності міст перебудувати власну систему життєдіяльності.
Ключову роль тут грає енергоспоживання. Все більше міст усвідомлює потребу в переході на відновлювальні джерела енергії і роблять конкретні кроки в цьому напрямку. Це дуже непросто, бо розвинута інфраструктура міста потребує колосальних ресурсів. Наприклад, аби забезпечити енергією такий мегаполіс як Лондон, потрібна вітряна станція площею більшою ніж він сам.
Тому на даному етапі міста йдуть шляхом комбінування різних джерел енергії, поступово нарощуючи відсоток відновлювальної енергетики. За даними некомерційної організації CDP, 570 міст світу ініціюють проекти щодо відновлювальних джерел енергопостачання на загальну суму понад $52 млрд. Попутно міста вирішують ще одне важливе завдання — стають більш самодостатніми, створюючи комунальні енергетичні підприємства, які забезпечують їх енергоресурсами.
275 міст світу сьогодні використовують гідроенергетику, 189 виробляють електроенергію за допомогою вітру, 184 використовують сонячну енергію. Є міста, які надзвичайно наблизились до ключової цілі - 100% живлення від відновлювальних джерел енергії. Це, наприклад, Ванкувер в Канаді, де 98% електроенергії виробляється за рахунок гідроелектростанцій, а також енергії вітру й біогазу. Або Окленд в Новій Зеландії, де важливу роль крім гідроенергії грають геотермальні та вітрові джерела.
Але є кілька міст у світі, які вже сьогодні досягли мети й цілком перейшли на відновлювальну енергетику. Серед них місто Берлінгтон в штаті Вермонт (США), де проживає 42 тис мешканців. Сталося це завдяки низці факторів. Перший — унікальні природні ресурси регіону. Вермонт — це лісовий штат, де розвинута деревообробна промисловість. Саме залишки деревообробки є головним ресурсом для електростанції McNeil, що забезпечує 44% потреб Берлінгтона в енергії. Не йдеться про масову вирубку лісів, а лише використання тих некондиційних решток, що й так з’являються внаслідок планових рубок та обробки деревини. Щодня 1800 тонн обрізків подрібнених на тріски завантажуються в печі станції, щоб дати місту світло і тепло. Друге ключове джерело енергії — сила води, яку трансформує гідроелектростанція на річці Вінускі. В 2014 році місто провело внутрішній займ на викуп цього стратегічно важливого об'єкту з приватних рук у комунальну власність, що забезпечило Берлінгтону більш стійкий розвиток. Крім того, діють чотири потужні вітряні турбіни на горі Джорджія та сонячні батареї на даху аеропорту, середньої школи та університету Вермонта.
Другий фактор успіху — це послідовна політика міської влади. Ще в 70-х роках ХХ століття вона замінила стару вугільну станцію, що забруднювала повітря, на нову станцію McNeil — ефективнішу та екологічнішу. Керував Берлінгтоном тоді, до речі, Берні Сандерс — один з недавніх учасників праймеріз на кандидата в президента США від демократів. Але й наступники Сандерса продовжили його курс. Наступний мер реалізував програму теплоізоляції будинків, сприяв будівництву гідроелектростанції та сформував План майбутнього розвитку Берлінгтона. В результаті сьогодні місто не лише на 100% забезпечує себе енергією з відновлювальних джерел, але й продає її іншим штатам.
Навіть попри те, що США вийшла з Паризької угоди по клімату, міста Сполучених Штатів з власної ініціативи ініціюють свої муніципальні програми зменшення викидів та зростання відсотку енергії, що добувається з відновлювальних джерел. Більше того, вони об'єднується заради досягнення спільних цілей. В 2015—2020 роках міста підписали 335 угод про нові енергетичні проекти, комунальні «зелені» тарифи та договори на закупівлю «зеленої» електроенергії. Завдяки сприятливій географії, силу вітру та сонця в енергію найкраще трансформують в Каліфорнії і Техасі - на них припадає 84% всього обсягу відновлювальної енергії, яку закуповують інші міста США.
Багато міст, як, наприклад, Філадельфія, ухвалюють плани про перехід на 100% відновлювальної енергії до певного строку. У Філадельфії для цього будують потужну сонячну станцію, що покриє 22% потреб міста в електроенергії.
Цікаво, що низка міст України — Житомир, Чортків, Львів, Кам’янець-Подільський та інші - також зобов’язалась здійснити стовідсотковий перехід на відновлювальні джерела до 2050 року. Йдеться про принципову трансформацію енергетичної системи країни з централізованого енергопостачання до системи розподіленої генерації, коли невеликі енергетичні установки будуть забезпечувати окремі громади, а залишки енергії вони продаватимуть в загальну мережу.
Але чи зможуть українські міста виконати ці амбітні плани залежить від наявності фінансових ресурсів та від підтримки держави. Пандемія коронавірусу і спричинена нею економічна криза відсунули досягнення таких цілей у невизначене майбутнє. В будь-якому випадку нам потрібно уважно вивчати досвід інших міст світу, де перехід на відновлювальну енергію вже став реальністю.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ