Поворотний момент історії. Що може змінити постковідна криза

13 вересня 2021, 23:45

Світ знову опинився на роздоріжжі: економічний консенсус розвалився, а якою є належна економічна система вирішити не вдається

Глобалізація сприймається як негативне явище, мають місце значні прояви нерівності, а також недостатній захист навколишнього середовища. Такі часи настають не вперше; історія знає чимало моментів, які змінили економіку та спосіб нашого життя. Ніхто не знає, як зміниться нинішній консенсус, але історичний огляд таких моментів може дати уявлення про те, як суспільство переживало попередні періоди карколомних змін.

Реклама

Промислова революція

Безперечно, це була глобальна економічна подія, яка змінила наше життя. Механізація сільськогосподарських робіт та будівництво заводів призвели до безпрецедентного покращення рівня життя. Це також ознаменувало початок економіки, коли Адам Сміт зауважив, що основою індустріалізації є «невидима рука» — покупці та продавці товарів, які визначають ціни та кількість товару на ринку, на відміну від тих часів, коли держава диктувала, як працює економіка. Очевидно, що Сміт був високої думки про промислове виробництво. Він мало звертав увагу на сферу послуг, яку він описав у своїй головній праці Багатство народів як зборище «скоморохів, оперних співаків та музикантів». Його погляди щодо першочергового значення промисловості живі й сьогодні, оскільки країни прагнуть відновити баланс своєї економіки, збільшуючи обсяги виробництва в порівнянні зі сферою послуг.

Історія нагадує нам, що це вже робили раніше і можна зробити знов

Глобалізація та кінець протекціонізму

Скасування Кукурудзяних законів у 1846 р. ознаменувало фундаментальний відхід від меркантилізму та настання ери глобалізації. Протекціоністське законодавство встановлювало високі мита на імпортне зерно, що відповідало інтересам заможних землевласників. Те, що в ХІХ столітті країни вважали метою торгівлі наявність надлишків товарів, свідчить про меркантилістський підхід. Але роботи класичних економістів, особливо великого економіста Девіда Рікардо, змусили політиків змінити думку. Рікардо написав теорію міжнародної торгівлі на основі порівняльних переваг, яка залишається модельною до сьогодні. Він показав, що країнам вигідніше спеціалізуватися та обмінюватися товарами з іншими країнами. Це змінило думку британського прем'єр-міністра Роберта Піла, чия підтримка скасування кукурудзяних законів започаткувала період глобалізації та посилення торгівлі наприкінці 19 століття. Сер Роберт невдовзі після цього голосування втратив кресло прем'єра, але така зміна парадигми врешті-решт призвела до Золоченої доби, головною рисою якої було значне процвітання.

Створення капіталізму соціальної держави

Створення соціальної держави на початку ХХ століття змінило наше суспільство. Корінням соціальна держава сягає кінця ХІХ століття — Золоченої доби, що характеризувалася значною нерівністю між заможними та бідними. Таким чином, у пізню вікторіанську добу на чільне місце стало бажання допомогти «гідним біднякам» — як відповідь на потреби тих, кого капіталістична система та більша глобалізація залишили на узбіччі. Великий економіст Альфред Маршалл та інші економісти-неокласики переконалися, що зміна капіталістичної системи Індустріальної революції задля включення до її парадигми соціальної держави не шкодить зростанню. Думка Маршалла змінилася, коли він побачив, що надання соціальних благ не знижує мотивацію до роботи. Під сильним тиском зростаючої кількості комуністичних і соціалістичних режимів на початку ХХ століття та збитків, спричинених Великою депресією 1930-х років, економісти та політики розробили нову капіталістичну систему соціальної держави, яка включала соціальне забезпечення та національні системи охорони здоров’я, що існує до сьогодні.

Велика Депресія 1930-х років

Визначальна криза ХХ століття призвела до прийняття більшої ролі держави. Великий економіст Джон Мейнард Кейнс стверджував, що ми всі помремо, а економіка в довгостроковій перспективі виправить себе сама. Із його аргументу про те, що уряд має брати позики та витрачати кошти, щоб компенсувати падіння приватних витрат, народилося прийняття державного втручання та дефіцитного бюджетного фінансування. Кейнсіанство внесло суттєві зміни до теми економіки, незважаючи на те, що борги та державні витрати залишаються предметом дискусій.

Друга рецесія наприкінці 1930-х років

Слідом за великим крахом 1929 року, що призвів до Великої депресії 1929−1933 років, настала друга рецесія в 1937—1938 роках. Вона стала випробовуванням для багатьох людей, зокрема, для тих, хто офіційно не вважався безробітним. Велика економістка Джоан Робінсон писала про приховане безробіття. Вона говорила, що люди будуть продавати сірники на розі вулиці, аби заробити собі на хліб. І хоча технічно людина працює, така жалюгідна робота насправді є прихованим безробіттям. Її робота мала наслідком розробку більш широких заходів для боротьби з безробіттям, як то створення рейтингу безробіття U6 у Сполучених Штатах. Рейтинг U6 удвічі вищий за офіційний рівень безробіття під час нинішньої пандемії Covid-19. Таке більш точне вимірювання дає основу для розробки більш комплексної політики допомоги людям, які постраждали від кризи, наприклад, виплат грошової допомоги платникам податків.

Золотий вік зростання в післявоєнний період та комп’ютерна революція

П’ятдесяті-шістдесяті роки вважаються золотим віком, коли середній дохід швидко зростав. Це також початок ери комп’ютерів. Попри яскравий старт, у подальшому комп’ютерна доба мало сприяла підвищенню продуктивності праці. Саме через це, лауреат Нобелівської премії з економіки Роберт Солоу, який описав основні моделі економічного зростання в 1950-х роках, зауважив у 1987 році: «Еру комп’ютерів видно всюди, окрім як у статистиці щодо продуктивності». Це стало відоме як парадокс Солоу. Результати дебатів навколо того, чи ми є свідками довготривалої стагнації, залежать від вирішення парадоксу Солоу, адже схоже на те, що нинішня цифрова епоха також не сприяє підвищенню продуктивності праці.

Вільні ринки 1980 -х років

Революції Тетчер і Рейгана у 1980 -х роках змінили капіталістичну систему. Ідеологія вільного ринку великого австрійського економіста Фрідріха Хаєка надихнула на дерегуляцію та відкриття ринків, таких як Лондонське Сіті. У своїй книзі Шлях до рабства Хаєк пішов аж настільки далеко, що заявив, ніби єдина економічна система, яка дозволяє людям обирати (а не бути рабами) це капіталістична система, оскільки за комуністичного чи соціалістичного режиму держава обирає, що вам робити. Думка Хаєка мала вплив і за «Залізною завісою», і вважалося, що вона стала одним із факторів, що призвели до запуску процесів розпаду Радянського Союзу наприкінці 1980-х років.

2008−2009 роки Глобальна фінансова криза

Найгірша системна банківська криза з 1930 -х років призвела до найбільшої рецесії з часів Великої депресії. Велика рецесія 2008−2009 років змусила наново переглянути уроки, отримані в минулому. Передусім серед таких уроків була потреба в застосуванні нетрадиційних засобів грошово-кредитної політики. Нобелівський лауреат Мілтон Фрідман та його співавторка Анна Якобсон Шварц показали, що саме Велике скорочення 1930-х років, коли грошова маса скоротилася на третину, стало наслідком того, що крах 1929 року призвів до депресії, тоді як після подібного краху в 1920−21 роках настали Ревучі двадцяті. Цей урок був добре врахований головою ФРС Беном Бернанке, який досліджував Велику депресію і який десять років тому здійснив грошові вливання шляхом кількісного пом’якшення та проведення дуже ліберальної монетарної політики.

Постковідна криза

Хоча невдоволення нинішньою економічною системою мало місце й до глобальної пандемії, криза, спричинена COVID-19, свідчить про давнє негативне сприйняття глобалізації та нерівності. Нагода побачити, що можна працювати по-іншому, наприклад, вдома, покращення стану навколишнього середовища в результаті карантину — усе це загострило дискусію навколо найкращої світової економічної системи в ХХІ столітті. Немає простих відповідей, і пошук консенсусу, безперечно, займе часу. Але зараз настав черговий момент в історії, коли найближчими роками може бути досягнутий новий економічний консенсус. Історія нагадує нам, що це вже робили раніше і можна зробити знов.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Показати ще новини