Це не кохання. Що може утримувати в неблагополучних стосунках

Ви видаляєте повідомлення. Знову.

Це було не перше жорстоке повідомлення, і навіть не найгірше. Але саме воно: «Тобі пощастило, що я взагалі маю з тобою справу», — прорізало тишу ночі й зачепило вас глибше, ніж вам хотілося б визнавати.

Ви прокручуєте в голові хороші моменти, як заїжджену платівку. Те, як він вас утішав, коли ви плакали. Ті жарти, які зрозумілі тільки вам двом. Ті розмови о третій годині ночі, які давали вам відчути, що хтось знає вас по-справжньому. Ви говорите собі, що все складно. У вас немає чіткої відповіді — тільки клубок у горлі та сумніви в душі.

То чому ж розумні люди, які знають собі ціну, залишаються у стосунках, які поступово руйнують їх?