Матеріал написано у співавторстві з експертом із міжнародної безпеки Atlantic Council Максимом Безносюком.
Міністр енергетики України Денис Шмигаль попередив, що найближчими місяцями Москва, ймовірно, посилить удари по цивільному населенню та критично важливій інфраструктурі країни, оскільки президент Росії Володимир Путін прагне остаточно зламати опір України.
«Головна мета Росії зараз — знищити наше водопостачання, — заявив Шмигаль в інтерв'ю Politico цього тижня. — Минулої зими вони завдавали ударів по системах електропостачання та опалення. Але якщо під час відключень світла у вас є газ і вода, ви все ще можете вижити. Без води прожити понад три дні практично неможливо».
Цей похмурий прогноз відображає вкрай складне становище України, яка готується зустріти вже п’яту воєнну зиму на тлі дедалі більшого дефіциту засобів протиповітряної оборони та посилення російських атак.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Москва нарощує виробництво ракет, прагнучи скористатися вразливістю української ППО. Протягом останніх місяців це призвело до рекордної кількості ударів крилатими та балістичними ракетами.
Україна значною мірою залежить від американських систем протиповітряної оборони Patriot для перехоплення російських балістичних ракет. Однак через зростання попиту на ці комплекси на Близькому Сході та обмежені можливості американського виробництва США наразі не можуть надати Україні необхідну кількість ракет-перехоплювачів, щоб компенсувати нарощування російського виробництва.
А плани щодо запуску виробництва ракет Patriot безпосередньо в Україні поки що далекі від реалізації й просуваються важко, тому цей розрив навряд чи вдасться скоротити найближчим часом.
Арифметика повітряної війни наразі складається на користь Росії
Уразливість України перед російськими ударами балістичними ракетами стає дедалі очевиднішою. Під час нещодавньої масштабної атаки 1 серпня українські сили ППО через брак боєприпасів змогли перехопити лише одну з 27 російських балістичних ракет. «Саме дефіцит ракет-перехоплювачів для боротьби з балістичними загрозами фактично заохочує Росію продовжувати такі атаки, що забирають людські життя», — заявив Президент України Володимир Зеленський.
Арифметика повітряної війни дедалі більше схиляється на користь Росії. У липні Москва застосувала вдвічі більше балістичних і крилатих ракет, ніж місяцем раніше. Це стало можливим завдяки стратегічній ставці Кремля на розширення ракетного виробництва, адже основні підприємства розташовані глибоко на території Росії та захищені одними з найпотужніших у країні систем протиповітряної оборони. Хоча точні дані про масштаби виробництва недоступні, розширення російської повітряної кампанії свідчить про здатність Москви нарощувати випуск ракет.
Ставка Росії на нарощування обсягів виробництва ракет є частиною стратегії Путіна, спрямованої на те, щоб змусити Україну капітулювати під тиском масованих бомбардувань. Зіткнувшись із відсутністю помітного прогресу на полі бою та невизначеними перспективами подальшого наступу, кремлівський диктатор дедалі більше покладається на удари по українських містах і цивільній інфраструктурі, прагнучи зробити значну частину країни непридатною для життя та змусити Київ піти на поступки.
Упродовж усієї повномасштабної війни російська кампанія повітряного терору відбувалася хвилеподібно: періоди інтенсивних атак змінювалися відносним затишшям. Однак із наближенням зими очікується нове посилення ударів. Прийдешній холодний сезон може стати своєрідним випробуванням на витривалість: з одного боку — зростання обсягів виробництва російських ракет, з іншого — дедалі більше виснажена українська ППО та обмежені можливості для швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури.
Російські удари по Україні наразі спрямовані на енергетичну та транспортну інфраструктуру країни. З січня 2026 року Москва завдала понад 250 ударів по об'єктах українського енергетичного гіганта «Нафтогаз» у межах тривалої кампанії, спрямованої на скорочення внутрішнього видобутку газу. Під ударами також регулярно опиняється українська залізнична мережа: Росія атакує станції, ремонтні бази та окремі поїзди. Протягом останніх місяців у прифронтових регіонах було уражено близько 250 українських автозаправних станцій.
До початку зимового сезону залишаються лічені місяці, і Україна закликає західних партнерів терміново збільшити постачання боєприпасів для протиповітряної оборони, насамперед — ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Однак навіть нарощування таких постачань, найімовірніше, не стане достатнім рішенням. Для ефективного стримування російської повітряної загрози Україні потрібні не лише засоби ППО, а й потужніший потенціал для ураження цілей на великій відстані — щоб завдавати ударів по російських підприємствах із виробництва ракет та місцях їхнього запуску.
Цього можна досягти шляхом передачі Україні західного далекобійного озброєння та необхідних розвідувальних даних для наведення. Не менш важливим є додаткове фінансування, яке дозволить розширити виробництво власних українських систем, таких як крилата ракета Фламінго. Тим часом Зеленський нещодавно наголосив на необхідності усунути прогалини в санкційній політиці та посилити тиск на російські компанії, що беруть участь у виробництві балістичних ракет.
Доки Київ не отримає можливості системно вражати російські пускові установки та підприємства з виробництва ракет, Україна та її західні союзники залишатимуться в невигідному становищі в тривалій повітряній війні. Протягом останніх чотирьох років Кремль послідовно розбудовував ракетно-промислову базу, розраховану на те, щоб випереджати реакцію Заходу та перевантажувати обмежену українську систему оборони. Прийдешня зима покаже, чи зможе ця стратегія забезпечити Росії вирішальну перевагу.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікація повної версії тексту заборонена.