Прибрати Путіна. Декілька цілком реальних і складніших способів усунення російського диктатора — експертиза НВ

Путіна, як і прем'єра, міністрів та директора ФСБ, оберігає Федеральна служба охорони (ФСО), в якій працює майже 50 тис. спеціалістів. Безпосередньо з господарем Кремля, за даними російських та західних ЗМІ, постійно працюють десятки людей, серед яких не лише цивільні, а й бійці з легкою та важкою стрілецькою зброєю.

«Путін дуже ретельно ставиться до своєї безпеки. Тому значну частину часу після початку війни він провів у бункері: у підмосковному Ново-Огарьові чи Сочі», — розповів НВ представник української військової розвідки. За його словами, господар Кремля закрився в обмеженому просторі під час пандемії Covid-19, так і продовжує жити в умовах карантину. І навіть закордонні відрядження для нього стали рідкістю.

Тому будь-яка спецоперація, метою якої є російський диктатор, потребує чимало часу для планування та проведення. Така акція, за оцінками представника ГУР, буде складною. Але теоретично вона, все ж таки, реальна.

Віктор Ягун, колишній заступник голови СБУ, вважає, що Путіна можна ліквідувати за допомогою американських високоточних дронів.

2020 року ЦРУ вразила дронами дві машини, які виїжджали з аеропорту в Багдаді. В одній із них знаходився іранський генерал Сулеймані, якого американці вважають винним у смертях солдатів США на Близькому Сході.

А на початку серпня 2022-го дрони ЦРУ завдали кілька смертельних ракетних ударів по кабульському пентхаусу лідера Аль-Каїди Аймана аз-Завахірі.

«Теоретично американські спецслужби здатні вчинити з Путіним так само, як із лідером Аль-Каїди. Але треба розуміти, що ППО, яка захищає Путіна, а також переносні ЗРК та система радарів, можуть завадити ліквідації цього терориста», — зазначив Ягун в одному зі своїх інтерв'ю.

Утім, джерело НВ у ГУР вважає, що вдарити по диктатору з повітря точно не вдасться. Та й секретар парламентського комітету з нацбезпеки Роман Костенко, полковник СБУ, який служив у спецзагоні Альфа, сумнівається, що диктатора можна ліквідувати за допомогою ударних дронів: «Ця місія нездійсненна сучасними методами».

Костенко пояснив НВ: якщо теоретично припустити, що українські спецслужби вирішили «прибрати» Путіна, спершу треба завербувати когось із охорони диктатора чи з його близького оточення. А це зробити вкрай складно: кожен, так званий, бодігард господаря Кремля мало не щодня проходить поліграф та й охоронці стежать один за одним. Костенко вважає, що успіх подібної операції, найімовірніше, залежатиме від щасливого випадку: якщо система охорони Путіна дасть збій, а українські фахівці в цей момент будуть готові цим скористатися.

Парламентар додає, що Путін — боягуз з манією переслідування, схожий на кривавого диктатора Йосипа Сталіна. І побачити диктатора прогулянками власною столицею, як це дозволяє собі Володимир Зеленський, неможливо. «Путін дуже боїться свого народу та взагалі інших людей», — робить висновок Костенко.

Транзит влади

Експерти впевнені, що значно реальнішим сценарієм стане не фізичне усунення Путіна спецслужбами інших країн, а його усунення від влади, яке стане наслідком внутрішніх російських процесів.

Шанси на те, що це буде військовий переворот, мінімальні, вважає колишній заступник голови СБУ Ягун. Нинішнє керівництво армії та міноборони дискредитоване провалом «спеціальної операції» в Україні. А генералів, які могли б претендувати на громадську підтримку, як Лев Рохлін чи Олександр Лебідь, за словами Ягуна, ліквідовано ще кілька десятків років тому. Та й загалом військові в РФ — не еліта і не мають доступу до управління державою.

Масовий російський бунт можливий, але теж наразі малоймовірний. Публіка в РФ пасивна, — таку думку висловив у колонці для The Insider Костянтин Еггерт, опозиційний російський журналіст, який живе в Литві. І тому протести національного рівня в Росії можливі лише в умовах реально жахливого економічного становища, до якого «ще далеко». Єдиним тектонічним зрушенням у бік бунту, на його думку, може стати втрата російською армією контролю над анексованим Кримом.

За нинішнього рівня падіння економіки, — близько 4% ВВП, — Путін зможе витрачати ресурси РФ безмежно, додає опозиційний російський правозахисник Марк Фейгін. Утім, він припускає локальні, штучно інспіровані бунти, якими їхні організатори спробують підштовхнути Путіна до передачі влади.

Сценарій, коли диктатор сам відмовляється від влади з тих чи інших причин, найвірогідніший, — вважає Олексій Іжак, завідувач сектору регіональної політики українського Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).

Оскільки Путін докорінно вів усю політичну опозицію, формальними «розхитувачами» стану стануть шовіністи, — такі, як «євразієць» Олександр Дугін та терорист Ігор Гіркін-Стрєлков. «Вони різного поля ягоди, але загалом обидва є фашуючими елементами», — вважає Ягун.

Активізацію ультранаціоналістичного табору в РФ зазначає й екс-депутат ВР Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ. Мовляв, той самий Стрєлков із лютого критикує дії російських військових в Україні, вимагаючи оголосити загальну мобілізацію.

Але не люди, подібні до Дугіна і Гіркіна, змусять Путіна відійти від справ. Реальна влада в РФ зосереджена в руках неформальних угруповань: в основному у силовиків і трохи в олігархів. Найсильнішими з них, на думку Іжака з НІСД, є дві «команди» — голови Ради безпеки Патрушева і керівника державної Роснафти Ігоря Сечина. Вони посилюються, оскільки Путін за станом здоров’я вже не контролює частину процесів, які відбуваються у владі.

Незабаром диктатору виповниться 70 років. Уперше за 10 років він не вийшов на лід у гала-матчі Нічної хокейної ліги, а з початку війни проти України з'їздив лише до кількох закордонних відряджень — відвідав Таджикистан та Каспійський саміт в Ашхабаді. У столиці Туркменістану від колег його відділяв величезний стіл, — подібний уже став нормою для будь-яких офіційних зустрічей Путіна.

У будь-якому разі Путін, на думку аналітика НІСД, підготує собі спадкоємця.

Таким, за припущенням Ягуна, може стати старший син нинішнього глави радбезу РФ — 44-річний Дмитро Патрушев, який очолює Мінсільгосп.

Однак Іжак упевнений, що кремлівські еліти зламають схему м’якого транзиту влади до «спадкоємця», оскільки російська політична система напружена до величезної кількості внутрішніх протиріч. Наразі її стримує від відкритої боротьби між окремими групами лише присутність Путіна. Але як тільки того не стане, спокій зникне. І в цій підкилимній боротьбі переможе найсильніший.

Утім, джерело НВ у ГУР вважає: «Навряд чи оточення може спонукати Путіна піти з посади». Він нагадує, що у СРСР генсеки помирали власною смертю чи ставали жертвами перевороту. Однак, поки в Росії немає ознак підготовки такого, каже військовий розвідник. Утім, за його словами, заколоти проти диктаторів мають одну особливість — світ дізнається про них лише після того, як їх або реалізували, або придушили.

Ось і Ягун вважає, що Путін залишить Кремль так само, як це свого часу довелося зробити радянському лідерові Микиті Хрущову. Ідеться про те, що 1964 року кілька представників радянської верхівки на полюванні обговорили план усунення лідера і за кілька днів влаштували обструкцію на засіданні президії партії. У результаті Хрущов був змушений залишити свою посаду та добровільно вирушив на пенсію.

У випадку з Путіним у ролі «мисливців»-змовників можуть виступити ті самі Сечин, Патрушев, і навіть Бортников і Шойгу. Щоправда, до кінця війни ймовірність такого розвитку ситуації є мінімальною, вважає Ягун.

Роман Цимбалюк, кореспондент агентства УНІАН, який останнім із усіх офіційних представників українських ЗМІ залишив Москву, нагадує, що транзит влади в Росії обговорюють останні 15−20 років і нічого не відбувається. «Я б його [Путіна] ще не ховав. Росія влаштована так, що термін перебування Путіна в Кремлі залежить від його бажання», — заявив він.

Якщо Путін захоче, додає Цимбалюк, то зможе балотуватися та перемогти у 2024 році на президентських виборах, адже для спеціально для нього в РФ були ухвалені поправки до Конституції з обнуленням його попередніх термінів.

Але навіть якщо це й так, успіхи ЗСУ на фронті будуть завдавати важких ударів по іміджу диктатора. А якщо Україна відвоює Крим, то вона поставить систему, побудовану Путіним, на межу краху. Вимушений вихід з півострова, вважає Еггерт, стане для російського диктатора абсолютною катастрофою.