Подвійний сигнал Трампа. Тож навіщо все-таки шеф ЦРУ літав до Москви

Це відбувається на тлі того, що війна Путіна проти України розвивається зовсім не за його сценарієм. Україна стабілізувала лінію фронту й дедалі успішніше переносить бойові дії на територію Росії, завдаючи ударів безпілотниками вглиб країни — по нафтопереробних заводах і складах великих інтернет-маркетплейсів. Путін занепокоєний і намагається підвищити ставки, щоб змусити НАТО згорнути підтримку України, а Київ — погодитися на мир на його умовах.

Усе це породжує низку запитань.

По-перше, які саме розвідувальні дані отримали США щодо планів Росії атакувати країни НАТО або посилити ескалацію в Україні, що спонукало адміністрацію Трампа — яка зазвичай була готова заплющувати очі на дії путінського режиму й надавала Москві презумпцію невинуватості в усьому, що стосується України, — відрядити Реткліффа до Москви? Чи йшлося про конкретні плани перевірити міцність кордонів НАТО та готовність Альянсу застосувати статтю 5?

«Або ви приєднуєтеся до нас, або ми виводимо війська»

Або, можливо, американці отримали свідчення посилення ядерної загрози — наприклад, дані про приведення російських ядерних сил у стан підвищеної готовності та підготовку до можливого застосування ядерної зброї проти України?

По-друге, судячи з усього, Реткліффа відрядили до Москви, щоб жорстко попередити Кремль і водночас запевнити союзників: США, як і раніше, мають намір виконувати зобов’язання за статтею 5 НАТО.

Однак цей сигнал, безумовно, виявився значно менш переконливим через те, що сам Трамп протягом останніх років настільки активно ставив під сумнів, оскаржував і підривав надійність цієї системи колективної оборони, що сьогодні в Європі багато хто вже запитує себе: чи справді США прийдуть їй на допомогу в разі російського нападу?

Мені здається, що рішення Реткліффа летіти до Росії через Латвію мало на меті надіслати Москві недвозначний сигнал і, можливо, вказує на те, що існувала конкретна загроза саме щодо країн Балтії.

Але головне питання полягає в іншому: якщо візит Білла Бернса до Москви у 2021 році на посаді директора ЦРУ з аналогічним попередженням Кремлю — не вторгатися в Україну — було проігноровано, чому ми маємо сподіватися, що цього разу Путін дослухається до Реткліффа? Особливо після всіх зусиль Трампа, спрямованих на послаблення НАТО.

По-третє, також з’явилася інформація про те, що заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі літав до Брюсселя на зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте — вочевидь, щоб обговорити російську загрозу та візит Реткліффа. Такий крок виглядає цілковито безпрецедентним.

З огляду на те, що Колбі вже давно дорікає союзникам по НАТО в утриманстві — у тому, що вони користуються американським оборонним щитом, перекладаючи основний тягар на США, — виникає запитання: чи не стануть ці візити Реткліффа та Колбі своєрідною комбінацією з двох ходів для Європи?

Можливо, сигнал Вашингтона можна прочитати приблизно так: «Ми побачили загрозу з боку Росії й цього разу стали на ваш бік. Але ви не підтримали нас у питанні Ірану. Тож або ви приєднуєтеся до нас, або ми виводимо війська — і тоді розбирайтеся з Путіним самі»?

І насамкінець. Як зауважив Джон Болтон, візит Реткліффа аж ніяк не був таємною операцією. Переліт на величезному C-17 із Риги до Москви, а потім поїздка кортежем через центр російської столиці чітко свідчили про те, що Реткліфф хотів, аби його помітили, і прагнув справити враження. Уся ця поїздка мала на меті привернути увагу й подати сигнал — причому Європі не менше, ніж Росії.

Переклад NV

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал