День крові. Як у Болівії відзначають свято Тінку, де смерть у бійках — це дар богам

Така зустріч віками була чудовою нагодою, аби вирішити суперечки й конфлікти між місцевими племенами. А для парубків — незайвою можливістю похвалитися перед красунями силою. І головне: кожна пролита крапля крові — це запорука врожайного року. На вівтар Пачамами, богині землі й родючості, дуже впливової в міфології кечуа, треба покласти щось більше, аніж тушки тварин — людську кров, а іноді й життя. І тоді вона віддячить, вірять нащадки інків.

Відкривають свято нестримні розваги до ночі: у перший день учасники дійства танцюють, співають, грають на музичних інструментах і п’ють чичу — кукурудзяний лікер — такий самий колись любили й інки. А от кулачні бої, кульмінація свята, відбуваються на другий день, і участь у них беруть і чоловіки, і жінки.

Дехто з’являється на імпровізованій арені у барвистому одязі, шкіряних жилетах і навіть головних уборах, традиційних плетених шоломах чи капелюхах.

Армандо Чуї Кальє приїжджає у Сан-Педро‑де-Мача на Тінку понад 15 років і щоразу дістає від побаченого велике задоволення. «Брати й сестри з усіх куточків світу приєднуються до нас, — захоплено розповідає він. — І тут ми стаємо одним цілим».

Баталії нерідко закінчуються так, що учасники лежать на землі непритомні, стікаючи кров’ю. А на одному з недавніх Тінку трапився такий випадок: двоє 50‑річних чоловіків били один одного близько 10 хвилин з особливою жорстокістю. І натовп не рознімав їх, а, збуджений виглядом крові, тільки підбадьорював.

Тоді поліцейські вирішили застосувати сльозогінний газ, аби уникнути смерті одного чи обох бійців. Проте не всім глядачам це сподобалося. Ортодоксальні клани впевнені: якщо в боях ніхто не загинув, мізерні дари образять Пачамаму, тож врожай буде поганим.

«Смерть тут вважають природним явищем і частиною звичаю», — пояснює італійський фотограф Франческо Алезі, що бачив бої Тінку на власні очі.

Ближче до вечора все закінчується, а ті бійці, хто здатен рухатися, прибирають територію. Вранці наступного дня площа буде чиста й безлюдна.

Католицькі священники намагаються покласти край кривавим ритуалам, проте мають опозицію: для корінних народів і особливо їхніх лідерів традиційне свято — значна подія.

«Тінку — психолог, який лікує наші травми, — вважає Освальдо Ечеверрія з племені сакака, що належить до народу аймара. — Нам багато чого потрібно дізнатися про світ, але й світу є чого повчитися в нас».

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 4 за серпень 2026 року. Друковану версію можна придбати тут.