NV Преміум

Історія в одному фото. Першотравень зі свастикою — Берлін 1 травня 1933 року

Країни

1 травня 2020, 16:09

Автор: Олег Шама
Жителі Берліна під час свята Праці, офіційно прийнятого в Третьому рейху після тримісячного перебування Адольфа Гітлера на посаді канцлера.

Берлін, 1 травня 1933 року.

Фото: Фото Picture Alliance

Після створення уряду Німеччини на чолі з лідером Націонал-соціалістичної робітничої партії (NSDAP) у січні 1933 року в країні почалися гоніння на комуністів. Приводом став підпал будівлі рейхстагу — німецького парламенту — у Берліні в ніч на 27 лютого. Офіційним винуватцем визнали голландського комуніста Марінуса ван дер Люббе, схопленого на місці пожежі.

Незважаючи на очевидну неадекватність Люббе під час судового розгляду, його засудили до розстрілу. Вже в 1960-х нове розслідування показало, що рейхстаг підпалили бойовики штурмових загонів NSDAP. Голландця ж використали як привід для усунення лівих сил з політичного поля країни. Наступного дня після підпалу Компартію Німеччини було заборонено.

Однак залишалися непідконтрольними профспілки, об'єднання робітників, які співчували комуністам. Тому керівництво NSDAP вирішило перейняти їхній вплив серед пролетаріату, проголосивши 1 травня офіційним державним днем Праці. Лідери нацистів пояснювали це тим, що свято співзвучне з титульною ідеологією їхньої партії, в самій назві якої було слово «робоча».

А вже 2 травня 1933-го відбулися арешти всіх видних профспілкових діячів Німеччини. Штурмовики також розгромили редакції лівих видань країни. Незважаючи на те, що міністр народної освіти і пропаганди Йозеф Геббельс у ті дні закликав: «Шануйте працю і поважайте робочого! Німці всіх станів, соціальних верств і професій, потисніть одне одному руки!»

Тільки одного разу уряд Гітлера змушений був дозволити комуністичну символіку в Берліні. У листопаді 1940 року до столиці Німеччини прибула велика делегація з Радянського Союзу на чолі з головою уряду В’ячеславом Молотовим. СРСР у той час був близьким союзником Рейху, який значною мірою був залежним від радянської сировини. На вокзалі для гостей виконали Інтернаціонал, офіційний гімн країни Рад, заборонений Гітлером ще у 1933-му. Щоб інші пасажири не впізнали головну пісню комуністів, оркестр зіграв її у прискореному темпі.

Інші новини

Всі новини