Останнім часом я вивчаю різні ідеї, як спростити виконання робочих завдань і всього, що треба зробити протягом дня.
Ми можемо почуватися пригніченими всім цим, відкладати на потім, надмірно все ускладнювати.
Що, якби це можна було зробити простішим?
У цій статті я поділюся деякими ідеями, які зараз застосовую, щоб спростити всю свою щоденну діяльність. Ці поради підійдуть не всім, але я сподіваюся, що якісь із них стануть вам у пригоді.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
1. Ставити крапку
Я помітив, що часто так поспішаю перейти від однієї справи до іншої, що можу залишити трохи безладу після роботи над попереднім завданням або не до кінця завершити розпочате.
Мені сподобалась концепція «ставити крапку».
Це означає не поспішати перейти до наступної справи, поки не завершу те, що робив. Наприклад:
— Після їди помити за собою посуд і розкласти все по місцях. Прибрати продукти. Протерти стільницю.
— Після того, як зібрався виходити з дому, переконатися, що повісив на місце рушник, поклав у кошик для білизни брудний одяг і склав або повісив ті речі, які ще не потребують прання.
— Після закінчення зустрічі записати все, що треба занотувати чи зробити, аби нічого не забути.
— Після того, як виправ і висушив одяг, скласти та прибрати чи повісити його в шафу.
Якщо я сповільнюся і дам собі можливість довести до кінця те, чим займаюся зараз, то зможу перейти до наступної справи з відчуттям завершеності та спокою.
Крім того, так набагато приємніше!
2. Тільки це завдання
Припускаю, що ваш список справ надто довгий, щоб завершити його цього тижня, не кажучи вже про сьогодні. Це може пригнічувати, а якщо ви все ж таки спробуєте все встигнути, ймовірно, будете гарячково метатися між справами.
Мені співзвучна ідея «Тільки це».
Важливо знаходити трохи часу для роздумів
Це означає, що я вибираю якусь одну справу, на якій зосереджуюсь, і забуваю про все інше. Знаю, легше сказати, ніж зробити. Але це питання практики.
Тож я відкладаю все інше й займаюся лише чимось одним. Я повністю зосереджуюся на цій справі, наче вона важливіша за все на світі. Я глибоко дихаю і цілковито занурююсь у цю роботу.
Це дуже просто і дуже медитативно. Ідея не в тому, щоб змушувати себе, а в простоті, яка освіжає та заспокоює.
3. Не поспішати
Протягом дня я люблю нагадувати собі: «Немає потреби поспішати».
Ви можете подумати, що як людина, яка практикує дзен, я завжди все роблю спокійно та повільно. Аж ніяк! Мені дуже подобається рухатися швидко — коли я готую чи прибираю на кухні, то ношуся, як вихор, грюкаючи шафками. Це весело!
Тому мені доводиться цілеспрямовано сповільнюватися. Це нелегко, але насправді приємно. Нема потреби поспішати. Куди я так лечу?
4. Не тікати
У наших списках справ завжди є кілька (або більше) складних завдань, які ми любимо відкладати. Вони чекають свого часу й накопичуються.
Мені подобається нагадувати собі: «Нема потреби від цього тікати».
Це означає, що ці справи не такі важкі та страшні, як мені здається. Бажання втекти від них виникає тому, що я боюся або почуваюся пригніченим. Але, помітивши це бажання, я просто нагадую собі, що тікати не обов’язково.
А потім повертаюся до завдання, глибоко вдихаю і роблю перший крок — настільки простий, наскільки можливо. Це також свого роду медитація.
5. Розчищати завали
У скількох із нас у браузері відкрито десять тисяч вкладок? А як щодо переповненої листами поштової скриньки?
Коли у мене накопичується так багато відкритих сторінок або непрочитаних листів, я люблю нагадувати собі, що варто навести порядок. Це допомагає все спростити.
Ось декілька прикладів:
— Кожні день-два я зберігаю та закриваю відкриті вкладки — щось додаю до закладок, щоб можна було знайти в майбутньому, щось вношу в список справ, щось зберігаю в застосунку «прочитати пізніше», або просто відразу опрацьовую. В ідеалі я очищаю все, що накопичилося, щоб мати можливість зосередитися на подальшій роботі.
— Кожні день-два я очищаю свою поштову скриньку. Щоправда, виходить не завжди — іноді кореспонденції накопичується забагато. Але мені подобається, коли в теці «Вхідні» немає непрочитаних листів, тому я приділяю їм стільки часу, скільки зможу. В особливо запущених випадках може знадобитися 5−10 сеансів, але в ідеалі це два-три сеанси на день.
— Мій список «прочитати пізніше» (зараз я веду його в застосунку Instapaper) теж може розростатися, тому я намагаюся розчищати його щотижня. Це означає, що я витрачаю певний часу на те, щоб прочитати статті й заархівувати їх, або просто видалити, якщо це більше не здається мені цікавим. Це звільняє мене від почуття провини за те, що не прочитав те, що планував.
Те саме я роблю і з фізичними предметами — якщо захаращені кухонна стільниця, робочий стіл, тумбочка біля ліжка тощо, я приділяю трохи часу тому, щоб навести порядок і розкласти по місцях кожну річ. Іноді мені не вистачає часу на те, щоб зробити це за один раз, тому я повертаюся до цієї купи, допоки не розберу її.
Ідеться не про те, щоб підтримувати бездоганну чистоту, і не про те, щоб картати себе через безлад. Але якщо я приділяю трохи часу наведенню порядку, моє життя починає здаватися набагато простішим.
6. Моменти планування й роздумів
Мені здається важливим приділяти трохи часу на початку кожного тижня і кожного дня плануванню.
Нічого складного — просто подумати про те, що я хочу зробити цього тижня? А що — сьогодні?
Так само я вчиняю щомісяця та щороку. Це допомагає мені визначати, у якому напрямку рухатися й на чому зосередитися. Я волію не ускладнювати цей процес і приділяю цьому лише кілька хвилин щодня та щонеділі (або щопонеділка).
Крім того, я вважаю, що важливо знаходити трохи часу для роздумів. Що я робив, що варто відсвяткувати, що я відкладаю? Що мені заважає рухатися вперед? Чого я навчаюся? Я не вважаю такі роздуми жорстким щоденним обов’язком, проте коли все ж таки присвячую їм лише кілька хвилин щодня, моє життя стає набагато здоровішим і простішим.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Лео Бабаути. Републікацію повної версії тексту заборонено.