«Прибрати ганебну бусифікацію». Як МО Хмари планує реформувати мобілізацію та яка візія продовження війни у військового керівництва — Чернєв

По-друге, у Трампа на носі вибори. Він готується до виборів у Конгрес і має показати бодай якісь результати. Цих результатів він не може показати ані в Ірані, ані в інших питаннях зовнішньої політики. Тому, думаю, ці спроби — це більше спосіб набрати політичні бали перед виборами в Конгрес.

По-третє, чесно кажучи, я не бачу об'єктивних причин, через які Путін зараз готовий зупинити війну. Він підготувався до цієї зими, накопичив ракети й думає, що зможе зламати нас ракетним терором, вибиваючи не лише критичну інфраструктуру, а й економічну базу України.

Він також розуміє, що певний запас міцності його економіки, на жаль, усе ще є.

Однієї причини немає, але є набір факторів, які можуть вплинути на перебіг подій на полі бою і, в принципі, на можливий вихід до перемир’я або закінчення війни. І ці фактори наступні.

По-перше, у РФ немає проривів чи значних успіхів на полі бою. Вони фактично перебувають у стратегічному глухому куті. Натомість нам вдається відвойовувати деякі території.

По-друге, ніхто не знає який реальний стан економіки РФ крім, думаю, самого Путіна та окремих людей із його оточення. Те, що вони показують — це точно занижені цифри, а деякі фінансові та бюджетні показники взагалі засекречені.

По-третє, є зростаюче невдоволення Глобального Півдня. Наприклад, [прем'єр-міністр Індії Наренда] Моді та [голова КНР Сі] Цзіньпін дедалі частіше говорять і порушують питання про те, що цю війну потрібно закінчувати.

І нарешті, наші далекобійні санкції, які також працюють на руйнування російської економіки та психологічний тиск на росіян напередодні так званих виборів в РФ. Думаю, це теж важливий аспект. Складніше намалювати +50%, ніж +10%, якщо провладна партія не набиратиме більшості голосів.

Усі ці фактори сукупно теоретично можуть привести до рішення Кремля про замороження, перемир’я або навіть закінчення війни. Але наразі чіткої готовності з їхнього боку я не бачу.

— Ми готуємося до того, що росіяни справді проводитимуть мобілізацію. Про це говорять усі посадовці, зокрема заступник голови Офісу президента Павло Паліса та очільник ГУР Олег Іващенко. Мова йшла про 300 тисяч новобранців цього року і 300 тисяч наступного.

— Прихована мобілізація і не закінчувалася. Питання лише в тому, чи буде вона відкритою, чи й далі прихованою, але більш жорсткою, ніж відбувалося до цього.

Мені здається, це буде другий варіант. Вони вже це відпрацьовують — наприклад, у Пензі, де людей «пакували» на вулицях і відправляли до військкоматів.

Плани щодо збільшення набору справді є, бо росіяни провалюються за кількістю контрактників. Навіть підвищення зарплат або виплат за контрактом не додає більшої кількості людей, щоб вони виконали всі ті задачі, які перед ними ставляться. Дати по захопленню тих чи інших міст постійно у них пересуваються.

Зараз [начальник Генштабу РФ Валерій] Герасимов малює для Путіна історію про те, що Донбас буде захоплено до кінця цього року. Але це нереалістичні плани.

Щоб їх виконати, потрібно мати набагато більше особового складу. Плюс резервні формування для швидкого поповнення втрат. Тому, можливо, буде прихована мобілізація, але після виборів до Держдуми.

— Виділення понад трьох мільярдів євро на закупівлю засобів ППО у межах підготовки до зимового періоду. Наскільки це може допомогти нам взимку? Я так розумію, виготовити нові ракети ніхто не встигає. Якщо купувати — то напевно зі складів самих країн-партнерів. Що ми встигнемо до того періоду? Чи зможе це значно посилити нашу стійкість перед зимою?

— По-перше, ми дуже вдячні партнерам за допомогу. Німеччина у цьому випадку є лідером і за обсягом допомоги, і за номенклатурою озброєння, яке нам потрібне. Німеччина знову знайшла можливість надати зі своїх складів певну кількість ракет до систем Patriot.

Що зробило НАТО, щоб відкрити нам доступ до ракет, які сьогодні є на складах країн Європейського Союзу і партнерів? Вони знизили необхідний поріг обороноздатності цих країн, тобто дозволили їм зменшити власні запаси, попри зобов’язання перед НАТО, щоб передати нам частину ракет.

Що робимо ми, Німеччина та деякі інші країни? Ведемо переговори з державами, які досі мають на складах ракети PAC-3 і теоретично можуть поділитися ними з нами. Це, зокрема, Греція, Італія та Іспанія. Ми навіть знаємо кількість цих ракет на їхніх складах. Модерувати цю дискусію також допомагають штаб-квартира НАТО, Німеччина та деякі інші партнери.

На жаль, цієї кількості буде недостатньо, щоб пройти зиму, бо ті самі 300 ракет, про які говорив президент і які потрібні нам на цю зиму, дуже складно зібрати навіть зі складів країн, які є операторами систем Patriot.

Водночас Німеччина надає PAC-2. Він не ідеальний і не завжди може впоратися з балістикою, але це також важливо, бо якщо буде хоч якийсь відсоток збиття — це вже нам допоможе.

Нам не вистачає й інших ракет і засобів ППО, щоб ефективно боротися з реактивними шахедами та крилатими ракетами. Про це теж не потрібно забувати і ми працюємо над тим, щоб до України потрапило якомога більше протиракет різних модифікацій і для різних систем.

Цей Рамштайн дещо додав оптимізму, бо було заявлено про готовність передати нам різні ракети у певній кількості. Розкривати це не будемо.

Є також історія взаємодії з партнерами: ми пропонуємо обміняти ракети, які сьогодні є на їхніх складах, на ті, що вже законтрактовані та будуть вироблені в наступні періоди. Тобто баланс ракет у них не зміниться. Просто вони отримають ці сами ракети на свої склади через рік чи два. Такий варіант ми теж проговорюємо і пропонуємо, щоб передача нам ракет не означала повного спустошення їхніх складів.

Ми шукаємо різні схеми, за якими зможемо забезпечити наші системи ракетами.

— Уже два місяці у нас новий головнокомандувач Михайло Драпатий, майже місяць — новий міністр оборони Євгеній Хмара, затверджений на постійній основі. Чи презентували вони парламенту свою візію ведення війни — як ми далі воюватимемо? Якщо почалася тотальна війна, то що ми в ній робитимемо? Так само намагатимемося бити Москву? Чи будемо бити по цілях у Ямало-Ненецькому окрузі, як напередодні? Хочеться почути бачення: куди ми йдемо, чого хочемо досягти на виході, як нам зупинити або виграти цю війну чи які інші визначення використовувати.

— Я звернувся б до слухачів та глядачів: будьте уважні, слухайте сигнали тривоги. Маємо інформацію, що Російська Федерація продовжить бити по заправних станціях, зокрема в Києві. Тому, коли ви чуєте сигнал тривоги і перебуваєте на АЗС, слухайте персонал. Він проінструктований, щоб усі виходили і не перебували всередині таких станцій.

Щодо запитання про візію: різких змін не буде. Продовжимо реформи, закладені останнім часом. Цю візію раніше презентував попередній міністр [Михайло] Федоров. Вона складається з трьох основних складових: зупинка Росії на полі бою, захист неба і руйнування російської економіки.

Ми й далі рухаємося у цьому напрямку. Шукаємо рішення, які допоможуть на полі бою: максимальна роботизація, насичення дронами першої лінії, насичення наземними роботизованими комплексами першої лінії для евакуації, логістики та виконання інших задач, зокрема бойових.

Посилюємо ППО та шукаємо рішення проти реактивних шахедів і дронів-перехоплювачів. Деякі рішення вже є, їх активно тестують, і, думаю, досить скоро вони вийдуть у серію.

Звісно, йдеться і про завдання максимальної шкоди російській економіці. Ми продовжуємо нарощувати далекобійні удари. Напередодні був рекорд — три тисячі кілометрів, Новий Уренгой. Це не кінець, масштабування триватиме.

Крім того, завершується робота над українською балістичною ракетою, яка зможе досягати, зокрема, і Москви.

Це основні напрямки.

Ну і звісно внутрішнє реформування армії. Прийшли люди, які мають ту саму візію, що була закладена раніше. Це стосується і підходів до управління військом і роботи з особовим складом.

Є певні напрацювання і бачення щодо зміни підходів до мобілізації, але ми очікуємо від Міністерства оборони конкретних пропозицій, які можуть лягти в закони, щоб ці зміни стали реальними.

— Тобто поки що конкретних нормативних подань щодо змін у мобілізації від Міністерства оборони не було?

— Ні, не було. Було бачення, скажімо так. Я не можу зараз багато розкривати, але це має поліпшити мобілізаційну політику й прибрати ганебне явище у вигляді «бусифікації».

Водночас мобілізація має виконувати задачі з поповнення армії боєздатними воїнами. Це важливо. На жаль, дуже багато людей, які призиваються і мобілізуються, не потрапляють до війська, бо відсіюються на різних етапах відбору через стан здоров’я та інші обмеження. Тому важливо не просто всіх підряд збирати, а проводити вибіркову, але ефективну мобілізацію.