Майбутня зустріч Трампа і Путіна. Чого чекати Україні

Тому зараз ключове завдання, в тому числі, і України, і офіційного Києва — використовувати різні канали для того, щоб максимально спробувати пояснити, чому в даному випадку український інтерес співпадає з американським інтересом.

Трамп буде відстоювати «інтереси Трампа» й інтереси США

Іде дійсно інтенсивна робота команди Трампа. Є дуже багато хороших, якісних матеріалів, які зараз публікуються в Сполучених Штатах, де доволі зрозумілою мовою пояснюється, чому Трамп «просто приречений підтримувати Україну», і чому це співпадає, я повторюю, знову не лише з національними інтересами Сполучених Штатів, але, в тому числі, з особистими інтересами Трампа як політика.

Знову ж таки, треба пояснити, що це думка поважних експертів — чому він «приречений відстоювати інтереси України». Але це зовсім не дає гарантії того, що він так само буде діяти, що він не піде на якісь значні поступки перед Путіним. І також один із таких ключових ризиків, які зараз бачать більшість оглядачів у цих майбутніх переговорах, що Путін може «переграти Трампа». Тобто дуже багато залежатиме від того, наскільки добре буде підготовлений президент Трамп, наскільки він матиме, образно кажучи, козирів у своєму рукаві для того, щоб переконати Путіна, що продовження війни для нього є шляхом в нікуди і що припинення вогню або якесь перемир’я, тимчасове перемир’я, більш вигідне для Росії, ніж продовження війни.

Той же Майк Волц у інтерв'ю ABC News сказав «Всі знають, що це має якось закінчитися у дипломатичний спосіб. Не думаю, що реалістично сказати, що ми збираємося вигнати усіх до одного російських солдатів із кожного дюйма української території, навіть Криму». На жаль, це реальність. І якщо ми говоримо про ту ціль, яку переслідує Трамп, то, скоріш за все, він також розуміє, як сказав його радник, що зараз вже мало хто бачить можливість, як можна реалістично звільнити територію України від російських окупантів. І тому для Трампа очевидно — це цинічно звучить — головне, щоб він потім міг вийти і відрапортувати, що ось він зупинив війну. Тобто це майже синонім припинення вогню. Але навіть така програма «мінімум» все одно на даний момент виглядає малореалістичною.

Тому що навіть якщо вони, образно кажучи, вдарять по рукам з Путіним, що Україна і Росія припиняє вогонь, як це було, наприклад, у 2015 році, — через три дні в 00 годин — тоді в наступні хвилини постане питання, а хто має забезпечити цей режим припинення вогню. Якщо з Україною ситуація більш-менш зрозуміла, то залишається незрозумілою з Росією. Чи буде припинений цей вогонь, чи він поновиться або в наступні хвилини, або через кілька днів, якщо Путін передумає.

Якщо говорити про особисту зустріч Трампа і Путіна є інформація про можливе місце проведення. Такою країною може стати Швейцарія — сказав про це представник Департаменту закордонних справ Швейцарії Ніколя Бідо в інтерв'ю французькому виданню Le Temps. Чому саме Швейцарія — бо серед інших пропозицій, які були стосовно готовності надання площадки для переговорів, на мій погляд, Швейцарія має вигляд як найбільше реалістична. Оскільки Швейцарія — це таке традиційне місце проведення переговорів між ворогуючими сторонами. Причому не йдеться лише про Європу, а про різні точки світу. Тому що Швейцарія є нейтральною країною, тому що в Швейцарії є певна кредитна історія організації проведення таких переговорів. Причому в різних доволі унікальних форматах, коли переговорні сторони навіть не зустрічаються особисто одна з другою. Тобто, образно кажучи, є зал перемовин і є дві кімнати, де перебувають представники обох ворогуючих сторін, і переговорники по черзі заходять в різні кімнати, потім збираються. І вже коли намагаються знайти якийсь консенсус для того, щоб підготувати хоча б перший етап, коли сторони можна посадити за стіл переговорів і вони не почнуть кидатися один в одного важкими предметами. Тобто, у Швейцарії є доволі така, як я вже сказав, серйозна кредитна історія, досвід.

Що стосується ордеру на арешт, то також, як, здається, в тому ж самому повідомленні в ЗМІ було сказано, що це той випадок, коли можна зробити виняток. Певна аналогія, можливо, це коли російські делегації приїжджають на засідання в штаб-квартиру ООН і їм дається дозвіл здійснити посадку в аеропорту і на маршрут з аеропорту до готелю і до штаб-квартири. Тобто — свого роду коридор, і сприймаюча сторона гарантує, що саме для виконання цієї місії з ними нічого не станеться.

Зараз ситуація для прямих переговорів України та РФ, можна прямо сказати — чи не найгірша. Тобто це майже та сама ситуація, що була на початку вторгнення. Я не кажу, що ці ситуації однакові на полі бою, але для переговорів позиція України на сьогоднішній день слабка. Якщо коротко — поясню, чому. Тому що для російського президента на сьогодні немає жодного стимулу для того, щоб сідати і про щось домовлятися з Україною. Навіть не йдеться про об'єктивну оцінку ситуації того, що відбувається на полі бою чи в російській економіці. Йдеться про впевненість Путіна в тому, що «все йде по плану». Плани ці, звичайно, коригуються. Тому, як російські зараз офіційні спікери повторюють постійно цю фразу, «неуклонно движется к достижению целей». Тобто цілі «спецоперации» розмиті, але є впевненість в тому, що Росія рухається в тому напрямі.

Ці тактичні перемоги РФ величезною ціною людських жертв все-таки створюють враження не лише у Путіна чи всередині самої Росії, але також на західну аудиторію те, що Росія начебто непереможна, начебто Росія рухається до досягнення своєї мети. Мовляв, чим швидше Україна погодиться на капітуляцію, тим менше буде людських жертв. Тому, якщо в підсумку сказати: Путін у цих переговорах як таких не зацікавлений. Тобто він може погодитись на те, щоб когось свого представників послати, який підпише із Зеленським акт про капітуляцію. Тому, на даний момент, мені складно уявити якісь такі серйозні аргументи в України зараз, які могли б переконати в Росію у зворотному.

Чи є ймовірність, що Трамп може посилити санкції проти РФ і розширити дозволи на застосування американської зброї. Це те, до чого намагаються аргументовано спонукати Трампа ті американські, західні експерти, які зараз пробують змоделювати формат майбутніх переговорів і ті аргументи, які можуть подіяти на Путіна. Це санкції, насамперед, стосовно тих секторів, які позбавляють Росію фінансування війни. І друге — це збільшення допомоги України, в тому числі, зняття обмежень, надання більшої кількості далекобійної зброї. Але це має бути значно ширший пакет. Я б сказав так, що це перші два пункти, які вже озвучили, і які, в принципі, Трамп може згадати Путіну — ось бачиш, це те, що я можу зробити. А в мене є ще в запасі ще з десяток цього всього. І дуже добре було б для того, щоб Путін це почув, щоб, скажімо так, наступного дня хоча б один із цих пунктів був реалізований. А тоді можна потихеньку розкривати решта цих пунктів, його схопити за горлянку, образно кажучи, і потихеньку придушувати, потім питати, чи він не передумав.

Але це, знову ж таки, наші побажання, або ж один із варіантів, як це може бути, далеко не факт, що так воно і буде. І наші оптимістичні сценарії розуміння того, як може розвиватися ситуація за активної допомоги Сполучених Штатів і Дональда Трампа у завершенні цієї війни.

В Офісі президента активно розповідають про те, що Трамп і Зеленський можуть зустрітися, чи принаймні поговорити по телефону, і дуже сподіваються, що ця розмова відбудеться одразу після 20 січня, тобто після інаугурації Дональда Трампа. Єдине, що я можу сказати, що надзвичайно важливо, щоб така розмова чи то телефонна, чи краще особиста зустріч відбулися до того, як Трамп буде говорити з його російським візаві. Власне для того, щоб узгодити спочатку позицію з Україною, щоб зрозуміти позицію України і вже потім спілкуватися з диктатором Путіним. Навіть якщо вона не буде на 100% узгоджена, просто сам факт того, що перед розмовою з Путіним Трамп говорив би із Зеленським, надзвичайно важливий і символічний.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV