«Здатися шляхом переговорів». Die Welt опублікувала проєкт угоди, яку Україна та Росія могли укласти на початку повномасштабної війни

Україна мала погодитись на нейтралітет та зменшити чисельність збройних сил, пише у п’ятницю, 26 квітня, Die Welt з посиланням на цей 17-сторінковий документ, який став доступним німецькому виданню.

Як йдеться в матеріалі, проєкт узгодили на перемовинах 15 квітня 2022 року. Росіяни вимагали від України нейтралітету та обмеження розміру армії: кількості військових, авіації, зброї та техніки. Окуповані території мали залишитися за Росією.

Лише кілька пунктів договору залишилися неузгодженими. Їх мали персонально обговорити російський диктатор Володимир Путін і президент України Володимир Зеленський, але цього не сталося.

Одразу після російського нападу у лютому 2022 року, пише Die Welt, сторони розпочали перемовини про припинення вогню. Росіяни хотіли примусити Україну здатися шляхом переговорів.

Одним з головних зобов’язань України, відповідно до угоди, мав би бути постійний нейтралітет: жодного членства у військових союзах, насамперед — НАТО. Водночас прямої заборони на вступ України в Євросоюз в документі немає.

Україна також погоджувалася ніколи не мати ядерну зброю, не допускати іноземних військових та зброю на свою територію, не надавати іншим країнам доступ до своєї військової інфраструктури, не брати участі в конфліктах та спільних військових навчаннях з іншими країнами.

Щодо зобов’язань РФ, то росіяни обіцяли більше не нападати на Україну. Росія погоджувалася, що вона сама, США, Британія, Франція та Китай можуть надати Україні комплексні безпекові гарантії. Україна також хотіла внести до списку цих гарантів Туреччину, а Росія — Білорусь.

Відповідно до цих гарантій, у випадку збройного нападу на Україну ці країни мусять підтримати Україну у праві на самооборону протягом трьох днів в формі спільних дій або окремих повноважень країн-гарантів. Всі держави мали б підписати та ратифікувати угоду.

Також РФ вимагала, аби рішення про допомогу Україні схвалювалося одностайно — це дало б росіянам право вето. Україна хотіла, аби гаранти безпеки могли створити безпольотну зону в разі нападу, але цю вимогу росіяни не прийняли.

Ці гарантії не розповсюджувалися на Крим і Севастополь — фактично в межах цього проєкту вони залишалися під контролем Росії.

Щодо Донбасу, то залишається незрозумілим, яку саме частину регіону не було б включено в положення про гарантії безпеки. Росіяни наполягали, аби Путін та Зеленський особисто визначили кордони на сході — цей варіант Україна відкинула. Зі свого боку, Україна нібито погоджувалася поступитися тими територіями, що їх Росія вже окупувала з 2014 року.

Die Welt з посиланням на двох учасників перемовин з українського боку пише, що Росія демонструвала готовність вивести війська з України, але не з Донбасу та Криму. Путін та Зеленський мали персонально узгодити деталі виводу — учасники перемовин очікували, що це станеться у квітні 2022 року.

З посиланням на члена української делегації Давида Арахамію Die Welt пише, що тодішній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон приїхав до Києва 9 квітня і заявив, що його країна з Росією «нічого не підписуватиме», а Україна має продовжувати опір.

Джонсон пізніше заперечив цю інформацію, але існують підстави вважати, що пропозиція про надання гарантій безпеки Україні провалилася на цьому етапі.

Ще одне нерозв’язане питання, відповідно до документа — чисельність української армії після війни: росіяни вимагали скоротити українську армію до 85 тисяч солдатів, Україна запропонувала 250 тисяч. Нині ця цифра складає близько мільйона

Не вдалося досягти згоди й щодо техніки. РФ вимагала скоротити кількість українських танків до 342 одиниць, а бронетехніки — до 1029. Україна хотіла мати до 800 та до 2400 одиниць відповідно.

Те саме стосується й авіації та морських сил. Росіяни вимагали залишити 102 винищувачі, 35 гелікоптерів та два військових кораблі — Україна хотіла мати 160 літаків, 144 гелікоптерів, вісім суден.

Насамкінець, не договорилися сторони й про артилерійські знаряддя. Росія хотіла залишити Україні 519 — Україна наполягала на 1900. Росіяни вимагали, аби в України залишилося 96 РСЗВ з максимальною дальністю 40 км — українська сторона хотіла мати 600 одиниць з дальністю до 280 км.

Кількість українських мінометів, відповідно до російських планів, мала бути скорочена до 147 — Україна хотіла мати до 1080. Вимогою росіян щодо протитанкових ракет було 333 одиниці — Україна хотіла залишити 2000.

За інтерпретацією Die Welt, цей проєкт угоди демонструє, наскільки близько сторони були до укладення договору.

Проте після стамбульського саміту росіяни висунули додаткові вимоги: статус другої державної мови для російської, офіційна заборона в Україні «фашизму, нацизму та агресивного націоналізму», скасування взаємних санкцій, позовів в міжнародних судах. Ці вимоги Україна відкинула.

З посиланням на кількох дипломатів, що брали участь в перемовинах, Die Welt пише, що навесні 2022 року до договору був серйозний інтерес, але коли Росію відкинули від Києва, вона заявила, що хоче зосередитися на завоюванні сходу України.

«Це була найкраща угода, яку ми могли мати», — цитують автори неназваного члена української делегації.

Німецьке видання вважає, що навіть після понад двох років війни ця угода все ще виглядає вигідною в ретроспективі.