Забудьте про середземноморську дієту. Британець місяць харчувався лише місцевими продуктами — це практикують і в Україні

У рамках Шетландського місяця їжі консультант-педіатр Алекс Арматідж з Шотландії поставив собі завдання вижити лише на місцевих продуктах протягом вересня. Він уже виходив на своєму каяку ловити рибу, збирав гриби та ягоди, ласував овочами з городу свого сусіда та вручну збивав масло.

Арматіж також є радником від партії Шотландських зелених, і він розповів BBC, що виріс у Лондоні, де чув історії про дитинство своєї бабусі на Шетландських островах. Його захоплювало, як люди могли виживати на архіпелазі, розташованому більш ніж за 160,9 км на північ від материкової Шотландії.

Відомо, що тамтешнє населення покладається на регулярні поставки їжі, що транспортується поромом. Але Арматідж висловлює стурбованість: «Якби пором не приходив на Шетландські острови тиждень, а в Tesco [місцева мережа супермаркетів — ред.] закінчилася їжа, що сталося б, якби це тривало довше, і нам дійсно довелося б виживати тут самим. Це змусило мене задуматися, чи зможуть люди насправді вижити на продукції Шетландських островів? Я подумав, що проведу цей уявний експеримент».

З чого складається харчування

Арматідж починає день з ситного сніданку — яєць, риби та овочів, «підсмажених» на шетландському маслі. «Сьогодні вранці я приготував яйця Флорентин з яєць, якими мені пожертвували [на острові є спеціальні бокси, де жителі можуть залишати домашні продукти]», — розповів він. «У мене також є велика партія оселедця, який є чудовою та дуже традиційною шетландською рибою для смаження», — додав доктор. Більшість продуктів йому дали сусіди, але шетландське молоко та вершки він купує в місцевому магазині.

Доктор ділиться проходженням свого експерименту на сторінці в Instagram: «Я був на збиранні їжі. У мене є гриби з Бурри. Я тільки що назбирав ожини з однієї з доріжок у Лервіку, і я також рибалив — у мене є каяк». Але є деякі продукти, які просто неможливо виробити в прохолодному кліматі Шетландських островів. На запитання, чого йому найбільше бракує під час місячного випробування, він відповів: «Це має бути кофеїн. На щастя, я подолав кофеїнову ломку», — поділився він, пояснивши, — «Це було дуже важко, близько трьох днів. Це неприємно — у вас просто постійно болить голова.»

Обіди та вечері чоловіка здебільшого складаються зі смажених білкових продуктів та овочів. Наприклад, Арматідж на п’ятий день приготував хашбрауни (буряк, петрушка, цибуля та картопля), смажені яйця та гриби на вершковому маслі.

Це вже третій рік, коли Армітаж випробовує себе, харчуючись лише продуктами Шетландських островів протягом місяця. Але чи є в цьому щось нове?

Цей експеримент є частиною світового тренду на локальну їжу. Він проглядається не лише у забезпечених країнах із відносно стабільною економікою. Українські ресторани та продуктові мережі також просувають ідею харчування продуктами та використання суто українських продуктів, і бажано таких, що вирощені в межах області.

Глобальна продовольча система є основним джерелом викидів парникових газів, які спричиняють зміну клімату і становлять близько однієї третини світового вуглецевого сліду. Отже, споживання їжі, вирощеної неподалік від дому, могло б миттєво зробити наші страви більш кліматично сприятливими. Окрім того, дослідження показують, що місцевий вибір також може допомогти розвивати місцеву економіку та зміцнювати зв’язки з громадою.

Локальне харчування в Україні

Використання локальних продуктів не є чимось новим, а скоріше поверненням до звичного життя у сільській місцевості. Практика покладатися суто на врожай та худобу досі є популярною в селах по Україні, особливо у віддалених частинах та територіях з ускладненою логістикою. З початком війни в Україні у 2014 році кількість таких територій збільшилася так само, як і в 2022 році. Місцевим доводиться розраховувати на власні продукти та город.

Водночас соцмережі поповнюються тими, хто самовільно переходить на такий спосіб життя, переїжджаючи у село та вирощуючи власні продукти. Звучить романтично до моменту, поки не з’явиться бажання додати до вівсянки ківі, випити чаю, і на вечерю поласувати лососем, авокадо чи оливками. Ці продукти є імпортними, хоча якщо вони вирощені у вашій місцевості, цілком підпадають під локальне харчування. Тим не менш, все одно існує можливість завітати до магазину та придбати готові ковбаси, сири та крупи.

У час масованих ракетних та дронових атак росії по українській продовольчій системі подумайте про нові підходи та практики не лише задля екологічного підходу, а як про безпекову міру.