Траса смерті Маріуполь-Мелітополь. Чого домагається Україна

обмежує можливості постачання російських військ у Криму і на південній ділянці фронту. З часом цей ефект буде лише наростати. Примітно, що російська влада вже заборонила цивільний рух транспорту цим маршрутом.

По-третє, кампанія глибинних ударів по російській нафтовій інфраструктурі дає подвійний ефект: з одного боку, вона підточує фінансові можливості Росії з ведення війни, а з іншого — посилює психологічний тиск на російське суспільство, яке дедалі виразніше усвідомлює, що жоден регіон країни більше не може вважатися повністю недосяжним для українських ударів.

По-четверте, держсекретар США Марко Рубіо тепер і сам публічно визнав, що мирний процес зайшов у глухий кут. Його заява про те, що переговори не принесли жодних результатів, так само як і його пряме визнання фактичної відсутності діалогу, мають принципове значення. Це підриває дипломатичну двозначність, яка дозволяла Москві позиціонувати себе як прихильника мирного врегулювання, водночас продовжуючи атакувати Україну на землі та з повітря.

Тепер головне питання полягає в тому, чи трансформуються слова Рубіо в конкретні дипломатичні кроки — зокрема, у нові санкції проти Росії, про які неодноразово згадували і сам Рубіо, і Зеленський, але запровадження яких адміністрація Трампа досі послідовно відкладала.

Лінія фронту

Цього тижня на фронті зберігалися запеклі бойові дії високої інтенсивності, під час яких Україна зуміла домогтися помітних локальних успіхів, хоча загальна конфігурація фронту, як і раніше, залишається нестабільною. Згідно зі зведенням Russia Matters War Report Card від 20 травня 2026 року, за період із 21 квітня до 19 травня російські війська в сукупності втратили контроль над 69 квадратними милями української території. Тільки за тиждень із 12 до 19 травня втрати Росії становили ще 29 квадратних миль — серйозний відкат, який аналітики пов’язують як із діями України щодо порушення російської логістики на півдні країни, так і з українськими контратаками на північному напрямку.

Ця кампанія реалізується відразу за трьома основними напрямками

На півночі Харківської області українським силам вдалося домогтися відчутного просування. В огляді ISW від 19 травня 2026 року повідомлялося, що українські підрозділи просунулися в північній частині Харківської області, а також на Куп’янському та Гуляйпільському напрямках. Не йдеться про масштабні прориви, однак ці успіхи свідчать про те, що Україна зуміла перехопити й утримувати локальну ініціативу в секторі, де одним із ключових завдань російських військ залишається спроба відтіснити українські сили від кордону з Бєлгородською областю і створити загрозу Харкову зі сходу.

Пізніше українські підрозділи провели механізовану контратаку в районі Борової, зумівши просунутися вглиб російської оборони приблизно на п’ять кілометрів. Згідно з останнім звітом Інституту вивчення війни, російські військові блогери стверджували, що українські сили завдали удару по передових позиціях 20-ї загальновійськової армії РФ у момент, коли російські частини перебували у стадії перегрупування. Перебільшено оптимістичні звіти російських військових керівників, таких як Герасимов, про становище на фронті дають змогу українській армії використовувати прорахунки і слабкості в системі російської оборони.

Незважаючи на ці успіхи України, темпи російських операцій залишаються вкрай високими. За даними Генерального штабу України за 21 травня 2026 року, всього за одну добу було зафіксовано 233 бойових зіткнення.

Одночасно Росія завдала 98 авіаударів, скинувши 325 керованих авіабомб, застосувала 8902 дрони-камікадзе Shahed і здійснила понад 3000 ударів по населених пунктах і військових позиціях.

Рубіо і дипломатичний застій

Дипломатичну картину тижня багато в чому визначав рідкісний прояв відвертості з боку Вашингтона. Виступаючи 22 травня 2026 року, держсекретар США Марко Рубіо публічно визнав, що мирні переговори щодо України зайшли в глухий кут: «Нас не цікавлять нескінченні зустрічі, які ні до чого не приводять». Однак, наголосив він, Вашингтон, як і раніше, готовий бути посередником, — за умови, що переговори зможуть нарешті набути дійсно конструктивного характеру.

Наразі, додав він, таких переговорів не ведеться.

Рубіо також публічно заявив, що війна навряд чи завершиться повною воєнною перемогою однієї зі сторін, а єдиним реалістичним сценарієм залишається переговорне врегулювання. При цьому він стверджує, що Україна зараз «отримує більше підтримки, ніж будь-коли раніше» в межах чинних програм безпеки та військової допомоги.

На зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у шведському Гельсінгборзі Рубіо озвучив низку сигналів, які одночасно заспокоїли європейських союзників і викликали в них тривогу. Завершуючи переговори, він прямо дав зрозуміти: військова присутність США в Європі згодом скорочуватиметься, проте Вашингтон наполягає, що його прихильність колективній обороні НАТО залишається незмінною.

Рубіо також закликав країни НАТО орієнтуватися на рівень оборонних видатків у розмірі 5% ВВП, хоча пізніше в коментарях для преси дещо пом’якшив формулювання, заявивши, що союзники повинні «рухатися шляхом до досягнення 5% у перспективі».

Рубіо також визнав стурбованість Вашингтона випадками, коли російські безпілотники відхиляються в повітряний простір країн НАТО. «Це викликає тривогу, тому що завжди існує ризик, що подібний інцидент може перерости в щось набагато серйозніше», — зазначив він.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що президента України Володимира Зеленського запрошено на липневий саміт НАТО в Анкарі, що підкреслює збереження політичної підтримки Києва.

Операції з блокування резервів і порушення логістики (середньої дальності)

Україна веде системну і дедалі ефективнішу кампанію з порушення російської логістики і блокування резервів на півдні країни і вздовж сухопутного коридору, що з'єднує Росію з Кримом. Ця кампанія, що охоплює зону на відстані приблизно від 50 до 150 кілометрів, можливо, стала найбільш значущою військовою зміною останніх місяців.

Відомі як операції Middle Strike (середнього удару) або Mid-Range Strike (удари середньої дальності), вони відносяться до категорії інтердикційних дій, тобто військових операцій, мета яких — затримати, порушити або знищити сили, запаси і системи управління супротивника в тилу або на підходах до зони бойових дій, до їхнього вступу в бій із дружніми військами.

У докладному аналізі, опублікованому 17 травня 2026 року, військовий кореспондент Стефан Коршак у своєму аналізі на Substack стверджував, що Україна фактично знайшла спосіб відрізати Крим від російської території не через масштабний сухопутний наступ, на який очікувало чимало західних аналітиків, а за допомогою дронової кампанії з руйнування маршрутів постачання.

Очевидно, ця кампанія реалізується відразу за трьома основними напрямками.

Перший напрямок оперативних зусиль пов’язаний зі спробами України порушити роботу транставрійської залізничної лінії Росії — нового маршруту, що проходить від Таганрога через Маріуполь до Мелітополя і призначений для створення сухопутного залізничного сполучення в обхід Керченського мосту.

Українські Сили спеціальних операцій і ГУР почали влаштовувати засідки на російські паливні потяги із застосуванням дронів ще приблизно з травня 2025 року, блокуючи одноколійну лінію і знищуючи ремонтні поїзди, які спрямовували для її розчищення. До кінця 2025 року Росія могла використовувати лише рідкісні броньовані вантажні потяги на старому маршруті, що проходить ближче до українських позицій. Наразі залізнична гілка, як і раніше, залишається фактично виведеною з ладу.

Другим напрямком стала траса Мелітополь-Маріуполь, а також інші дороги, сполучені з цим маршрутом. Починаючи з середини 2025 року українські безпілотники почали регулярно патрулювати трасу, полюючи за російськими військовими вантажівками. Розширення цих можливостей пов’язане як із масштабуванням українських дронових операцій у ближньому тилу противника, так і з появою нових систем середнього радіусу дії: ударних дронів Bulava, RAM-2X і Blyskavka, а також розвідувального комплексу Shark.

Російські військові блогери вже відкрито скаржаться на систематичні атаки на вантажний транспорт на маршруті Мелітополь-Маріуполь.

Третій напрямок пов’язаний із морськими ударами, мета яких — ізолювати Крим зі східного напрямку. Наприкінці квітня 2026 року українські сили атакували два російські патрульні катери, які забезпечували охорону Керченського мосту, а вже 4 травня удар морського дрона знищив катер ФСБ разом з екіпажем. Ці операції підривають не тільки боєздатність російських морських сил, а й систему безпеки, що захищає найважливіший логістичний об'єкт Росії в Криму.

Глибинні удари України

Минулого тижня українська кампанія далекобійних ударів по російській енергетичній інфраструктурі вийшла на новий рівень як за інтенсивністю, так і за географією атак. 21 травня 2026 року президент Володимир Зеленський повідомив, що українські безпілотники завдали удару по Сизранському нафтопереробному заводу в Самарській області — більш ніж за 800 км від українського кордону. Російське видання Astra підтвердило атаку на підприємство, що належить Роснефти.

А на початку травня українські дрони атакували нафтопереробний завод в Ухті в Республіці Комі — приблизно за 1750 км від кордону з Україною. У публікаціях цей удар називали однією з найбільш далекобійних операцій України за весь час війни.

За оцінкою Atlantic Council, ця затяжна кампанія суттєво обмежила спроможність Росії отримувати вигоду зі світової енергетичної кон’юнктури та водночас сприяла найбільш значним успіхам України на полі бою з 2024 року. Прогноз економічного зростання Росії на 2026 рік уже було знижено з 1,3% до 0,4% на тлі тиску, якого російська військова економіка зазнає через поєднання українських ударів і західних санкцій.

У своїй публікації на Substack від 9 травня 2026 року Стефан Коршак повідомив про перший випадок комбінованого застосування крилатих ракет Flamingo разом із далекобійними ударними дронами AN-196 Liutyi у межах однієї комплексної операції. Метою атаки став військовий електронний завод ВНДІР-Прогрес у Чебоксарах. Ця операція продемонструвала розширення українського арсеналу багаторівневих ударних схем, що поєднують важчі далекобійні засоби ураження з невеликими високоточними системами, керованими операторами, що дає змогу досягати комплексного ефекту під час ударів по добре захищених промислових об'єктах у глибині російської території.

Можна згадати ще один важливий епізод, — Україна завдала нового удару по російських військово-морських об'єктах у районі військово-морської бази Новоросійська в Краснодарському краї. За даними Сил безпілотних систем України, серед уражених цілей — ракетний корабель на повітряній подушці проєкту 1239, фрегат Адмірал Ессен, зенітний ракетний комплекс Оса, командні пункти, бази, логістичний вузол та інші об'єкти інфраструктури.

Переклад NV

Текст публікується з дозволу автора. Вперше надруковано на substack.com