NV Преміум

Пусте місце. Чому відставка Руслана Кравченка загрожує одразу двом Офісам — президента та генпрокурора — аналіз NV

Політика

9 вересня, 10:30

NV з’ясував, хто може стати новим очільником Офісу генпрокурора, і пояснює, чому цей процес не буде швидким і вряд чи задовільніть суспільство.

Увечері 7 вересня генпрокурор Руслан Кравченко, на тлі гучного розслідування НАБУ та САП по справі Карфаген щодо «кришування» представниками Офісу генпрокурора (ОГПУ) кол-центрів, подав заяву про відставку. За його словами, це було «політичне рішення», яке він ухвалив «свідомо». У процесі «усвідомлення», схоже, брав участь сам президент Володимир Зеленський, — принаймні, у Кравченка була зустріч із очільником держави.

«В мене була достатньо довга зустріч з генпрокурором, він написав відповідну заяву, і подання буде направлено до Верховної Ради», — повідомив президент.

При цьому ще напередодні Кравченко заявляв, що не має процесуального статусу у справі Карфаген, ситуацію щодо себе вважає спробою політичного тиску та не планує звільнятися.

На вихідних НАБУ і САП проводили обшуки у Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера. А напередодні ВАКС арештував головного фігуранта справи — начальника кібердепартаменту ОГП Сергія Кропиву з альтернативою застави у 120 млн грн, а також його співмешканку Єлизавету Івахненко та водія Сергія Куцого.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

8 вересня мало відбутися засідання комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності і туди навіть прийшов Кравченко, який готовий був відповідати на запитання й по справі Карфаген. Але, як повідомив NV депутат, що входить до комітету та погодився говорити на умовах анонімності, засідання відкрили та швидко закрили, — схоже, так зробили тому, аби Кравченко не наговорив зайвого і ця інформація не розійшлась по новинах.

У підсумку депутати вирішили провести невідкладне засідання комітету тоді, коли президент погодить звільнення генпрокурора.

Звільнити Кравченка для президента не є проблемою. Проте тоді перед очільником держави постане справді складне завдання: якщо прибрати діючого очільника ОГПУ, то кого посадити у вакантне крісло?

Тимчасове рішення

При президенстві Зеленського всі генпрокурори подають у відставку ніби за власним бажанням, зауважила у коментарі NV Тетяна Шевчук, юристка та членкиня правління Центру протидії корупції (ЦПК).

«Без Зеленського він би заяву не написав, — підтвердив депутат з правоохоронного комітету. — Він два дні „петляв“ як міг, поки його не викликали і не сказали писати заяву. Він би в житті не написав, якби не було політичного тиску».

Тепер президент має направити відповідне подання до Ради, а депутати — проголосувати за звільнення Кравченка. Таке голосування може пройти вже наступного тижня, адже він є пленарним. Співрозмовники видання впевнені, що депутати нададуть необхідну кількість голосів «за».

При цьому представник правоохоронного комітету сумнівається, що наступного тижня буде й призначення нового генпрокурора.

«В них немає людини», — пояснив цей співрозмовник редакції.

З огляду на це Офіс генпрокурора поки буде очолювати виконувач обов’язків. Згідно із законом, такою людиною мала б бути перша заступниця Марія Вдовиченко. Проте, за інформацією депутата від Євросолідарності Олексія Гончаренка, вона написала заяву на звільнення: Вдовиченко не має підозри, але фігурує на плівках НАБУ і САП. До того ж, під час обшуку у неї виявили коштовності та дорогі годинники, зокрема Rolex, які, за версією слідства, їй подарував Кропива на день народження. А журналісти-розслідувачі описали цілу схему родинних зв’язків Вдовиченко, які тягнуться у російські державні органи.

Тому, за оцінками джерел NV, скоріше за все в. о. генпрокурора стане один із «звичайних» заступників Кравченка.

У пошуках варіантів

Кравченко свого часу був, за даними джерел NV, близьким до голови Одеської ОВА Олега Кіпера. А на посаду в ОГПУ його пролобіював колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак. Останнього вже немає на Банковій, тож потенційний кандидат на крісло керівника ОГПУ може стати «квотою» заступника керівника ОП Олега Татарова або ж ставлеником від Ради. Шевчук запевняє, що парламентарі хотіли б бачити на посаді саме депутата, і можливим варіантом є Сергій Іонашус, представник Слуги народу та голова правоохоронного комітету.

За словами джерела редакції з правоохоронного комітету Ради, Іонушаса дійсно кілька разів просували на посаду генпрокурора. Та співрозмовник видання впевнений, що «це не його [Іонушаса] місце абсолютно, — він з комітетом справитись не може».

Шевчук з ЦПК додала, що голова фракції СН Давид Арахамія безумовно хоче мати «свого» генерального прокурора на тлі чуток про можливі розслідування щодо нього самого.

«Інші посади для парламентарів в правоохоронній системі не мають такого великого значення, а ось генеральний прокурор — це та людина, яка дозволяє кримінальні розслідування, фактично контролює депутатський імунітет, вносить справи до реєстру судових розслідувань, — пояснила Шевчук. — Для багатьох народних депутатів це їхня гарантія безпеки».

Що ж до кандидатів від Татарова, то той, скоріше за все, просуватиме когось з керівники обласних прокуратур чи департаментів Офісу генпрокурора, вважає членкиня правління ЦПК. При цьому юристка зазначила, що за останній рік Кравченко «перетасував» людей під себе, тож наразі важко сказати, хто з керівництва ОГПУ є людьми, близькими до заступника керівника ОП.

Офіс «ручних людей»

Пошук кандидат на посаду — це тактична проблема. Є й стратегічна: Шевчук впевнена, що за існуючих обставин та процедур будь-який наступний генпрокурор так само буде залежати від президента чи парламентської коаліції.

«У нас все життя при всіх владах генпрокурор — це був своя ручна людина», — погоджується представник комітету з правоохоронної діяльності, що говорив з редакцією на умовах анонімності.

За останні 12 років жоден з генеральних прокурорів не пробув на посаді весь строк своїх повноважень, наголосила Шевчук.

«У нас проблема значно ширша, ніж просто персоналія генерального прокурора. Це сама процедура і надмірна політизація посади генпрокурора, — наголосила вона. — Генеральний прокурор стає на політичну службу до президента чи до правлячої коаліції. І за це він, як винагороду на свої послуги, отримує карт-бланш на здійснення корупційних дій».

На думку юристки, цю проблему можна вирішити лише зміною процедури призначення, що є одним із зобов’язань України для вступу у Євросоюз. І у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який запроваджує прозору конкурсну процедуру відбору на посаду генпрокурора та посилює гарантії його незалежності.

Шевчук впевнена, що Україна ухвалить зміни щодо генпрокурора, але коли це станеться прогнозувати не береться. «За розкладом це має бути наступного року. Але навіщо тягнути до наступного року те, що можна зробити зараз? — дивується експертка. — Рано чи пізно воно станеться, як і всі інші реформи в цьому секторі, які викликають купу опору. Є речі важливіші, ніж небажання деяких депутатів потрапити в тюрму».

Юристка вважає, що таке рішення дасться не просто, адже «Зеленський так просто не віддасть [вплив на призначення генпрокурора], не деполітизує цю посаду».

«Як швидко Рада це зробить? Це буде так само, як зі відставкою Кравченка: заперечення, торг, агресія, потім прийняття необхідного законопроекту», — додала Шевчук.

Джерело NV з правоохоронного комітету підтримало ідею відкритого конкурсу на посаду очільника ОГПУ. Проте співрозмовник редакції впевнений, що найближчим часом відповідний законопроєкт не приймуть.

«Якщо поставлять вимогу ухвалити протягом пів року-року, це зроблять, — сказав цей депутат. — Але це має бути пріоритет. Бо у нас кожен раз, коли щось вилазить, нас за це хапають. І забувають про це до наступної медійної хвилі».

На думку джерела, необхідно модернізувати законодавство, — і починати потрібно зі зміни конкурсних комісій та складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

«Всю систему прокуратури треба змінювати. Нам точно треба конкурси, — зробити якісь громадські ради, тільки нормальні, доброчесності», — додав цей депутат.

«Шобло лишається»

«Заходиш [в ОГПУ] - це просто дім моди. Ви згадаєте, як [Ірина] Венедіктова [була генпрокурором у 2020−2022 роках] сиділа і розказувала, що це вона в підробках ходить, — розповів співрозмовник редакції з правоохоронного комітету ВР. — Ми зараз всі вчепилися в цього Кропиву, а всі забули, що в нас вже були такі самі „діамантові“ прокурори. Згадайте оці всі брюліки, згадайте [Дмитра] Суса [колишнього прокурора], який Audi записував на 86-річну бабусю».

«Влада змінюється, люди змінюються, генпрокурори змінюються, але оце все шобло лишається. Якщо це не поміняти, нічого не зміниться, ми можемо ставити хоч 150 різних генпрокурорів», — впевнений співрозмовник NV.

Тому, на його думку, новий генпрокурор має працювати над очищення систем, зокрема, впровадження поліграфів та оцінки доброчесності прокурорів.

У разі політичного призначення наступник Кравченка виконуватиме ті формальні та неформальні задачі, які поставить перед ним президент і Рада, зазначила Шевчук з ЦПК. Для останніх особливо актуальним є питання стримування НАБУ та захист чиїхось інтересів.

Проте, на думку юристки, насправді наступний генпрокурор повинен зупинити діяльність незаконних кол-центрів. «Ситуація з ними реально показала, що джин вийшов з пляшки, — наголосила вона. — Це кришування правоохоронними органами призвело до того, що вони ростуть як гриби після дощу. І це стало для нас міжнародною проблемою».

Ще одна першочергове завдання для нового генпрокурора, на думку юристки, — розібратись із протистояння СБУ та ГУР. Адже саме очільник ОГПУ має контролювати подібні розслідування та повертати ситуацію до правового пола.

Інші новини

Всі новини