Дослідження назвало один режим інтервального голодування, який ефективніший за дефіцит калорій для схуднення

Протягом року дослідники спостерігали за двома групами людей з надмірною вагою та ожирінням (ІМТ від 27 до 46), віком від 18 до 60 років. Одна група дотримувалася традиційної схеми щоденного обмеження калорій, інша — режиму інтервального голодування за системою 4:3. Це означає, що чотири дні на тиждень люди харчувалися без обмежень, а три дні істотно скорочували калорійність раціону — до 400−600 калорій у жінок і 500−700 у чоловіків.

Результати показали: учасники, які дотримувалися методу 4:3, у середньому втратили 7,6% від своєї початкової ваги, тоді як у групі з постійним дефіцитом калорій — 5%. Дослідження, опубліковане в Annals of Internal Medicine, підтвердило: інтервальне голодування може забезпечити помірно більш виражене зниження ваги.

Науковці наголосили: 4:3 — це не те саме, що харчування за часом (наприклад, популярні схеми 16/8 або 14/10). У цьому разі йдеться саме про чергування днів із дуже низьким споживанням енергії та днів без обмежень. Причому дні голодування не повинні йти поспіль, а у вільні від обмежень дні учасникам рекомендували обирати більш здорову їжу, але підрахунком калорій вони не займалися.

Важливою частиною експерименту стала поведінкова підтримка: учасники обох груп регулярно консультувалися з дієтологом, отримували поради щодо раціону, мотивації та адаптації до нового стилю харчування.

«Інтервальне голодування 4:3 — це безпечний та ефективний спосіб схуднення, який можна розглядати як альтернативу іншим перевіреним методам», — зазначив один з авторів дослідження Даніель Остендорф. Він також підкреслив, що почати краще з одного дня на тиждень, поступово переходячи до триденної системи.

Дослідники звернули увагу, що учасники воліли з'їдати добову норму калорій за один прийом, а протягом дня підтримували водний баланс за допомогою некалорійних напоїв — наприклад, чорної кави або ароматизованої води без цукру.

Однак команда підкреслює: для інших груп населення — літніх людей, підлітків, вагітних жінок і людей із хронічними захворюваннями — необхідні додаткові дослідження.

Вчені сподіваються на продовження спостережень, щоб з’ясувати, які категорії людей найкраще реагують на таку дієту і чи здатна вона забезпечити стійкий результат у довгостроковій перспективі.