«Рекордна кількість». У Казахстані порушили 700 кримінальних справ проти тих, хто став найманцем РФ на війні проти України — росЗМІ

Про це 25 грудня повідомляє видання Медиазона з посиланням на спільні підрахунки з проєктом Прощай, оружие.

За словами журналістів, у Казахстані суди виносять однакові вироки і найманцям ПВК Вагнера, і тим, хто підписав контракт із Міноборони РФ.

Як вважають місцеві правоохоронці, всі такі громадяни країни, з погляду Кримінального кодексу Казахстану, «здійснювали злочинний умисел» — щодо участі у війні РФ проти України.

Водночас, як зазначає «Медіазона», раніше кількість таких справ у Казахстані обмежувалася десятками на рік, але у квітні й у липні 2025 року2025-го, після публікації українським проєктом Хочу жити списку з 1 200 імен громадян Казахстану, які воюють або воювали проти України на боці Росії, ситуація змінилася в бік збільшення.

Згідно з підрахунками Медіазони і Російської служби ВВС, загалом на війні РФ проти України загинули майже 200 або громадян Казахстану, або уродженців цієї країни.

«Найактивніше в російську армію вербують громадян пострадянських республік: дається взнаки низький мовний бар'єр, значна кількість росіян у сусідніх країнах і значна кількість мігрантів у Росії. Перший час таке вербування відбувалося переважно через ПВК Вагнера та інші парамілітаристські організації, а з осені 2022 року іноземців запросили служити і в офіційній російській армії. Пізніше цей закон кілька разів уточнювали, розширюючи його дію і додаючи в нього все нові привілеї щодо прискореного набуття громадянства РФ», — пише Медіазона.

При цьому, як зазначають журналісти, офіційно влада Казахстану дотримується досить нейтральної позиції з приводу повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну. Президент країни Касим-Жомарт Токаєв, зокрема, публічно закликав до мирних переговорів і заявляв, що готовий стати посередником.

У квітні 2025 року видання Важные истории з посиланням на дані витоку єдиної медичної інформаційно-аналітичної системи (ЄМІАС) повідомляло, що на боці Росії проти Сил оборони України воюють найманці щонайменше з 48 країн. За інформацією видання, лише в Москві з квітня 2023 року до травня 2024 року в армію могли набрати понад 1,5 тисячі іноземців.

11 липня ВВС Русская служба повідомила, що на фронті в Україні ліквідували понад 500 іноземців із 28 країн, які вирушили на війну у складі російських загарбницьких військ.

При цьому журналісти наголошували, що йдеться тільки про тих жителів іноземних держав, які на момент підписання контракту з Міністерством оборони країни-агресора РФ не мали російського громадянства і чия смерть була підтверджена на основі відкритих джерел. А це означає, що реальні цифри втрат іноземців у лавах загарбницьких військ РФ набагато вищі.

14 серпня Координаційний штаб з питань поводження з полоненими на запит Слідства.Інфо повідомив, що в українському полоні перебувають понад сто громадян із 32 країн світу, без урахування росіян. Найбільше серед полонених — громадян країн Центральної Азії. На першому місці Узбекистан, на другому Таджикистан. Також у лідерах Непал, Білорусь і Шрі-Ланка, Казахстан та Ємен.

19 вересня Українська правда з посиланням на джерела у спецслужбах повідомила, що РФ разом з Іраном активно здійснює масштабні операції із залучення найманців для участі в бойових діях на боці російської армії. Переважно йдеться про громадян Іраку, Сирії, Афганістану, Лівії, Ємену та інших країн Близького Сходу,

6 листопада влада Південно-Африканської республіки заявила, що 17 громадян країни стали жертвами шахрайської схеми — їх завербували під приводом високооплачуваної роботи, а потім відправили в зону бойових дій на Донбасі.

1 грудня агентство Associated Press повідомило, що ведучу державної радіостанції SAfm Нонкулулеко Мантулу заарештували за підозрою у вербуванні чоловіків для участі у війні проти України на боці країні-агресора Росії.