Росіяни вивели ще одну групу із 16 супутників на орбіту. Тобто росіяни знову пробують наздоганяти нас. У нас є система пана Ілона Маска, і ми за допомогою цієї системи управляємо нашими дронами, які залітають до 100 км і більше на російську територію, інколи навіть далі, наскільки є покриття. Росіяни пробують зробити те саме. Головне в цій системі, яка називається Рассвет, — відновити інформаційні потоки, тобто зв’язок між підрозділами російських Збройних сил.
Це теж небезпечно, насамперед для
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
наших оборонців, для нашої лінії фронту. І з іншого боку, це вкрай небезпечно для прифронтових міст і областей. Тому що росіяни за допомогою цієї системи зможуть управляти оцими Шахедами-сікерами, тобто дронами, на яких є відеокамери, які летять не лише за координатами цілі. Якщо по дорозі бачать якусь важливу для них ціль, то оператор може його навести на цю ціль. Тобто вони можуть високоточно вражати якісь наші цілі, якісь рухомі об'єкти, потяги, автобуси, вантажівки.
І через це оця система вкрай небезпечна. І, на жаль, ми не можемо збивати супутники з двох причин. По-перше, ми не маємо таких ракет для знищення супутників. По-друге, міжнародні договори забороняють ведення бойових дій в космосі. От росіяни цим користуються.
Міжнародні договори забороняють ведення бойових дій у космосі
Якщо в травні росіяни запустили загалом 7700 безпілотників всіх типів, то в липні трохи менше 5000. Можливо, ще треба додати ті дрони, які в денний час запускалися, але спостерігається значне, в півтора рази, зменшення кількості запущених звичайних безпілотників. Хоча і в травні прилітали деякі, але реактивні тоді були скоріше виключенням. Їх окремою графою писали «і 10 реактивних дронів» в окремі дні.
Зараз до третини дронів, які прилітають до нас, це реактивні дрони. І багато з них ці, власне, Сікери — дрони з мінімально однією, а інколи й двома відеокамерами. Вони вкрай небезпечні, тому що одна відеокамера дивиться вперед в пошуках цілі, а друга дивиться назад — чи не переслідує її наш дрон-перехоплювач.
І наші дрони, такі, як Спис, загалом здатні збивати навіть реактивні дрони. На такій швидкості вони здатні наздогнати навіть Герань-4. Бо зараз росіяни, власне, роблять ставку на другу реактивну модель. У нас були Герань-2 поршневий, Герань-3 — з малопотужним реактивним двигуном, але на тому самому планері, що і поршневий. І тут зараз трохи перероблений планер, і Герань-4 з більш потужним мотором і швидкістю десь до 400 км на годину.
І наші Списи ще поки що здатні перехоплювати ці дрони. Але зрозуміло, що нам доведеться переходити теж на якісь реактивні перехоплювачі: чи то дешеві ракети, розробка яких вже проводиться мінімально пів року, може, навіть більше, або на реактивні зенітні дрони.
Питання знову в реактивних двигунах малої потужності, які можна поставити на дрони. Загалом цим займався Китай, він вже почав більш-менш масово випускати ці реактивні двигуни. Наскільки швидко вдасться зробити це в Європі — сказати важко, бо це були авіамодельні двигуни. І китайські кілька сотень на рік раніше, до встановлення їх на реактивні дрони, Європу влаштовувала. Не було потреби власні реактивні двигуни розробляти.
Зараз більш потужні двигуни для наших крилатих ракет (Рута, Пекло, інші) розробляються разом із чехами, відома чеська фірма PBS розробляє, разом з Мотор Січчю випускає серійно.
Але питання швидкісних зенітних дронів все ще актуальне і повністю не вирішене. На жаль, навіть Спис зможе перехоплювати лише дрони типу Герань-4, а росіяни зараз активно впроваджують Герань-5, яка є взагалі на принципово новому планері іранського дрона Кара, і там уже швидкість понад 500 кілометрів на годину.
Окрім дронів, летять ще й ракети-дрони типу Бандероль, тож це обов’язково. Дешеві зенітні ракети — це найближча перспектива. І активно зараз йде їхня розробка. Так, щоб вона не багато коштувала. Наприклад, ПЗРК, навіть польський, в півтора рази перевищує вартість реактивного дрона. І не настільки масово ці навіть ПЗРК випускаються, а американські типу Стінгера й інші дрони взагалі випускаються в недостатній кількості. Ми отримували їх, але за роки війни вони загалом витрачені.
Зараз активно Британія розробляє недорогі зенітні ракети, але все одно вони набагато перевищують вартість дронів. А тут потрібна зброя, яка за співвідношенням ефективність-вартість була би вищою від відповідного показника засобів ураження.
Повне інтерв'ю з Валерієм Романенком читайте тут і слухайте на Radio NV