Капіталізм стикається щонайменше з трьома великими кризами. Криза в галузі охорони здоров’я, спричинена пандемією, стрімко викликала економічну кризу зі ще невідомими наслідками для фінансової стабільності, і все це розгортається на тлі кліматичної кризи, яка не може бути врегульованою «звичайними засобами». Ще два місяці тому, в ЗМІ було повно страшних фото перевантажених роботою пожежників, а не медпрацівників.
Ця потрійна криза виявила кілька проблем, пов’язаних з тим, як ми будуємо капіталізм. І всі вони мають бути врегульовані одночасно з вирішенням невідкладної надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров’я. В іншому випадку, ми просто будемо розв’язувати проблеми в одному місці, створюючи нові в іншому. Це те, що сталося з фінансовою кризою 2008 року. Політики наповнили світ ліквідністю, замість того, щоб спрямувати її в перспективні інвестиційні можливості. Як наслідок, гроші опинилися в фінансовому секторі, який був (і залишається) непридатним для цієї мети.
Криза COVID-19 оголює ще більше вад у наших економічних структурах. І не в останню чергу — зростання прекаризації трудових відносин через підйом гіг-економіки і десятиліття погіршення переговорної сили трудящих.
Для більшості працівників віддалена робота просто не припустима, і навіть якщо уряди надають певну допомогу співробітникам зі стандартними контрактами, самозайняті можуть опинитися в невигідному становищі.
Гірше того, уряди сьогодні надають кредити підприємствам у той час, коли приватний борг уже історично високий. У Сполучених Штатах загальний борг домогосподарств безпосередньо перед поточною кризою становив $14,15 трлн, що на $1,5 трлн вище, ніж у 2008 році (у номінальному вираженні). І не забуваймо, що саме високий приватний борг викликав світову фінансову кризу.
Робота над помилками
Однак, на жаль, за останнє десятиліття багато країн взяли курс на жорстку економію, немов проблема була в держборгу. Результатом стало руйнування інститутів державного сектора, необхідних для подолання таких криз, як пандемія коронавірусу.
З 2015 року Сполучене Королівство скоротило бюджети громадської охорони здоров’я на $1,2 млрд, збільшивши навантаження лікарів-інтернів (багато з яких пішли з Національної служби охорони здоров’я) і знизивши довгострокові інвестиції, необхідні для лікування пацієнтів у безпечних і сучасних клініках. А в США — де ніколи не було системи громадської охорони здоров’я, фінансованої належним чином — адміністрація Трампа наполегливо намагається скоротити фінансування і потенціал Центрів з контролю і профілактики захворювань, як і інших найважливіших інститутів.
Окрім цього збитку, завданого самим собі, надмірно «фінансіалізований» бізнес-сектор отримує вигоду з економіки, винагороджуючи акціонерів за допомогою схем зворотного викупу акцій, замість того, щоб зміцнювати довгострокове зростання за рахунок інвестицій у дослідження і розробки, заробітну плату і навчання персоналу. Як наслідок, домогосподарства були виснажені фінансовими подушками, що ускладнило їм доступ до основних товарів, таких як житло й освіта.
Погана новина полягає в тому, що криза COVID-19 посилює всі ці проблеми. Хороша новина — ми можемо використовувати поточний надзвичайний стан, щоб почати будувати більш інклюзивну і стійку економіку.
Річ не в тому, щоб відкласти або заблокувати державну підтримку, а в тому, щоб правильно її структурувати. Не можна припускатися помилок епохи після 2008 року, коли рятувальні заходи дозволили корпораціям отримати ще більший прибуток одразу після завершення кризи, не заклавши основу для надійного відновлення.
Цого разу рятувальні заходи мають обов’язково супроводжуватися певними умовами. Тепер, коли держава знову стала відігравати провідну роль, вона має бути сприйнята як герой, а не як наївний простак. Це означає надання негайних рішень, але розроблених таким чином, щоб вони служили суспільним інтересам у довгостроковій перспективі.
Наприклад, визначити чіткі умови для держпідтримки бізнесу. Компаніям, які отримують фінансову допомогу, слід було б попросити зберегти працівників і вжити заходів, щоб після закінчення кризи вони інвестували в навчання і поліпшення умов праці. Ще краще, як у Данії, коли уряд підтримує підприємства, щоб ті продовжили виплату заробітної плати своїм співробітникам, навіть коли вони не виходять на роботу, одночасно допомагаючи домашнім господарствам зберегти свої доходи, запобігаючи поширенню вірусу і полегшуючи відновлення виробництва після закінчення кризи.
Ба більше, заходи з порятунку мають бути розроблені так, щоб великі компанії створювали вартість, а не витягували її, запобігаючи зворотному викупу акцій і заохочуючи інвестиції у стійке зростання.
Коли справа доходить до домашніх господарств, владі варто зосередитися не тільки на кредитах, а й на можливості полегшення тягаря заборгованості, особливо з урахуванням нинішнього високого рівня приватного боргу. Як мінімум, платежі кредиторів повинні бути заморожені доти, доки не буде вирішено безпосередню економічну кризу, а прямі грошові вливання використовуватися для тих домашніх господарств, які їх гостро потребують.
І США варто запропонувати держгарантії проблемним компаніям для виплати 80−100% від заробітної плати, як це зробили Велика Британія і багато країн ЄС та Азії.
Дивитися в майбутнє
Також настав час переосмислити державно-приватні партнерства. Занадто часто ці схеми менш симбіотичні, ніж паразитичні. Зусилля з розробки вакцини COVID-19 можуть стати ще одним одностороннім партнерством, коли корпорації отримують величезні прибутки, продаючи громадськості продукт, створений унаслідок досліджень, які фінансують платники податків.
Незважаючи на значні державні інвестиції американських платників податків у розробку вакцин, міністр охорони здоров’я і соціальних служб США Алекс Азар нещодавно визнав, що недавно розроблені препарати або вакцини проти COVID-19 можуть бути недоступні для всіх американців.
Нам вкрай необхідні держави-підприємці, які будуть більше інвестувати в інновації — від штучного інтелекту до громадської охорони здоров’я і поновлюваних джерел енергії. Але, як нагадує нам ця криза, нам також потрібні держави, які вміють вести переговори, щоб вигоди від інвестицій поверталися громадськості.
Вірус-убивця оголив основні слабкості західних капіталістичних економік. Тепер, коли уряди перебувають у положенні воєнного стану, у нас є можливість виправити всю систему. Якщо ми цього не зробимо, у нас не буде шансів протистояти третій великій кризі — все більше непридатній для життя планеті — і всім дрібнішим кризам, які стануться з нею в майбутні роки і десятиліття.
Copyright: Project Syndicate, 2020.
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Колонку опубліковано в журналі НВ. З міркувань безпеки та керуючись турботою про здоров’я наших читачів, кур'єрів, які доставляють номер, і членів редакції, найближчі кілька тижнів журнал виходитиме тільки онлайн.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ